04.04.2024
про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою
копія
Справа № 401/540/24 Провадження № 1-кп/401/233/24
04 квітня 2024 року м. Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника, адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2024 року під №12024121070000028, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
01 березня 2024 року до суду надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2024 року під №12024121070000028, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Ухвалою суду від 06 березня 2024 року у вказаному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді від 13 січня 2024 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого продовжено ухвалою суду від 04 березня 2024 року.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу тримання під вартою на 60 днів. Клопотання прокурор мотивував тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років. Обвинувачений має постійне місце проживання, проте не працює. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою для обрання слідчим суддею обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перестали існувати, а підстави для зміни або скасування обраного запобіжного заходу відсутні. Прокурор зазначив, що обвинувачений не працює, постійного джерела заробітку не має, чітко усвідомлює, що він вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров'я, з метою уникнення від відповідальності за злочини, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, на значний строк від 5 до 8 років, дає підстави вважати, що буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, тобто має місце ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України переховування від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2020 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому було продовжено Указом Президента України. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на жаль частина територій нашої держави є тимчасово окупована та відповідно непідконтрольна правоохоронним органам України, обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість скоєного злочину, відсутність досить стійких соціальних зав'язків, має реальну можливість виїхати на непідконтрольну територію, навіть за відсутності в нього належних документів.
Крім того, знаходячись на волі обвинувачений, враховуючи вищезазначений факт, що він вчинив тяжкий злочин та є обізнаним щодо показів свідків, та потерпілого, обізнаний про точне місце проживання учасників кримінального провадження, які викривають його у вчиненні злочину, що чітко підтверджується матеріалами кримінального провадження, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде фізично чи психологічно впливати на свідків та потерпілого, отже наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які підтвердили його участь у вчиненні злочину.
Крім того, в ході допиту свідка ОСОБА_7 , останній повідомив, що 12.01.2024, близько 09:00 год., підозрюваний ОСОБА_6 та його рідний брат ОСОБА_8 телефонували свідку та погрожували фізичною розправою, отже здійснювали психологічний тиск, та зважаючи на вчинене ОСОБА_6 напередодні кримінальне правопорушення проти життя та здоров'я, вказані погрози можливо вважати реальними, тому відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому просив врахувати, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.
Окрім цього зазначив, що особисте зобов'язання не може бути застосоване до ОСОБА_6 , так як даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а кримінальне правопорушення, у вчинені яких обвинувачується останній, відносяться до категорії тяжких.
Особиста порука не може бути застосована оскільки цей захід не може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігання ризикам та відсутня особа, яка заслуговує на довіру, яка виявила бажання взяти обвинуваченого на поруки.
Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_6 вчинив злочин у вечірній час, отже обирати запобіжний захід відносно обвинуваченого домашній арешт недоцільно, оскільки він не може гарантувати виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків та запобігання ризикам. Тому обмеження, які можуть бути встановлені судом при обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, не вплинуть на належну поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного вказує про обґрунтування продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, так як наявна необхідність запобігання спробам переховуватися від суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 , заперечив проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою мотивуючи тим, що наведені прокурором ризики є необґрунтованими, та відпали, а дії ОСОБА_6 як умисні кваліфіковано помилково. Просив змінити обраний обвинуваченому запобіжний захід на інший менш тяжкий, а саме на домашній арешт.
Представник потерпілого покладається на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотанням прокурора, просив змінити обраний запобіжний захід на інший менш тяжкий, а саме на домашній арешт.
Заслухавши думку сторони обвинувачення та сторони захисту, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та доведеним, а тому строк обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно продовжити з таких підстав.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень ст.ст.199, 331 КПК України прокурор має право подати клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Розгляд обвинувального акту у даному кримінальному провадженні не розпочато, при цьому строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 12 березня 2024 року.
Обвинувачений утримується під вартою в ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» м. Кропивницький.
Вирішуючи клопотання прокурора суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який ч.1 ст.121 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Обвинувачений раніше не судимий, має постійне місця проживання, проте не має роботи. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою сторона захисту суду не надала, і в судовому засіданні їх не встановлено.
Обговорюючи доводи сторін, суд враховує, що у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити, обвинуваченому необхідно продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу - тримання під вартою, строк якого не може перевищувати 60-ти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 22, 26, 177, 178, 182, 183, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, починаючи з 04 квітня 2024 року до 02 червня 2024 року, включно.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому, захиснику та до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» м. Кропивницький.
Ухвала суду про продовження строків дії запобіжних заходів підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Світловодського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Згідно з оригіналом