Справа № 560/2057/24
іменем України
03 квітня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просить визнати протиправною відмову у звільненні з військової служби у зв'язку зі здійсненням догляду за матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , викладеної у листі від 24.01.2024 року №678 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 . Зобовязати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та надати відповідь з урахуванням думки суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01 січня 2024 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби на підставі п. п. "г" п. 2, ч. 4 ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами, а саме необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертизи чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду. Рапорт зареєстровано 01.01.2024 року за вх. №32. Позивачу було повернуто його рапорт разом з пакетом документів до нього, та надано лист-відмову, від 01.01.2024 року №3, в прийнятті відповідного рапорту.
13 січня 2024 року позивач звернувся до відповідача з переписаним рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі абз. 8 п.п. "г" п. 2, ч. 4 ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду.
24.01.2023 року на адресу позивача було направлено лист від відповідача, яким було відмовлено у задоволені рапорту про звільнення з таких підстав: 1) документи не містять доказів відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 ; 2) не надано висновок МСЕК про необхідність здійснення постійного догляду за такою особою.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що долучений позивачем до рапорту висновок ЛКК від 18.12.2023 року форми № 080-4/0, неможливо визнати належною підставою для застосування підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" і, як результат, звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами, оскільки він не належить до документів, що підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за його дружиною, а його призначенням є отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , та проходить службу на посаді командира 3 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу, інженерно-саперної роти військової частини НОМЕР_1 .
01 січня 2024 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби на підставі п. п. "г" п. 2, ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" за сімейними обставинами, а саме необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертизи чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду. Рапорт зареєстровано 01.01.2024 року за вх. №32.
Поданий рапорт позивача було повернуто рапорт разом з пакетом документів до нього, та надано лист-відмову, від 01.01.2024 року №3, в прийнятті відповідного рапорту оскільки, на думку відповідача позивачем було порушено вимоги ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" та Статут внутрішньої служби ЗСУ.
Позивач 13 січня 2024 року повторно звернувся до відповідача з рапортом, в якому просив звільнити його з військової служби на підставі абз. 8 п.п. "г" п. 2, ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду.
До рапорту було додано відповідний пакет документів, копії яких додаються, а саме: копія паспорту та ІПН матері позивача; копія висновку ЛЛК; копія свідоцтва про шлюб матері та батька позивача; копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про смерть батька позивача; копія свідоцтва про народження брата позивача; копія свідоцтва про смерть брата позивача; копія довідки з місця реєстрації матері позивача.
Згідно відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 24.01.2024 №678 позивачу було відмовлено у задоволені рапорту про звільнення з таких того, що документи подані позивачем не містять доказів відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд за гр. ОСОБА_2 , а також не надано висновок МСЕК про необхідність здійснення постійного догляду за такою особою.
Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 затверджено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу (далі - Постанова №413).
Відповідно до постанови №413, військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини, як зокрема, необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.
Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 3 грудня 2009 року, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Підпунктом 1 пункту 11 Положення визначено, що міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 09.04.2008 року №189, який зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 02.06.2021 року за №731/36353, лікарсько-консультативна комісія видає висновки або рекомендації щодо догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) - до досягнення дитиною 16-річного віку.
З огляду на наведене вище, суд зазначає, що необхідність постійного стороннього догляду за гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повинно підтверджуватись відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії, оскільки така особа має вік понад 18 років. В той же час, необхідність постійного стороннього догляду за хворою дитиною підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії.
При цьому, позивач до рапорту від 13.01.2024 не додав таких доказів, а саме: висновку медико-соціальної експертної комісії, який би підтверджував необхідність здійснення постійного догляду за його матір'ю, що свідчить про відсутність підстав для його звільнення з військової служби.
Суд звертає увагу, що висновок ЛКК, який доданий позивачем до рапорту від 13.01.2024 про звільнення з військової служби, не може бути визнаний документом, передбаченим чинним законодавством України, на підставі якого позивач підлягає звільненню з військової служби, оскільки висновок, виданий такою комісією, може підтверджувати відповідні обставини лише стосовно особи, яка не досягла 18 років.
Також, підпункт "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ містить посилання на таку передумову звільнення з військової служби як "постійний догляд", що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії.
Постійний сторонній догляд - це догляд, який надається особам з дуже тяжкою інвалідністю, спричиненою професійним захворюванням, каліцтвом або нещасним випадком, що призводить до значного обмеження життєдіяльності, які надзвичайно потребують постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду з боку третьої особи і не здатні до обслуговування себе.
Порядок видання та заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через, які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", який затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 № 407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.04.2021 за № 510/36132 (далі - Інструкція № 407).
Згідно Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.03.2021 № 407, висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859. Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
Пунктом 5 Інструкції № 407 вказано, що висновок надається особі або законному представнику особи, яка потребує надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859.
Відповідно до пункту 10 Інструкції № 407 висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Відповідно до пункту 12 Інструкції № 407 особам, яким встановлено інвалідність безстроково, висновок видається безстроково. Особам, яким інвалідність встановлена на певний строк, висновок видається на строк не більше ніж до завершення строку встановлення їм інвалідності, але не менше ніж на 12 місяців. Іншим категоріям осіб висновок видається на 12 місяців з дати видачі.
Механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки встановлює Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від 23.09.2020 №859.
Таким чином, законодавцем чітко врегульовано підстави і мету отримання висновків про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та його призначення, що не кореспондує із цілями підпункту "г” пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Суд зазначає, що до матеріалів справи представником позивача долучено висновок форми № 080-4/о, про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, виданий ЛКК комунальним некомерційним підприємством "Красилівський центр первинної медико-санітарної допомоги" Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області від 18.12.2023, згідно з яким громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рекомендовано соціальну послугу догляду вдома. Висновок дійсний до 18.12.2024 року.
Однак, суд звертає увагу, що поданий позивачем до рапорту висновок ЛКК від 18.12.2023 року форми № 080-4/о, не є належною підставою для застосування підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" і, як результат, звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами, оскільки він не належить до документів, що підтверджують необхідність здійснення постійного догляду, а його призначенням є отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.
На думку суду поданий позивачем висновок ЛКК № від 18.12.2023 року форми № 080- 4/о не містить жодного посилання на безтермінову необхідність постійного отримання сторонньої допомоги матері позивача, що, очевидно, вказує на обмежену часову межами компетенцію лікарсько-консультативної комісії із цього питання.
Крім того, у висновку ЛКК від 18.12.2023 року форми № 080-4/о вказано лише про те, що цей висновок дійсний до 18.12.2024, у той час коли позивач ініціює остаточне звільнення з військової служби, а тому не є належним доказом, що дає підстави для звільнення позивача з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов необхідно залишити без задоволення.
З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя О.П. Шевчук