03 квітня 2024 року справа №200/6649/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 200/6649/23 (головуючий І інстанції Мозгова Н.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022, яка складає 216 159,84 грн;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у розмірі 216 159,84 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/14871/21 від 19.01.2022 позивачу перерахована пенсія.
За період з 01.12.2019 по 30.09.2022 утворилась заборгованість з пенсії позивача в розмірі 216 159,84 грн, яка відповідачем не виплачена з посиланням на відсутність коштів у Пенсійному фонді України.
Таку бездіяльність відповідача позивач вважав протиправною, просив задовольнити позов.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022, яка складає 216 159,84 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 у розмірі 216 159,84 грн.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Підставою для звернення позивача до суду з цим позовом слугував факт утвореної заборгованості пенсійних виплат на виконання судового рішення у справі № 200/14871/21.
З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Фактично спір у справі, що розглядається, є тотожним спору у справі № 200/14871/21, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Доплата за рішенням суду з 01 грудня 2019 року по 30 вересня 2022 року, яка складає 216 159 гривень 84 копійки, як така, що не передбачена бюджетом Головного управління потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП "Діловодство спеціалізованого суду".
Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов'язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему "Електронний суд" матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.
Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі "Електронний суд".
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року по справі № 200/14871/21, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» № 33/25-2726 від 30.08.2021 про розмір грошового забезпечення.
На виконання вказаного судового рішення Головне управління здійснило перерахунок пенсії позивачу з 01 грудня 2019 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області» № 33/25-2726.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 сума заборгованості складає 216 159,84 грн.
На звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 25.09.2023 повідомило, що виплату коштів, обчислених на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/14871/21 буде здійснено у межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, невиплата заборгованості з пенсії позивачу відбулася не у спосіб, що передбачений законом. Відтак, з точки зору положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.
Оцінка суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі № 826/17587/18.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2022 у справі № 200/14871/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій від 13.09.2021 № 449 про відмову в перерахунку пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області № 33/25-2726 від 30.08.2021 про розмір грошового забезпечення.
Рішення суду у справі № 200/14871/21 набрало законної сили 09.08.2022.
На виконання вказаного судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.
Відповідно до розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії ОСОБА_1 сума заборгованості після перерахунку складає 216 159,84 грн, однак її виплата не здійснюється в зв'язку з відсутністю коштів.
З урахуванням того, що питання виплати позивачу недоплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 30.09.2022 охоплюється рішенням суду у справі № 200/14871/21 та належить до предмета його виконання, оскільки вищенаведеним рішенням суду зобов'язано відповідача здійснити і перерахунок і виплату пенсії позивачу, заявлений у цій справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду в іншій справі, що набрало законної сили, та у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов'язати відповідача вчинити тотожні дії.
Отже, фактичні обставини справи вказують на те, що спір щодо виплати донарахованої пенсії за спірний період вирішено в судовому порядку в межах справи № 200/14871/21, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.
Крім того, судом встановлено, що відповідач фактично не заперечує проти розміру пенсії, яка ним самостійно перерахована, відтак така сума не є спірною.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Пунктами 1 та 4 частини першої статті 317 КАС України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (частина перша статті 319 КАС України).
За встановлених обставин та норм процесуального закону в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Отже, суд першої інстанції, внаслідок порушення норм процесуального права, неповного з'ясування обставин, дійшов помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 238, 250, 311, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 200/6649/23 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 200/6649/23 - скасувати.
Провадження у справі № 200/6649/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 03 квітня 2024 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 03 квітня 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв