Справа № 560/21182/23
іменем України
03 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно не врахував додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 №168 при нарахуванні та виплаті грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, грошової компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні.
Ухвалою від 25.12.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах наданих повноважень, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
Позивач проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.
Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 28.07.2023 №401 позивач звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу.
Позивачу виплачено грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної основної відпустки, одноразову грошову допомогу при звільненні.
Відповідачем не заперечується виплата позивачу одноразової грошової на оздоровлення за 2022-2023 роки, грошової компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні без обчислення їх розміру із урахуванням місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо не нарахування та невиплати йому грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, грошової компенсації за невикористанні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється законом України 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 Закону № 2232-XII гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до Законів України "Про Збройні Сили України", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Так, частиною 2 статті 9 Закону України № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Положеннями пункту 1 постанови КМУ від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Право позивача грошову компенсацію за невикористанні дні щорічної основної відпустки, грошову допомогу на оздоровлення за 2022-2023 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Спірним питанням є склад грошового забезпечення військовослужбовців, з якого розраховується розмір вказаних виплат.
Щодо включення до складу грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" № 168 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Вирішуючи питання, чи повинна входити до грошового забезпечення, з якого обраховуються грошова допомога на оздоровлення за 2022-2023 роки, грошова компенсація за невикористанні дні щорічної основної відпустки, одноразова грошова допомога при звільненні, та чи інша виплата, слід встановити характер такої виплати (тимчасовий чи постійний).
Аналізуючи норми вказаної постанови, суд дійшов висновку про те, що додаткова винагорода є тимчасовою виплатою лише на період дії воєнного стану, при цьому її виплата залежить від певних умов. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів безпосередньої військової служби, так і від безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Так, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 № 177/39233, перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення доповнено додатковою винагородою на період дії воєнного стану.
За таких обставин, додаткова винагорода, передбачена постановою №168, не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення при визначенні розмірів грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні.
При цьому, слід відмітити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17 викладена правова позиція щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону №2011-XII, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, що була передбачена постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 № 889 (далі - постанова № 889).
Однак такі висновки в даних спірних правовідносинах не можуть бути застосовані, оскільки постановою № 889 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду (військовослужбовцям Державної прикордонної служби у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення), яка відповідала ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер. Разом з тим, постановою № 168 запроваджено додаткову винагороду у розмірі до 30000,00 грн. та 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Тобто така додаткова винагорода носить тимчасовий характер та її виплата передбачається лише у період дії воєнного стану на підставі наказів командирів (начальників), а її розмір залежить від завдань, які виконуються військовослужбовцем.
Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова компенсацію за невикористані дні додаткової щорічної відпустки, як учаснику бойових дій, грошова компенсацію за невикористані дні основної щорічної відпустки, грошова допомогу на оздоровлення такої додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168.
Відтак, суд, проаналізувавши наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, вважає, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022-2023 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні не врахувавши додаткову винагороду, передбачену постановою №168, діяв правомірно, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується вказані виплати, включаються тільки винагороди, які мають постійний характер.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного адміністративного позову, питання щодо розподілу судових витрат у вказаній справі суд не вирішує.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Героїв Чорнобиля, 1/2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29008 , код ЄДРПОУ - 38662200)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький