Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 квітня 2024 р. № 520/2272/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в перерахунку ОСОБА_1 , здійснити перерахунок призначеної пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданою прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339вих-23; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області привести у відповідність розрахунок пенсії за вислугу років, шляхом здійснення перерахунку призначеної пенсії з 01.01.2022, ОСОБА_1 згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданою прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339вих-23, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, та проводити виплати перерахованої пенсії в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати пенсії відповідно до вимог ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, в редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-ІІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку призначеної пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданою прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339вих-23, є протиправними та такими, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та порушують право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 16.02.2024 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача 01.03.2024 надано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що управління у спірних правовідносинах діяло на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (далі - позивач) перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Пенсія позивачу призначена на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 по справі № 520/17748/21, без обмежень граничного розміру виплати із розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати відповідно до довідок про складові заробітної плати, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-111.
У липні 2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про складові заробітної плати, виданої обласною прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339.
З 08.06.2023 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки про складові заробітної плати, виданої обласною прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339вих-23.
З відповіді Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, яку ОСОБА_1 отримав 01.09.2023 за №24139-26305/С-03/8-2000/23 з веб-порталу Пенсійного фонду України, встановлено, що позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років, але з відповіді не вбачається здійснення перерахунку на підставі Закону України «Про прокуратуру» з урахування наданої довідки про складові заробітної плати від 08.06.2023 №21-339вих-23.
27.09.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про надання детального розрахунку (протокол/розпорядження) пенсії здійсненого перерахунку на підставі довідки від 08.06.2023 №21-339вих-23 згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-111.
Листом №28135-32396/С-03/8-2000/23 від 12.10.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) надало відповідь на звернення позивача та розрахунок пенсії.
Відповідач послався на те, що був проведений перерахунок пенсії за вислугу років з 01.08.2023 з урахуванням довідки про складові заробітної плати, виданої обласною прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 № 21-339 вих-23, яка за фактом продовження праці на посадах та умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру» виплачується у розмірі, обчисленому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування» згідно із пунктом 13-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього закону.
Згідно розрахунку пенсії позивачу зроблено перерахунок пенсії в розмірі 60% від заробітної плати із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в Україні людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.
Це право відповідно до частини 2 статті 46 Конституції України, гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел, і забезпечується частиною 2 статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.
Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.
Статтею першою Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників до 15 липня 2015 року визначалися Законом України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ.
Відповідно до частини 13 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Як встановлено судом раніше, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2021 по справі № 520/17748/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію ОСОБА_1 без обмежень граничного розміру виплати із розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати відповідно до довідок про складові заробітної плати, без обмеження розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111.
Вказане рішення суду відповідачем було виконано.
Тобто, станом на дату призначення позивачу пенсії положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ передбачали її виплату, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв'язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.
01 квітня 2015 року набрав чинності Закон № 213-VІІІ (крім, зокрема, положень пункту 15 розділу І цього Закону, що стосуються внесення змін до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ, які набрали чинності з 25 квітня 2015 року) частину 15 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ замінено чотирма частинами у новій редакції (п'ятнадцятою-вісімнадцятою).
Зокрема, частина 15 (у новій редакції цієї статті) серед іншого передбачала, що "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Щодо умов і порядку перерахунку такої пенсії встановлено, що з 01 січня 2015 року частину 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ викладено у новій редакції (у відповідності до Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"), відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Поряд із цим, з 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (за винятком окремих його положень), стаття 86 якого також містить положення щодо пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XII Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ з набранням чинності цим Законом таким, що втратив чинність, зокрема, є Закон України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року №1789-XII, крім частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1.
Норми щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, містились у частинах 13, 18 статті 50-1 цього Закону.
Отже, з набранням чинності Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ ці положення статті 50-1 втратили чинність.
Згідно з частиною 13 статті 86 Законом України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
Згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України") умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Отже, визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом було віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 26 грудня 2014 року №76-VІІІ зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Однак, Кабінетом Міністрів України такого порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, а потім частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ) затверджено не було.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2018 року у справі №826/15466/16 за позовом до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-Міністра України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року, бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо невиконання пункту 16 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 26 грудня 2014 року №76-VІІІ, визнана протиправною.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р/П/2019 положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VІІІ "Про Конституційний Суд України".
За змістом частини 1 статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.
Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7р(ІІ)/2019 встановив такий порядок його виконання:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Отже, Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.
Отже, зазначена постанова, що набрала чинності 06 вересня 2017 року, є підставою для проведення перерахунку пенсії позивача.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії згідно з вимогами ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) є протиправними.
Щодо обмеження відповідачем граничного розміру пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VІІІ цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України", тобто ці зміни були внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015- 12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України "Про прокуратуру".
Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ, як вже зазначалося вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача зі складових, які діяли на момент призначення пенсії.
Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.09.2020 по справі № 560/2120/20.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, суддями Верховного Суду 18.09.2020 було зазначено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним " як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини " (Акsоy v. Тurкеу), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic V Сrоаtіа), № 41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Vаn Ооstеrwijск V Веlgіum), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Судді Верховного Суду в окремій думці наголосили, що "перерахунок пенсії не у тому відсотковому розмірі відносно заробітної плати, який було встановлено позивачу при призначенні пенсії, та з обмеженням її граничним розміром, змусить позивача повторно звертатись до суду з позовом.
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Позовні вимоги про захист права не можуть вважатися передчасними, якщо вони були предметом правовідносин, з яких виник спір.
Позивач звертався із заявою про призначення пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-111 та без обмеження максимального розміру.
З метою забезпечення ефективного правового захисту прав позивача та з метою недопущення необхідності наступного звернення до суду з позовом щодо перерахунку пенсії у певному відсотковому розмірі відносно заробітної плати та без обмеження граничним розміром, в межах розгляду цієї зразкової справи необхідно було надати відповідь (дослідити питання) щодо відсоткового розміру відносно заробітної плати та чи підлягають обмеженню граничним розміром пенсії працівників органів прокуратури".
Спираючись на висновки, викладені суддями Верховного Суду в окремій думці, позивач вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок призначеної пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданою прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339 вих-23 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, та проводити виплати перерахованої пенсії в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати пенсії відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, в редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111.
Відповідно до абз. 2 п. 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» № 7 від 20.05.2013 законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову в перерахунку ОСОБА_1 , здійснити перерахунок призначеної пенсії згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданою прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339вих-23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області привести у відповідність розрахунок пенсії за вислугу років, шляхом здійснення перерахунку призначеної пенсії з 01.01.2022, ОСОБА_1 згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданою прокуратурою Донецької області від 08.06.2023 №21-339вих-23, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, та проводити виплати перерахованої пенсії в повному обсязі, без обмежень граничного розміру виплати пенсії відповідно до вимог ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, в редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-ІІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов