Справа № 404/2662/24
Номер провадження 3/404/1015/24
02 квітня 2024 року суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Поступайло Володимир Васильович, розглянувши матеріали справи стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 19.03.2024 року о 10 год. 20 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала торгівлю горілкою без марок акцизного податку, чим порушила вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.156 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнала, спростувавши твердження, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
На обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №020945 від 19.03.2024 року (а.с.1) долучено та до суду направлено такі докази: письмові пояснення та копію паспорта ОСОБА_1 (а.с.2, 3), акт вилучення (а.с.4), рапорт ДОП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській (а.с.5), довідку «АРМОР» (а.с.6).
Аналізуючи та оцінюючи усі надані зазначені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.
Положеннями ч.1 ст.156 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Однак у протоколі належно не викладено обставин події, а саме не зазначено кількість алкогольних напоїв, яку було продано, їх вартість та за яких обставин або в який спосіб (кому саме, під час перевірки, в роздріб чи оптом тощо). Тобто зміст правопорушення конкретно і належно не викладено. Дослідження вилучених алкогольних напоїв не здійснювалось. Водночас, суд враховує, що з дотриманням вимог ст.ст.256, 264, 265 КУпАП виручка від торгівлі не вилучалася, не оглядалася, не встановлювалася.
Крім того, до справи долучено акт вилучення алкоголю (а.с.3), складеного у присутності понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , пояснення у яких не відбиралися, який не містить дати вилучення, тобто, що в свою чергу ставить під сумнів те, що акт вилучення стосується даної справи.
Пояснення свідків, покупців, фото- або відеофіксація правопорушення до справи не додані. Зважаючи на викладене, рапорт ДОП Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській (а.с.5), який долучено до матеріалів справи, за своїм змістом є документом, складеним заінтересованим у розгляді справи працівником, із врахуванням інших обставин провадження, не підтверджується будь-якими доказами. Тому такий доказ не може бути визнаний достатнім та допустимим доказом провини ОСОБА_1 та покладений в основу доведення факту вчинення правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України» від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд розглядає справу в межах тих тверджень про порушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не вправі самостійно встановлювати обставини, які не ставляться в провину особі, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 , викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, які не доведені достатніми доказами, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, про які зазначено раніше, не доведені, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи докази походження та належної якості пляшки об'ємом 0,5л з невідомою речовиною, як вказано, з коньяком невідомого походження, зазначеної в акті вилучення (а.с.4), не надані, вилучена згідно з актом пляшка, відповідно до положень ч.1 ст.265 КУпАП підлягає знищенню.
Керуючись ст.ст.33, 156 ч.1, 265, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в її діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Вилучену згідно з актом вилучення (а.с.4) пляшку з невідомою речовиною об'ємом 0,5л - знищити.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Кіровський районний суд м. Кіровограда.
Суддя Кіровського районного
суду м. Кіровограда В.В. Поступайло