Справа № 177/1094/22
Провадження № 1-кс/177/23/24
04.04.2024 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі матеріали справи за заявою обвинуваченого ОСОБА_2 про відвід головуючого судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42022042070000002 від 11.01.2022 за ч. 4 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_2 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілої особи ОСОБА_6
У провадженні судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 перебуває справа 177/1094/22, з розгляду кримінального провадження № 42022042070000002 від 11.01.2022 за ч. 4 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_2 .
Під час судового засідання з розгляду вказаної справи 02.04.2024 обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви про відвід судді обвинувачений ОСОБА_2 указував на те, що суддя ОСОБА_3 під час судового розгляду не може проводити судочинство у вказаному проваджені, оскільки в обвинуваченого виникають сумніви в упередженості судді і виникає ризик неможливості винесення об'єктивного рішення в справі, порушується презумпція особистої безсторонності судді, принцип довіри до судді, оскільки остання ставиться до обвинуваченого із явно обвинувальним ухилом. Заявник, з огляду на вказані обставини, переконаний у неможливості ухвалення суддею ОСОБА_3 об'єктивного судового рішення в даній справі, оскільки остання є упередженою, що є наслідком її відводу.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заяву про відвід та просив її задовольнити, оскільки вважає, що його права порушені, а суддя діє в судовому засіданні упереджено.
Захисник ОСОБА_5 при розгляді заяви покладалася на розсуд суду.
Представник потерпілої особи ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді, вказуючи на її необґрунтованість та відсутність ознак упередженості судді при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого.
Прокурор та суддя ОСОБА_3 правом на участь у судовому засіданні не скористалися, повідомлені належним чином.
Від прокурора надійшла заява про розгляд справи за його участі, у задоволенні заяви просив відмовити, як необґрунтованої.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 04.03.2024, для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Криворізького районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Отже, виходячи зі змісту вказаної норми закону, присутність осіб, які беруть участь у справі при розгляді заяви про відвід, не є обов'язковою, а тому неявки учасників провадження в судове засідання, не є перепоною для розгляду заяви про відвід за їх відсутності.
Суд, заслухавши думку учасників провадження щодо заявленого відводу судді ОСОБА_3 , дослідивши заяву про відвід, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
З метою дотримання цієї гарантії, ст. 80 КПК України передбачено право учасників судового провадження заявити відвід.
Підстави для відводу судді, закріплені в ст. 75-76 КПК України. Так, серед іншого, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії»).
Незалежність і об'єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Окрім цього, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», які схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27.07.2006 № 2006/23 зазначено, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у його неупередженості.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, п.п. 49, 50, 52,) указав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Тобто, презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Розглядаючи заявлені доводи, суд виходить із того, що при визначенні існування в даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_3 , позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
У заяві про відвід обвинуваченим ОСОБА_2 не наведено жодної підстави, яка б свідчила про неможливість судді ОСОБА_3 брати участь у кримінальному провадженні, а твердження останнього про обвинувальний ухил суді та відсутність у неї наміру об'єктивно та неупереджено розібратися в обставинах кримінального провадження, не підтверджуються жодними доводами. Отже, твердження заявника не вказують на певні факти, котрі могли б бути перевірені судом, та які б дозволили встановити наявність чи відсутність підстав для відводу судді як за об'єктивним, так і суб'єктивним критерієм.
Так, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, не вбачається здійснення суддею ОСОБА_3 певних дій чи висловлювань, які свідчили б про її заінтересованість у результатах розгляду справи чи упередженість по відношенню до учасників провадження.
Той факт, що заявник унаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про його реальну упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду кримінального провадження.
Разом з тим, як випливає з норм чинного КПК, суддя, який розглядає заяву про відвід, не здійснює перевірку та оцінку рішень, які приймаються суддею, якому заявлено відвід.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя в своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 № 8, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
А тому, відповідно, незгода сторони з прийнятими суддею процесуальними рішенням, а так само, з вчиненими суддею процесуальними діями, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізацію права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, сумніви заявника стосовно неупередженості судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, а також щодо можливих видимих ознак її наявності, не підтверджені жодними доказами, а тому, не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими та виправданими, з огляду на що, правові підстави для задоволення заяви про відвід відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід головуючого судді ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42022042070000002 від 11.01.2022 за ч. 4 ст. 191 КК України щодо ОСОБА_2 , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1