03 квітня 2024 року справа №200/4341/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Ухова Романа Владиславовича в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі № 200/4341/22 (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплачених сум,-
ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у порядку та розмірах, передбачених законом;
- стягнути невиплачену надбавку за роботу в умовах режимних обмежень протягом 13.04.2018 - 09.06.2022 років у порядку та розмірах, передбачених законом;
- визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати додаткових виплат на підставі наказу МВС України від 3 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину» та постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року;
- стягнути додаткові виплати на підставі наказу МВС України від 3 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину» та ПКМУ від 29 квітня 2020 року № 342 «Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність з невинесення наказів, ненарахування та невиплати додаткових виплат на підставі ПКМУ № 168 від 24.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 року по 09.06.2022 року у порядку та розмірах передбачених законом;
- стягнути недоплачену частину додаткових виплат на підставі ПКМУ № 168 від 24.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 року по 09.06.2022 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2023 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Донецькій області щодо невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року відповідно до ПКМУ від 29.04.2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;
- зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року відповідно до ПКМУ від 29.04.2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;
- в іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, прийняти у цій частині постанову, якою задовольнити позовні вимоги про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у порядку та розмірах, передбачених законом»;
- стягнення з відповідача невиплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень протягом 13.04.2018-09.06.2022 років у порядку та розмірах передбачених законом;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача з невинесення наказів, ненарахування та невиплати додаткових виплат на підставі ПКМУ № 168 від 24.02.2022 року з 24.02.2022 року по 09.06.2022 року у порядку та розмірах передбачени законом;
- стягнути з відповідача недоплачену частину додаткових виплат на підставі ПКМУ з 24.02.2022 року по 09.06.2022 року.
Апелянт зазначив, що судом при відкритті провадження витребувано у відповідача додаткові докази. Відповідачем суду не надано жодного з витребуваних доказів, без будь-якого обґрунтування неможливості подання доказів.
Щодо позовних вимог про стягнення надбавки за надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.
Судом І інстанції не вжито заходів щодо невиконання відповідачем ухвали про витребування доказів, також судом не враховано позицію Верховного суду у подібній справі № 296/6615/17 від 25.07.2019 року, відповідно до якої необхідною умовою отримання компенсації у зв'язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов'язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі. Відсутність такого допуску у оперативного працівника та/або дізнавача унеможливлює виконання ним службових обов'язків. Крім того судом не встановено за яких обставин співробітниками віділення поліції № 1 (місто Дружківка) Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області знищено документи з службовими обов'язками позивача. Крім того, судом залишено без будь-якого реагування клопотання про витребування доказів від 20.10.2022 року.
Щодо позовних вимог про стягнення недоплаченої частини додаткової винагороди під час військових дій.
Судом наведено обґрунтування, посилаючись на лист Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року № 38144/16.3.2/32-22, згідно якого виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).
ПКМУ від 07.07.2022 року №793, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Аналізуючи вказані редакції п.1 Постанови 168 та зазначені письмові докази, можна зрозуміти, що сума додаткової винагороди у розмірі 30000 грн прямо не залежить від кількості днів перебування позивача у зоні бойових дій. Посилання відповідача на те, що вказана сума коштів сплачувалась відповідно до кількості днів перебування позивача, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Відповідно до Постанови 168 доплата до 70000 окрім 30000 грн. на місяць, платиться додатково із розрахунку кількості днів перебування у районі бойових дій. Відповідно до списків - додатків до наказів ГУНП в Донецькій області можна обрахувати кількість додаткової винагороди у розмірі до 70000 відносно відпрацьованих днів для порівняння з фактично виплаченими коштами. За лютий відпрацьовано 1 день, 70000/28 = 2500 За березень відпрацьовано 24 дні, 70000/31 = 2258*24 = 54192. За квітень відпрацьовано 22 дні, 70000/30 = 2333*22 =51326. За травень відпрацьовано 30 днів, 70000/31 = 2258*30= 67740. За липень відпрацьовано 9 днів, зараховано до списку 7, 70000/30 = 2333*7 = 16331. Загальна сума 192089, відповідно до довідки УФЗБО ГУНП в Донецькій області 74 від 22.07.2022 року за вказаний період позивачу виплачено 130067 грн. Тобто недоплачена сума виплат до 70000 у місяць складає 192089 - 130067 = 62022 гривні. Недоплачена сума виплат 30000 у місяць складає 150000 (5 місяців по 30000) - 95000 (вже сплачених коштів) = 55000. Таким чином, загальна сума коштів за цією позовною вимогою, яка не сплачена в повному обсязі 117022 гривні, що повністю підтверджується наданими до суду доказами. Обрахування вказаної надбавки за коефіцієнтами не передбачено Постановою 168, що підтверджує протиправність дій відповідача
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України в рішеннях України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012.
Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт вважає, що виплата додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року відповідно до ПКМУ від 29.04.2020 року № 375 здійснюється за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбаченого за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, а саме: за бюджетною програмою 1007070 «Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» та у межах виділених бюджетних асигнувань. На 2022 рік бюджетна програма за КПКВК 1007070 не затверджена та відповідні бюджетні асигнування не передбачені. Враховуючи відсутність фінансування ГУНП в Донецькій області від головного розпорядника коштів на цілі, передбачені Постановою № 375 та Порядком № 485, а також те, що ГУНП в Донецькій області не є головним розпорядником бюджетних призначень та не може самостійно брати фінансові зобов'язання для виплати позивачу доплати, покладання таких зобов'язань, що не передбачені кошторисом, прямо суперечать вимогам бюджетного законодавства і є бюджетним правопорушенням.
26 березня 2022 року постановою Кабінету Міністрів України №372 внесені зміни до Постанови № 1236, якими визначено особливості дії карантину для боротьби із коронавірусною хворобою на час дії воєнного стану в Україні, який введено з 24 лютого 2022 року, згідно яких зелений, жовтий, помаранчевий та червоний рівні епідемічної небезпеки поширення COVID-19 та відповідні обмежувальні протиепідемічні заходи на території України не застосовуються на період воєнного стану в Україні.
Оскільки за нормами законодавства під час дії воєнного стану на органи поліції наразі покладено солідарний з іншими державними органами обов'язок запроваджувати та здійснювати заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, то висновок суду про те, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відмінностей умов праці чи виконання позивачем іншого характеру службових завдань в період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року є помилковим та не ґрунтується на матеріалах справи.
У спірний період позивач, як поліцейський, був залучений для здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, що підтверджується документами ГУНП в Донецькій області щодо виплати позивачу винагороди під час дії воєнного стану, передбаченої ПКМУ № 168, а також рапортами позивача та є доказами виконання позивачем іншого характеру службових завдань.
Оскільки на час воєнного стану в Україні законодавством визначені особливості дії карантину, а діяльність органів поліції в умовах воєнного стану зводиться до Документ сформований в системі безпосереднього вирішення завдань оборони держави, то права на нарахування та виплату додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року відповідно до Постанови № 375 у позивача немає.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив відмовити у її задоволенні.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/4341/22, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, відзиву відповідача на апеляційну скаргу позивача, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Позивач з 13.04.2018 року по 09.06.2022 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 255 о/с від 09.06.2022 року позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Позивач звернувся до відповідача з рапортами, в яких просив: розглянути питання щодо можливої виплати збільшеної додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
За ч. 1 ст.3 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988 (далі - Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни, врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 (далі - Постанова № 375).
Згідно п. 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї Постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
За п. 5 Постанови № 375 доплати, визначені пунктах 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою КМУ від 10.06.2020 № 485 затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (надалі - Порядок №485), який визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
За п. 2 Порядку № 485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі - органи системи МВС).
Згідно абз. 1, 2 пункту 4 Порядку № 485 кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 03.06.2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Згідно абз. 2 п. 4 Постанови № 375 персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Таким чином, завдання щодо формування списків на встановлення доплати підлеглим поліцейським, у зв'язку із виконанням службових обов'язків у період дії карантину мали забезпечувати життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, покладено на керівників відповідних органів поліції.
Остаточне рішення щодо визначення персонального переліку поліцейських, які забезпечували правопорядок і безпеку громадян та внаслідок виконання своїх обов'язків мали безпосередній контакт з населенням, та встановлення додаткової доплати останнім в граничному розмір до 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, в даному випадку, приймає начальник Головного управління, в тому числі, але не виключно в межах видатків державного бюджету, передбачених за відповідними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
За п.п. 55, 56 постанови Верховного суду від 26 квітня 2023 року у справі 420/19450/21 пунктом 1 Постанови № 375 установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративним, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Також Верховний суд зазначив про те, що згідно постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ) відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Кабінет Міністрів України постановив Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
За довідкою ГУНП в Донецькій області від 06.10.2022 року № 208 під час проходження служби у період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, позивач згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 року № 375 отримав доплати за періоди: з 12.03.2020 року до 31.03.2020 року - 3285,04 грн, з 01.04.2020 року до 30.04.2020 року - 3847,15 грн, з 01.05.2020 року до 31.05.2020 року - 7325,75 грн, з 01.06.2020 року до 30.06.2020 року - 3887,87 грн, з 01.07.2020 року до 31.07.2020 року - 3820,88 грн, з 01.08.2020 року до 31.08.2020 року - 4224,08 грн, з 01.09.2020 року до 30.09.2020 року - 4224,08 грн, з 01.10.2020 року до 31.10.2020 року - 4022,74 грн, з 01.11.2020 року до 30.11.2020 року - 3942,48 грн, з 01.01.2021 року до 31.01.2021 року - 4083,06 грн, з 01.02.2021 року до 17.02.2021 року - 2563,16 грн.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження відмінностей умов праці чи виконання позивачем іншого характеру службових завдань в період з 17.02.2022 року до 09.06.2022 року, тому позивач має право на отримання доплати за Постановою № 375.
Крім того, апеляційний суд не бере до уваги посилання відповідача на ПКМУ № 375, оскільки вона не передбачає зміну порядку оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2.
Посилання відповідача на відсутність фінансування судом не приймаються до уваги, оскільки Європейський суд з прав людини у рішенні від 8 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства.
Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Судом враховано правову позицію в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 820/4619/16, від 14 березня 2019 року у справі № 820/660/17.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності ГУНП в Донецькій області щодо невиплати позивачу додаткової доплати до грошового забезпечення за період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року відповідно до ПКМУ № 375; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову доплату до грошового забезпечення за період з 17.02.2022 року по 09.06.2022 року відповідно до ПКМУ № 375.
Щодо позовних вимог про стягнення невиплаченої надбавки за роботу в умовах режимних обмежень протягом 13.04.2018-09.06.2022 років у порядку та розмірах, передбачених законом.
Постановою КМУ від 15.06.1994 року № 414 затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі - Положення № 414), яким визначено види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).
За п. 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Згідно п. 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
За п. 7 розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов'язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення допуску та надання доступу до державної таємниці, надання йому доступу до державної таємниці та постійної роботи із секретною інформацією або її носіями.
Суд зазначає, виплата вказаної надбавки здійснюється не всім поліцейським, які мають допуск до державної таємниці, а лише тим, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків постійно працюють із секретною інформацією або її носіями (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці).
В матеріалах справи відсутні докази постійної роботи позивача з секретною інформацією або її носіями у період з 13.04.2018 року до 09.06.2022 року.
На виконання ухвали апеляційного суду від 10 травня 2023 року, ГУСБУ у Донецькій та Луганській областях повідомило, що ГУСБУ не надавало доступ позивачу до державної таємниці, за наявними розпорядженями начальника ГУСБУ від 15.06.2018 року № 138д/дск позивачу надано допуск до державної таємниці за формою 2, який розпорядженням начальника ГУСБУ від. 11.02.2021 року № 27д/дск був скасований.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для виплатити надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в період з 13.04.2018 року до 09.06.2022 року.
Щодо стягнення додаткових виплат на підставі ПКМУ № 168 від 24.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 року до 09.06.2022 року.
В період з 24.02.2022 року до 09.06.2022 року додаткова винагорода поліцейським під час дії воєнного стану, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану» позивачу виплачувалась в наступному розмірі: з 24.02.2022 року до 25.03.2022 року в сумі 19000 грн. (встановлена пропорційно за календарний період проходження служби в розрахунковому місячному періоді з урахуванням тимчасової непрацездатності з 25.02.2022 року до 07.03.2022 року), з 26.03.2022 року до 24.04.2022 року в сумі 30000 грн., з 25.04.2022 до 24.05.2022 в сумі 30000 грн., з 25.05.2022 до 23.06.2022 в сумі 16000 грн. (встановлена до 09.06.2022 року включно) на підставі наказів ГУНП в Донецькій області «Про затвердження списків та виплату додаткової винагороди поліцейським ГУНП в Донецькій області у розмірі 30000 гривень під час дії воєнного стану» від 25.03.2022 року № 390, від 12.04.2022 року № 435, від 27.04.2022 року № 480, від 24.05.2022 року № 571, від 23.06.2022 року № 688.
Згідно наказів ГУНП в Донецькій області «Про виплату збільшеної додаткової винагороди поліцейським ГУНП в Донецькій області та підпорядкованих територіальних підрозділів поліції області під час дії воєнного стану» від 12.04.2022 року № 432, від 07.05.2022 року № 506, від 13.06.2022 року № 661, від 14.07.2022 року № 750 та затвердженими списками поліцейських ГУНП в Донецькій області (з обрахунком розміру винагороди), які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів позивачу нараховано збільшену додаткову винагороду за період з 24.02.2022 року до 25.03.2022 року в сумі 35467 грн., з 26.03.2022 року до 24.04.2022 року в сумі 41167 грн., з 25.04.2022 року до 24.05.2022 року в сумі 53433 грн., з 25.05.2022 року до 23.06.2022 року в сумі 26133 грн.
Таким чином, додаткова винагорода позивачу виплачувалась не у розмірі 30000 грн. щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованого часу.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 строк дії воєнного часу продовжувався.
За п. 1 Постанови № 168 (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно п. 5 Постанови № 168 вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022 року.
Постанова № 168 в подальшому зазнавала змін протягом березня - липня 2022.
Постановою від 07.03.2022 року № 217 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, виключивши в абзаці першому слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Постановою КМУ від 22.03.2022 року № 350 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнивши абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,»; Постановою КМУ від 01.07.2022 року № 754 змінено умову отримання такої допомоги особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби «за умови несення службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», а також розмір такої допомоги для таких осіб «пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць».
Постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 року до Постанови № 168 внесені зміни, за якими в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць». Крім того, доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: «2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
За п. 2 постанови КМУ № 793 від 07.07.2022 року ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.
Постанова КМУ № 793 опублікована 19.07.2022 року.
Згідно листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 року № 38144/16.3.2/32-22 виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу).
Крім того, ПКМУ № 793, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Таким чином, на даний час відсутні нормативні підстави для проведення перерахунку позивача додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. щомісячно.
Крім того, словосполучення «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно», яка була первинно передбачена у Постанові №168, не вказує на те, що така додаткова винагорода повинна виплачуватись не залежно від відпрацьованого часу, а лише вказує на те, що така допомога носить щомісячний характер, а не разовий.
За ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
За ст. 2 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.
Згідно п. 8 Розділу І Порядку № 925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Отже, виплата грошового забезпечення (заробітної плати), як основного так і додаткового, проводиться за фактично відпрацьований час, і додаткова винагорода передбачена Порядком №168 не є виключення із загального правила.
Апеляційним судом враховано висновки в постанові Великої Палати Верховного суду від 21.09.2023 року, якою залишено без змін рішення Верховного суду від 6 квітня 2023 року у зразковій справі № 260/3564/22, за позовом особи до Територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області, Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Служби судової охорони, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, згідно яких Велика Палата Верховного Суду враховує, що постановою КМУ № 793 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168:
- в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
- доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення»;
- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: «2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Разом із цим Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про те, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30 000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Указане підтверджується:
- пунктом 11 розділу І Порядку № 384, згідно з яким грошове забезпечення не виплачується: 1) за час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; 2) за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; 3) за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я понад встановлені чинним законодавством строки;
- пунктом 14 розділу І указаного Порядку, на підставі якого при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата;
- пунктом 8 Порядку № 396, відповідно до якого додаткова винагорода не встановлюється співробітникам за період: обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або цілодобового домашнього арешту; перебування у відпустці відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати (грошового забезпечення), в тому числі у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавствах випадках - шести років; відсторонення від виконання службових обов'язків (посади); після закінчення терміну службового відрядження відповідно до наказів, якщо співробітник не повернувся до постійного місця несення служби; перебування в службових відрядженнях за кордоном; відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я понад чотири місяці, крім випадків, коли законодавством передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні; навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень чи іншої шкоди своєму здоров'ю - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю, а у разі лікування - за весь час відсутності на службі у зв'язку з лікуванням (що підтверджується документами закладу охорони здоров'я, матеріалами службового розслідування, кримінального провадження); призупинення (припинення) виплати грошового забезпечення відповідно до законодавства; особам, які добровільно здалися в полон - з дня потрапляння в полон, що підтверджується матеріалами органу досудового розслідування.
Ураховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на те, що розмір додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року слід визначати з розрахунку до 30 000 грн, пропорційно в розрахунку на місяць, а не 30 000 на місяць, як вважає суд першої інстанції, оскільки в подальшому це може призвести до правової невизначеності щодо розміру додаткової винагороди при нарахуванні та виплаті згідно рішень судів.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що нараховуючи позивачу додаткову винагороду від фактично відпрацьованого часу у відповідному місяці, відповідач діяв правомірно та у відповідності до положень чинного законодавства України.
Щодо права позивача на отримання додаткової щомісячної винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі, встановленої постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 року, то сам факт перебування позивача у період з 24.02.2022 року по 09.06.2022 року та виконання ним поліцейських завдань та функцій, забезпечення публічного порядку під час патрулювання в м. Дружківка не зумовлює виникнення у нього права на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн. розмірі, оскільки за п. 1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, основною умовою для виникнення такого права є безпосередня участь особи у бойових діях або безпосереднє забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії.
За ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 75 КАС України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ст. 77 КАС України).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або безпосереднє забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії.
Оскільки за період з 24.02.2022 року до 09.06.2022 року позивачу в повному обсязі виплачена додаткова щомісячна винагорода, та враховуючи, що виконання поліцейських завдань та функцій, забезпечення публічного порядку під час патрулювання в м. Дружківка, не свідчить про участь позивача у бойових діях або безпосереднє забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях, де проводяться бойові дії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з ГУНП в Донецькій області невиплаченої додаткової щомісячної винагороди на підставі ПКМУ № 168.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Ухова Романа Владиславовича в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2023 року у справі № 200/4341/22 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплачених сум - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 3 квітня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
І.Д. Компанієць