03 квітня 2024 року справа №200/4971/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Прядки Віталія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 200/4971/23 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач) про:
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області «Про порушення службової окремими працівниками Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та їх покарання» від 25.05.2023 року №750 в частині накладання на капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в національній поліції України;
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 31.08.2023 року №364 про звільнення зі служби в поліції;
- поновлення на посаді інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2023 року відмовлено в задоволенні позову.
Представником позивача подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Апелянт вважає, що відповідачем застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді звільнення зі служби без належного обгрунтування необхідності його застосування.
На думку апелянта, наявнi в матерiалах справи докази не дають пiдстав квалiфiкувати виявлене порушення як грубе порушення дисциплiни чи посадових iнструкцiй, достатнє для застосування такого виду стягнення як звiльнення зi служби в полiцiї.
Під час службового розслiдування та прийняття спірних наказiв не здобуто належних доказів, якi б свiдчили про те, що поведiнка позивача, як полiцейського, суперечить загальним принципам, встановленим для спiвробiтникiв органiв полiuiї, не наведено доказiв недодержання позивачем приписiв Закону України «Про Нацiональну поліцію» та Дисциплiнарного статуту Нацiональної полiцiї в частинi неухильного дотримання нормативно-правових актів, цо регламентують дiяльнiсть полiцiї та присяги полiцейського, та якi б негативно позначились на iмiджi та репутацiї Нацiональної поліції України та давали б можливiсть застосувати до нього крайнiй, найбiльш суворий захiд дисциплiнарного стягнення - звiльнення зi служби.
Судом не звернуто увагу на оновлену редакцiю ст. 29 Дисциплінарного Статyту, яка містить особливостi застосування дисциплінарних стягнень у перiод дiї воєнного стану та не враховано висновки Верховного суду в ухвалі вiд 17.04.2023 року у справi № 560/8721/22.
Крім того, приймаючи спірні накази ГУНП в Донецькiй областi не виконало приписи ст. 29 Дисциплінарного Статyту та не зазначило в наказі можливість застосування інших стягень.
В день оформлення адмiмiнiстративних матерiалiв позивач не перебував на службі, а знаходився у відпустці, що пiдтвержується матеріалами справи.
Тому, посилання у відзиві на позов на ч. 2 ст. 29 Дисциплінарного Статyту Нацiональної поліції України (дисциплінарні проступки) зокрема, перебування полiцейського на службі в стані алкогольного сп'яніння, як обгрунтвання застосування відносно позивача найсуворiшого дисциплiнарного стягнення у виглядi звiльнення зi служби, не вiдповiдає нормам Дисциплінарного Статyту Нацiональної поліції України.
Крім того, у висновку службового розслiдування не зазначено про наявнiсть пом'якшуючих обставин, не надано об'єктивної оцiнки особi позивача.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач проходив службу на посаді інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського районного управління поліції.
Згідно доповідної записки начальника УГІ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 на ім'я начальника ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 за фактом порушення службової дисципліни інспектором сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уроженця м.Горлівка Донецької області, одруженого, з другим (магістерським) рівнем вищої освіти, в ОВС з 12.04.1999 по 06.11.2015, в НПУ з 07.11.2015, в займаній посаді з 21.12.2022, по службі характеризується позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, посвідчення водія категорії В, Серія НОМЕР_1 , видане 22.08.2017 ТСЦ 1443 повідомлено наступне (а.с. 75).
10.05.2023 року о 01:00 до УГІ ГУНП в Донецькій області з управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП Національної поліції України надійшла інформація про те, що 09.05.2023 року о 23:00 автопатрулем «Агат-103» УПП в Черкаській області ДПП, на службовому автомобілі н.з.7050 (на синьому фоні) у складі: інспектора взводу №1 роти №2 УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу №1 роти №2 УПП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 на маршруті патрулювання, за адресою м.Черкаси по вул.Надпільна 605 зупинено автомобіль «Skoda Octаvia» НОМЕР_2 під керуванням інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в області капітана поліції Голопьорова В. Поліцейський перебував поза службою, в цивільному одязі, без спецзасобів і вогнепальної зброї.
Під час спілкування поліцейських із ОСОБА_7 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, хитка хода, у зв'язку з цим, капітану поліції ОСОБА_8 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного або наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що останній категорично відмовився. Відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено адміністративний протокол, серії ААД №457613 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_9 наніс один удар в область лівого ока інспектору взводу №1 роти №2 УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , який був вдягнений у фірмовий одяг, екіпірований вогнепальною зброєю, під час виконання ним службових обов'язків. Вказані обставини зафіксовані на портативні відеореєстратори №473274, 473286, 473287.
На місце події викликано СОГ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області та швидку медичну допомогу, яка в подальшому доставила ОСОБА_5 до «Черкаської міської лікарні №3». Після огляду лікарем приймального відділення було встановлено попередній діагноз «ЧМТ, СГМ під питанням, забій лівого ока». Інформацію про вказану подію зареєстровано до ІТС ІПНП (журнал ЄО) Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за №18341 від 10.05.2023. На підставі викладеного, галузевими службами ГУНП області організовано проведення службового розслідування.
З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, у зв'язку із надходженням 10.05.2023 до УГУ ГУНП в Донецькій області інформації про порушення службової дисципліни інспектором сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_7 , Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області прийнято наказ від 10.05.2023 року № 654 «Про призначення службового розслідування». З наказу вбачається, що час службового розслідування встановлено, що 10.05.2023 о 23.01. ОСОБА_9 , перебуваючи у відпустці у м.Черкаси під час дії комендантської години, керуючи автомобілем «Skoda Octаvia» НОМЕР_2 , який належить за правом власності ОСОБА_11 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ), рухався по вул.Надпільній (з одностороннім рухом) у зустрічному напрямку та біля будинку 605 був зупинений працівниками патрульної поліції. Під час перевірки виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (серія ААД№457613) за порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху України та винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП (серії ЕАС №6964664) за невиконання вимоги дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено». Під час складання вказаних адміністративних матеріалів ОСОБА_9 намагався втекти та в ході затримання наніс працівникові патрульної поліції тілесні ушкодження (а.с. 59).
22 травня 2023 року начальником Головного управління Національної поліції в Донецькій області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_7 , яким встановлено такі обставини (а.с. 60-74).
10.05.2023 о 01:00 до УГІ ГУНП в Донецькій області з управління патрульної поліції в Черкаській області ДПП Національної поліції України надійшла інформація про те, що 09.05.2023 о 23:01 автопатрулем «Агат-103» УПП в Черкаській області ДПП, на службовому автомобілі н.з.7050 (на синьому фоні) у складі: інспектора взводу №1 роти №2 УПП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та інспектора взводу №1 роти №2 УПП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 на маршруті патрулювання, за адресою м.Черкаси по вул.Надпільна 605 було зупинено автомобіль «Skoda Octаvia» НОМЕР_2 під керуванням інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в області капітана поліції Голопьорова В. Поліцейський перебував поза службою, в цивільному одязі, без спецзасобів і вогнепальної зброї.
На підставі наказу начальника Черкаської обласної військової адміністрації від 16.05.2022 №13 на території Черкаської області запроваджено комендантську годину з 23:00 до 05.00 починаючи з 16.05.2022. Вказаним наказом заборонено пересування людей у зазначені години на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень (а.с. 152).
Службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 рухався на автомобілі дорогою, яка має односторонній рух, в зустрічному напрямку по вул.Надпільна м.Черкаси.
Під час спілкування поліцейських із ОСОБА_7 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів. На вимогу працівників патрульної поліції надати необхідні документи, ОСОБА_9 надав лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, пояснивши, що він не був водієм, а автомобілем керувала його дружина. В ході з'ясування обставин ОСОБА_9 став тікати у двори, за яким побіг ОСОБА_12 . Під час затримання ОСОБА_1 , останній кулаком правої руки наніс ОСОБА_10 один удар в обличчя зліва. Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 знову став тікати, однак був зупинений працівниками патрульної поліції, якими застосовано фізична сила та кайданки.
Від проходження на місці огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору «Dragen» ОСОБА_9 відмовився, також відмовився проходити його в медичному закладі у лікаря-нарколога. Факт відмови від проходження огляду зафіксовано на портативний відеорегістратор №472486 та у висновку від 09.05.2023 №320 «Щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції», що наданий лікарем «Черкаського обласного наркологічного диспансеру».
10.05.2023 року за порушення п.2.5 ПДР України, що виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП серія АДД №45761 (а.с. 79).
Водійське посвідчення ОСОБА_1 під час складання протоколу за ст.130 КУпАП було вилучене та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом.
За порушення Правил дорожнього руху відносно ОСОБА_1 на місці розглянуто адміністративну справу та винесено постанову серії ЕАС №6964664 за ч.1 ст.122 КУпАП (не виконання вимог дорожнього знаку) (а.с. 82).
12.05.2023 року з УГІ ГУНП в Черкаській області (вх.УГІ №187 від 12.05.2023 року) отримано матеріали та відеоматеріали, зібрані за фактом порушення чинного законодавства ОСОБА_7 , в т.ч. копії протоколу та постанови, копія рапорту ОСОБА_13 , копія висновку, пояснення ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 (а.с. 77-95)
В матеріалах службового розслідування наявні відеофайли із портативних відеореєстраторів 473274, 470987, 472486, які також долучені до матеріалів адміністративної справи та досліджені судом (а.с. 182).
Внаслідок заподіяного ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді «Закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови та обличчя» про що свідчить довідка від 10.05.2023 року (а.с. 96-97).
Крім того, під час розслідування встановлено, що на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 24.04.2023 №169 о/с ОСОБА_9 перебуває у щорічній відпустці за 2021 рік з 05.05.2023 по 14.05.2023 відповідно до ч.1 ст. 92 та ч.2 ст.92 Закону України «Про Національну поліцію» з виїздом до м.Черкаси.
Відповідно до листа директора КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 18.05.2023 №1565 ОСОБА_9 перебуває на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» з 10.05.2023 по теперішній час.
ОСОБА_9 під час службового розслідування відмовився надавати пояснення відповідно до ст.6 Конституції України.
ОСОБА_16 в телефонній розмові повідомила, що 10.05.2023 її було опитано працівником поліції. Змін до пояснень вносити не бажає. У раніше наданих поясненнях зазначено, що 09.05.2023 приблизно о 23:00 повертаючись від знайомих керувала автомобілем власним автомобілем «Skoda Octavia» НОМЕР_2 . Зробила поворот ліворуч на вулицю Надпільна з одностороннім рухом в зустрічному напрямку за підказкою навігатора. Почувши звуковий сигнал та побачивши проблискові маячки, повернула ліворуч, розхвилювалась. Чоловік, який знаходився на передньому пасажирському сидінні сказав їй нікуди не йти, переліз через ОСОБА_17 та вийшов із водійської сторони до співробітників поліції.
Під час службового розслідування опитано начальника сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області майора поліції ОСОБА_18 , начальника відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_19 якими надані пояснення. Переглядом відеофайлу «clip-0» встановлено, що відеозапис розпочинається 09.05.2023 о 23:01. На дворі темний час доби, відеозапис ведеться зі службового автомобіля, який рухається прямо, у якого включені проблискові маячки. На зустріч рухається автомобіль Skoda Octavia» НОМЕР_2 , який наближившись до службового автомобіля, повертає вправо по ходу свого руху, заїжджає у провулок. Зупиняється. Одразу після зупинки вказаного автомобіля відчиняються водійські дверцята, виходить чоловік, одягнений в джинси синього кольору, спортивну кофту сірого кольору, в якому вони впізнали інспектора ОСОБА_1 , який одразу підійшов до службового автомобіля, протягнувши руку для привітання. Відеозапис зупинено 09.05.2023 о 23:02.
Відповідно до довідки, наданої начальником відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в області підполковником поліції ОСОБА_20 , встановлено, що за час перебування ОСОБА_1 на своїй посаді з 21.12.2022 по 04.05.2023 останній 107 разів заступав для несення служби з охорони публічного порядку та безпеки на блокпости, під час якого виявлено 3 адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП, перевірено 1250 осіб за базами НПУ, перевірено 864 транспортні засоби, перевірено 978 мобільних телефонів, виявлено 2 особи - учасники незаконних збройних формувань та 2 військовослужбовця, які самовільно залишили місце розташування військових частин, встановлено 2 факти незаконного ввезення алкогольної продукції на територію Донецької області.
Враховано, що за час проходження служби в Національній поліції України, ОСОБА_7 відповідно до підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП було складено 45 адміністративних протоколів за ст.130 КУпАП, що вказує на його обізнаність у відповідальності за вчинення цього правопорушення. Зарекомендував себе грамотним, вимогливим працівником.
Переглядом відеофайлу «clip-0» встановлено, що відеозапис розпочинається 09.05.2023 о 23:01 ведеться зі службового автомобіля. На дворі темний час доби, відеозапис ведеться зі службового автомобіля, який рухається прямо, у якого включені проблискові маячки. На зустріч рухається автомобіль Skoda Octavia» НОМЕР_2 , який наближившись до службового автомобіля, повертає вправо по ходу свого руху, заїжджає у провулок. За ним рухається службовий автомобіль. Транспортні засоби зупиняються. Через 2 секунди після зупинки вказаного автомобіля відчиняються водійські дверцята, виходить чоловік, одягнений в джинси синього кольору, спортивну кофту сірого кольору, яким виявився ОСОБА_1 , який одразу підійшов до службового автомобіля, протягнувши руку для привітання. Відеозапис зупинено 09.05.2023 о 23:02.
Переглядом відеофайлу «clip-1» встановлено, що відеозапис тривалістю 01:06 год розпочинається 09.05.2023 о 23:01 ведеться з нагрудного відеореєстратора, який закріплений на поліцейському водієві. Службовий поліцейський автомобіль рухаючись прямо, подає звукові сигнали, звертає вліво, зупиняється. Поліцейський пасажир виходить з автомобіля, до нього підходить чоловік (як з'ясовано ОСОБА_9 ), потім виходить поліцейський водій, до якого підходить ОСОБА_9 та просить виключити відеозйомку та повертається до автомобіля. На вимогу надати документи, ОСОБА_9 повідомив, що документи надасть дружина. В момент коли ОСОБА_9 підійшов до автомобіля та включив світло, було видно що на водійському сидінні вже сиділа жінка. В подальшому на вимогу підійти до співробітників поліції ОСОБА_9 почав віддалятися (час 23:07:47). Поліцейські намагаються наздогнати, потім супротив з боку ОСОБА_1 , одягнуті кайданки (час 23:08:14). Спілкування. О 23:47 ОСОБА_9 разом з іншими працівниками поліції їдуть з місця події до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. Відеозапис зупиняється 10.05.2023 о 00:07.
Переглядом відеофайлу «clip-2» встановлено, що відеозапис розпочинається 09.05.2023 о 23:01 ведеться з камери №473274. На дворі темний час доби, відеозапис ведеться зі службового автомобіля, який рухається прямо, у якого включені проблискові маячки. На зустріч рухається автомобіль «Skoda Octavia» НОМЕР_2 , який наближившись до службового автомобіля, повертає вправо по ходу свого руху, заїжджає у провулок. За ним рухається службовий автомобіль. Транспортні засоби зупиняються. Поліцейський пасажир виходить з автомобіля, до нього підходить чоловік, який повідомлє що він також є поліцейським (як з'ясовано це ОСОБА_9 ), потім виходить поліцейський водій, до якого підходить ОСОБА_9 та просить виключити відеозйомку та повертається до автомобіля. На вимогу надати документи, ОСОБА_9 повідомив, що документи надасть дружина, оскільки він не був за кермом. Поліцейський спілкується з ОСОБА_7 , який згодом зникає з полі зору, за яким починає бігти водій поліцейський та його напарник. Поліцейські намагаються наздогнати, потім супротив з боку ОСОБА_1 , одягнуті кайданки. Спілкування. О 23:47 ОСОБА_9 разом з іншими працівниками поліції їдуть з місця події до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння. Відеозапис зупиняється 10.05.2023 о 00:08.
Переглядом відеофайлу «clip-3» встановлено, що відеозапис розпочинається 10.05.2023 о 00:20. Вказане відео є продовженням відео «clip-2». На місці перебуває швидка медична допомога та службові поліцейські автомобілі. ОСОБА_9 сперечається, ознайомлюється с протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, записує свої зауваження. Розглядається справа та складається постанова за ч.1 ст.122 КУпАП. Зупинення відеозапису 10.05.2023 01:40.
Переглядом відеофайлу «clip-4» встановлено, що відеозапис розпочинається 09.05.2023 23:16, тривалість 02:23, ведеться з нагрудного відеореєстратора, який закріплений на поліцейському. Із запису вбачається, що ОСОБА_8 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння як на місці так і в медичному закладі, останнім відмовлено з підстав не перебування за кермом. Отримано висновок лікаря про відмову. ОСОБА_1 доставлено до транспортного засобу. Відеозапис зупинено 10.05.2023 о 01:40.
Отже, з переглянутих відеофайлів комісією встановлено, що ОСОБА_9 в ніч 09.05.2023 на 10.05.2023 дійсно керував автомобілем «Skoda Octavia» НОМЕР_2 , та в момент його зупинки працівниками поліції, перебував за кермом зазначеного автомобіля. Вказане підтверджується тим, що останній після зупинки одразу вийшов з-за водійського місця, намагався втекти з місця події, підмовився від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці так і в медичному закладі. Свою причетність до вчинення адміністративних правопорушень заперечує, намагаючись уникнути відповідальності. Наведений акт поведінки не сприяє формуванню позитивного іміджу Національної поліції України, створюють у суспільстві наслідки, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію поліцейських.
Враховуючи вищенаведене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що особиста недисциплінованість капітана поліції ОСОБА_1 , грубе порушення вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Закону України «Про Національну поліцію», Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністрів внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 призвели до скоєння дисциплінарного проступку, який виразився у тому, що ОСОБА_9 , будучі діючим працівником поліції, усвідомлюючи важливість займаної посади, виявляючи та припиняючи правопорушення в зоні ведення бойових дій, нехтуючи довірою керівництва, будучи належним чином ознайомленим про недопущення порушення службової дисципліни, транспортної дисципліни, належної поведінки у побуті та у вільний від роботи час, знаходячись у відпустці, в комендантську годину грубо порушив вимоги законодавства України. Одночасно з цим, ОСОБА_9 усвідомлюючи свій протиправний вчинок, передбачаючи можливе настання негативних наслідків як для себе, так і для членів родини, які перебували в якості пасажирів, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження обов'язкового огляду на стан сп'яніння відмовився, допустив нанесення тілесних ушкоджень працівнику патрульної поліції при виконанні ним службових обов'язків, тобто вчинив дії, які підривають авторитет поліції та є несумісними з подальшим проходженням служби в рядах Національної поліції України.
На підставі викладено, дисциплінарна комісія вважає відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, підтвердженими.
ГУНП в Донецькій області прийнято наказ № 750 від 25 травня 2023 року «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області та їх покарання». Згідно пункту 1 вказаного наказу за порушення службової дисципліни, що виразилась у недотриманні вимог п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а саме у перешкоджанні іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, вчинені дії, які підривають авторитет Національної поліції України; п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію України» - у недотриманні законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; п.п. 3, 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1119, у недотриманні норм професійної етики поліцейського; п.2.5 та пп. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, - у керуванні транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та невиконанні законної вимоги поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, інспектора сектору превентивної комунікації відділу превенції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (а.с. 161).
З цим наказом позивача ознайомлено та отримано копію 31.08.2023 року (а.с. 161 зв.б., 163).
Наказом ГУНП в Донецькій області від 31 серпня 2023 року №364 о/с «По особовому складу» ОСОБА_21 з 31.08.2023 року звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію України» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) (а.с. 160).
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.
За п.п. 1, 2 ч. 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону України Про Національну поліцію).
Згідно ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За ст. 2 Дисциплінарного статуту за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Згідно ст. 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний: 1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського; 2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій; 3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського; 4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень; 5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності; 6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
За ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893)
Розділом V Порядку № 893 передбачено проведення службового розслідування дисциплінарною комісією, розділом VI передбачено оформлення матеріалів службового розслідування
За п.п. 1-3 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
Згідно п. 4 Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування:
обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим;
посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення;
пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку;
обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.
Якщо до строку проведення службового розслідування не враховано документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого його призначено, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, інформація про це зазначається у висновку службового розслідування.
За п. 5 Порядку № 893 у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються:
висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування;
вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку;
відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
За п. 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Згідно п.п. 3 та 4 розділу IV Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
За ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв'язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі; 9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави; 11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.
Згідно Дисциплінарного статуту підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.
Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Службове розслідування - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.
Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.
Предметом доказування є наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного суду від 14 квітня 2021 року у справі №320/3085/20.
Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, з тих підстав, що ОСОБА_9 вчинив дії, що є несумісним зі статусом представника Національної поліції та підриває авторитет органів Національної поліції України в цілому.
На відеофайлах, наявних у матеріалах справи, зафіксовано подію, яка трапилась 09.05.2023 о 23:01 в період комендантської години в м.Черкаси. З відеозаписів вбачається, що позивач перебував за кермом. Зупинивши транспортний засіб ОСОБА_9 одразу та й безперешкодно, вийшов з водійської сторони. При виявленні співробітниками поліції ознак сп'яніння, зокрема - різкий запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, позивач відмовився від проходженні медичного огляду на стан сп'яніння як на місті так і в медичному закладі (а.с. 182).
Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що за кермом автомобіля перебувала його дружина, оскільки з відеозапису вбачається, що одразу після зупинення автомобіля саме чоловік безперешкодно вийшов з водійської сторони (файл «clip-0, проміжок часу 23:01:49 - 23:01:52». При цьому, з моменту вимкнення сигналів гальмування до виходу водія із автомобіля, ознаки переміщення в салоні автомобіля осіб відсутні.
Також, суд оцінює критично пояснення членів сім'ї ОСОБА_1 щодо перебування за кермом дружини ОСОБА_1 , несправності замку на передніх пасажирських дверях, що змусило останнього перелізти на водійське сидіння та вийти через передні водійські двері для спілкування з працівниками поліції.
Щодо доводів позивача про відсутність станом на час звільнення судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, якими встановлена вина, суд зазначає, що Верховним судом сформовано усталену практику, відповідно до якої вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. Підстави притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за наслідками службового розслідування, яким встановлено склад дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни та порушення Присяги поліцейського.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24.09.2020 року у справі №420/602/19, від 06.03.2019 року у справі №816/1534/16, від 28.09.2023 року у справі №420/10847/22.
Відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції.
Постановою Верховного суду в справі № 2240/2329/18 визнано, що за вчинення одного й того ж самого правопорушення (діяння) особа може бути притягнута до двох різних видів юридичної відповідальності.
Вирішення питання про правомірність притягнення особи до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясування складу дисциплінарного проступку в її діях, незалежно від того, яку правову кваліфікацію ці ж самі дії особи отримали в рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
В постанові від 17.07.2019 року у справі № 806/2555/17 Верховний суд зазначив, що закриття провадження в справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не спростовує факту вчинення ним такої поведінки, у результаті якої працівниками поліції стосовно нього було складено вказані вище протоколи, та факту притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП.
Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Верховний суд встановив, що позивач власними діями порушив Закон України «Про Національну поліцію», Дисциплінарний статуту органів внутрішніх справ України, Присягу на вірність Українському народові, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
При цьому, Верховним судом відхилено доводи позивача про протиправність його звільнення через не доведення його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, які помилково визнані обґрунтованими судами попередніх інстанцій, оскільки не притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники внутрішніх справ власним прикладом та поведінкою зобов'язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.
Таким чином, касаційний суд вважає помилковими висновки судів, що сам по собі факт складення протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, не свідчить про доведеність вини позивача у вчиненні дисциплінарного порушення.
Щодо виду дисциплінарного стягнення.
З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією рф Указом Президента України №64/2022 на всій території України введено воєнний стан, зазначена подія сталась в період комендантської години в м. Черкаси, автомобіль яким керував позивач був зупинений співробітниками поліції. Суд зазначає, що законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання. Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Крім того, особа, яка заступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Щодо посилання апелянта на те, що судом не звернуто увагу на оновлену редакцiю ст. 29 Дисциплінарного Статyту, яка містить особливостi застосування дисциплінарних стягнень у перiод дiї воєнного стану та не враховано висновки Верховного суду в ухвалі вiд 17.04.2023 року у справi № 560/8721/22, апеляційний суд зазначає таке.
Стаття 29 Дисциплінарного Статyту визначає особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану
У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
У разі повторного вчинення дисциплінарного проступку поліцейським протягом строку дії дисциплінарного стягнення у виді зауваження за результатами службового розслідування дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
Протягом 10 днів з дня підписання наказу про застосування дисциплінарного стягнення прямий керівник посадової особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, має право його пом'якшити, застосувати суворіше дисциплінарне стягнення або звільнити поліцейського від дисциплінарної відповідальності, якщо встановить невідповідність такого стягнення ступеню тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та вини.
У разі застосування до поліцейського інших заходів дисциплінарного впливу, не пов'язаних із застосуванням дисциплінарного стягнення, прямий керівник посадової особи, яка призначила службове розслідування, має право переглянути це рішення шляхом видання наказу про притягнення цього поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, керівництво Національної поліції України вимагає принципово ставитися до працівників, які сідають за кермо у стані алкогольного сп'яніння. Згідно пп. 2 п. 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 року № 507 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції'наголошено на безальтернативному застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції поліцейських, які керували транспортними заслбами у стані (або з ознаками) сп'яніння.
Апеляційний суд, враховуючи встановлені дисциплінарною комісією обставини та дискреційні повноваження відповідача щодо обрання виду дисциплінарного стягнення, погоджує застосування до позивача дисципліарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, що не суперечить висновкам Верховного суду в ухвалі вiд 17.04.2023 року у справi № 560/8721/22.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_22 в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2023 року у справі № 200/4971/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 3 квітня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв