Справа № 560/2047/24
іменем України
03 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №222330004919 від 24.01.2024 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 31.10.1984 по 01.01.1986 згідно записів в трудовій книжці колгоспника № НОМЕР_1 від 23 січня 1986 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дня, що настав за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 01.08.2022.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком, однак Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області йому було протиправно відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, що, на думку позивача, не відповідає дійсності. Зважаючи на це, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачами не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
28.10.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 03.11.2022 №2223330004919 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.
26.01.2023 позивач повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 03.02.2023 №222330004919 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 29 років.
18.01.2024 позивач втретє звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійною фонду України в Дніпропетровській області від 24.01.2024 №222330004919 відмовлено позивачу в призначенні пенсії по за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 28 років 8 місяців 25 днів.
Також зазначено, що вік позивача складає 61 рік 6 місяців.
До страхового стажу позивача не зараховано, зокрема, робота в колгоспі з 1984-1986, оскільки відсутні дані про фактично відпрацьовану кількість трудоднів.
Вважаючи порушеними свої права, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Частиною 1 статті 24 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
За змістом статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Наведені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин.
Також законодавством встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями про період роботи, що можуть міститися в інших документах.
Порядок ведення трудових книжок на час виникнення спірних правовідносин регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974 (далі - Інструкція).
Згідно з п. 2.3 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту п.п. б п. 2.17 Інструкції передбачено, що всі записи в трудовій книжці за місцем роботи вносяться окремою строкою з посиланням на дату, номер і найменування відповідних документів.
Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.
Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.
Так, відповідно до записів трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 , позивач у період з 31.10.1984 по 01.01.1986 працював на посаді зоотехніка у колгоспі імені "Чкалова".
Пенсійним органом в оскаржуваному рішенні про відмову в призначенні пенсії не зазначено про наявність будь-яких сумнівів щодо правильності чи точності внесених до трудової книжки позивача записів щодо його роботи у колгоспі імені "Чкалова".
Що стосується посилань пенсійного органу стосовно того, що вказаний період роботи позивача відсутня інформація про фактично відпрацьовані трудодні, то суд зазначає наступне.
Стаття 56 Закону №1788-XII визначає, що стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин. Тобто, для неврахування до стажу при його обчисленні часу роботи в колгоспі, або певного його періоду, необхідно встановити невиконання членом колгоспу встановленого у господарстві мінімуму трудової участі, а також те, що невиконання встановленого мінімуму трудової участі відбулось з вини члена колгоспу за відсутності поважних причин.
У матеріалах справи відсутні відомості про невиконання позивачем, під час роботи в колгоспі встановленого мінімуму трудової участі, в тому числі без поважних причин.
Враховуючи те, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо періодів його роботи у колгоспі імені "Чкалова", зокрема, записи про прийом на роботу, записи про звільнення, при цьому, відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не доведено правомірність дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу спірного періоду роботи, а тому оскаржуване рішення пенсійного органу щодо відмови в призначені пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є протиправним.
Враховуючи висновки суду про протиправність дій пенсійного органу щодо незарахування до страхового стажу позивача періодів роботи у колгоспі імені "Чкалова", суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання пенсійного органу зарахувати зазначені періоди до страхового стажу позивача.
При цьому, право позивача на отримання належних йому пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, та таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17.
Оскільки на момент первинного звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком позивач мав визначений статтею 26 Закону №1058-IV страховий стаж 29 років, тому пенсія останньому має бути призначена з 02.08.2022 (з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку).
Враховуючи викладене, позов слід задоволити.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійною фонду України в Дніпропетровській області від 24.01.2024 №222330004919 про відмову у призначені пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 31.10.1984 по 01.01.1986 у колгоспі імені "Чкалова" та призначити пенсію за віком з 02.08.2022, відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49094 , код ЄДРПОУ - 21910427)
Головуючий суддя Я.В. Драновський