Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
03 квітня 2024 року Справа № 520/7962/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (61000, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд., 2 поверх) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.03.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.2004 року по 31.08.2023 року в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо зменшення та припинення виплати доплати до старого розміру пенсії - 425,35 грн. та не проведення індексації суми доплат до попереднього розміру пенсії, доплати за понаднормовий стаж підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 6 Постанови КМУ №124 від 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 рр;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії та виплатити заборгованість ОСОБА_1 з 20.04.2017 року, зарахувавши період роботи з 01.01.2004 року по 31.08.2023 року в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області поновити виплату доплати до старого розміру пенсії в сумі 425,35 грн. з дня її призначення- 01.10.2017 року та провести індексацію з 01.03.2019 року суми доплат до попереднього розміру пенсій, доплати за понаднормовий стаж, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 6 Постанови КМУ №124 від 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020, 2021, 2022, 2023 році.
Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.
Згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, позивач зокрема просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо зменшення та припинення виплати доплати до старого розміру пенсії - 425,35 грн. та не проведення індексації суми доплат до попереднього розміру пенсії, доплати за понаднормовий стаж підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 6 Постанови КМУ №124 від 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 рр. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області поновити виплату доплати до старого розміру пенсії в сумі 425,35 грн з дня її призначення - 01.10.2017 року та провести індексацію з 01.03.2019 року суми доплат до попереднього розміру пенсій, доплати за понаднормовий стаж, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 6 Постанови КМУ №124 від 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020, 2021, 2022, 2023 році.
Проте, позивачем не зазначено, індексацію яких саме інших доплат до пенсії ОСОБА_1 суд має зобов'язати здійснити відповідача.
Крім того, позивач просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не проведення в подальшому перерахунки та індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 рр. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області проводити в подальшому перерахунки та індексацію згідно постанови Кабінету Міністрів України № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат та надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020, 2021, 2022, 2023 році.
Проте, позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії невідповідають зобов'язанню вчинити певні дії в частині визначення року проведення перерахунку та індексації пенсії, а саме 2024 рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суддею встановлено, що позивачем надано до суду документ про сплату судового збору на суму 1211,20 грн.
При цьому, позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою, підлягає сплаті в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривні.
Отже, позивач повинна доплатити судовий збір у сумі 1695,68 грн.
Згідно з п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, передусім, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. А отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 01.06.2022 року по справі № 460/100/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Позивач зокрема просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії та виплатити заборгованість ОСОБА_1 з 20.04.2017 року, зарахувавши період роботи з 01.01.2004 року по 31.08.2023 року в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області поновити виплату доплати до старого розміру пенсії в сумі 425,35 грн. з дня її призначення - 01.10.2017 року та провести індексацію з 01.03.2019 року суми доплат до попереднього розміру пенсій, доплати за понаднормовий стаж, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії ОСОБА_1 на підставі п. 6 Постанови КМУ №124 від 20 лютого 2019 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 сформовано у системі «Електронний суд» 28.03.2024 року та зареєстровано судом 29.03.2024 року.
Тобто, позивач звернувся з позовом поза межами шестимісячного строку звернення з позовом до суду.
Позивачем у позові зазначено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Щодо посилань позивача на приписи ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.
Так, позивач отримує пенсію на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Таким чином, за змістом наведених норм строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій.
Проте, у даних спірних правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 01.06.2022 року по справі № 460/100/21.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд вважає вищевказані посилання позивача безпідставними.
Щодо посилань позивача на те, що позивач дізнався про порушення своїх прав 01.12.2023 року з листа пенсійного органу, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові від 01.06.2022 року по справі № 460/100/21 виходив з того, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. А отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З огляду на викладене, суд вважає вищевказані посилання позивача безпідставними.
За таких обставин, заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку;
- уточнену позовну заяву із зазначенням в позовних вимогах - індексацію яких саме інших доплат до пенсії ОСОБА_1 суд має зобов'язати здійснити відповідача та із зазначенням позовних вимог щодо визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, які будуть відповідати одна одній в частині визначення року проведення перерахунку та індексації пенсії;
- документ про сплату судового збору на суму 1695,68 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - “*;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)” або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі викладеного та керуючись ст.123, ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо ним не буде усунено недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, її буде повернуто позивачеві.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.