Справа № 187/349/24
2/0187/194/24
"28" березня 2024 р. смт. Петриківка
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Іщенко І.М.,за участі секретаря судового засідання Клисак Н.Г.,розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
29.02.2024 року до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» Столітній М.М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 09.09.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 4748914, в розмірі 10000 грн, строком на 30 днів.
18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу № 18.04./23-Ф про відступлення прав вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 4748914 від 09.09.2021 року, сума заборгованості за яким становить 31290 грн, з яких: 10000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21290 грн - нараховані проценти.
Вказану заборгованість в розмірі 31290 грн, інфляційні втрати - 8667,33 грн, 3% річних - 1918,55 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 грн позивач просить стягнути з боржника ОСОБА_1 на свою користь.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської областівід 05.03.2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с. 94).
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також даною ухвалою було встановлено відповідачці п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачці п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачці, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву вона має право пред'явити зустрічний позов.
Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» Столітній М.М. надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с. 96).
На зареєстровану адресу місця проживання відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 05.03.2024 року та позовну заяву з додатками, які повернулися до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 95, 97).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести по справі заочний розгляд.
Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов'язані зі спорами про виконання зобов'язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 09.09.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 4748914 про надання кредиту у сумі 10000 грн.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і відключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Згідно із п.1.3. 1.4 кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 10000 грн; строк кредиту 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
Відповідно до п. 4.3.1 договору сторони домовилися, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або авто пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 днів календарних днів, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до п.п. 4.2.2-4.2.4 договору.
За умовами Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту (п. 2.1 Договору).
Вказаний договір, додаток № 1 до нього і паспорт споживчого кредиту до договору підписаний електронним підписом «А398757» ОСОБА_1 09.09.2021 о 20-53 год. (а.с. 8-16).
Додаток № 1 і паспорт споживчого кредиту містить вказівку на суму кредиту, строк його видачі, знижену і стандартну відсоткові ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту штрафи тощо (а.с. 13-16).
Факт перерахування відповідачу кредитних коштів від ТОВ «Авентус Україна» підтверджується листом ТОВ ФК «Контрактовий дім» вих. № 2633 від 04.05.2023 року про здійснення успішного переказу на суму 10000 грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції 989099685(а.с. 61-62).
18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 64-68).
За договором факторингу №18.04/23-Ф від 18.04.2023року клієнт відступив факторові право вимоги заборгованостей до боржників позичальників на умовах, передбачених договором факторингу, що підтверджується копією акту прийому-передачі (а.с. 68).
Згідно із витягом з реєстру боржників, передано ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» право вимоги за кредитним договором № 4748914 ОСОБА_1 в загальній сумі заборгованості 31290 грн, з яких залишок за тілом кредиту 10000 грн, заборгованість за відсотками 21290 грн (а.с. 23).
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи стверджується, що 09.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір позики № 4748914 про надання споживчого кредиту у сумі 10000 грн.
Кредитний договір № 4748914 містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номера мобільного телефону, а також номер банківської платіжної картки, на який перераховуватимуться грошові кошти, реквізити якої надано споживачем. Також в даному кредитному договору визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.
Відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти), яка акцептована відповідачем 09.09.2021 шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача «А398757».
Відтак судом встановлено, що договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий первісним кредитором на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений між сторонами.
Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав грошові кошти в ТОВ «Авентус Україна» відповідно до договору № 4748914 від 09.09.2021 на суму 10000 грн, строком на 30 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день, знижена процентна ставка становить 1,33 % в день).
Станом на 08.11.2021 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п. 4.3.1 Договору такий було продовжено на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було направлено повідомлення (а.с. 19).
Умовами кредитного договору передбачено продовження строку кредитування, а відтак проценти за користування кредитом підлягали нараховуванню у продовжені договором строки, що було виконано кредитодавцем.
Наведені пункти та підпункти кредитного договору, які передбачають продовження строків кредитування за вказаним кредитним договорам не визнавались відповідачем недійсними, а тому з огляду на приписи статті 204 ЦК України є дійсними та підлягають виконанню.
18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф у відповідності до умов якого перейшло право грошової вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» за Кредитним договором у розмірі 31290 грн, відповідно до витягу з реєстру боржників (а.с. 23, 64-68).
Відтак суд дійшов висновку, що звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтранс Україна» надала належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем.
Ураховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, суд дійшов висновку про підставність позовної вимоги про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» «Фінтранс Україна».
Разом з тим зважаючи на невиконання відповідачем умов кредитного договору, суд дійшов висновку щодо покладення на відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, взявши до уваги надані товариством розрахунки заборгованості, які відповідачем не спростовані.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача суми заборгованості.
Одночасно, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути сплачений судовий збір в користь позивача у розмірі 2422,40 грн (а.с. 89).
Вирішуючи питання стягнення судових витрат на правову допомогу суд виходив з наступних норм та мотивів.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 адвокатом Столітнім М.М., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордер адвоката на надання правової допомоги у цій справі, звіт про надання правової допомоги та рахунок на її оплату, з яких убачається, що за збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором, складення позовної заяви та подання її до суду позивач сплатив адвокату 10 000 грн.
Враховуючи вище наведене суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає розподілу на рівні з іншими судовими витратами у справі.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ,03150) заборгованість в сумі 31290 грн (тридцять одна тисяча двісті девяносто грн), з яких: 10000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 21290 грн - нараховані проценти; інфляційні втрати - 8667,33 грн (вісім тисяч шістсот шістдесят сім грн 33 коп.), 3% річних - 1918,55 грн (одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять грн 55 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , прож.: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ,03150) судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн (десять тисяч грн.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Петриківський районний суд Дніпропетровської області.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. М. Іщенко