про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
01 квітня 2024 року №ЗПП/320/116/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду до подання адміністративного позову звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 21.08.2023 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову повернуто заявнику без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2024 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року скасовано, справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд в даному випадку не вбачає необхідності у призначенні судового засідання та вважає за можливе здійснювати розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії індивідуального акта, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
При цьому суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №826/8556/17 (номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень 78022699).
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивачем вказано на те, що оскаржуване рішення комісії є підставою для звільнення, тому у разі його реалізації позивачу буде складно поновити свої права.
На думку позивача, у випадку невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення її порушених прав або інтересів, за захистом яких вона звернулась до суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у разі задоволення позову.
Крім того, згідно зазначених Рекомендацій, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Також, згідно з даними КП «Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні Київського окружного адміністративного суду є адміністративна справа № 320/41145/23 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора та Чернігівської обласної прокуратури, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора «Про звільнення» від 10.10.2023 №288к, винесений стосовно ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Чернігівської області та в органах прокуратури з 12.10.2023;
- стягнути з Чернігівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12.10.2023 по день ухвалення рішення.
Тому, підстави, які спонукали позивача звернутися до суду із заявою про забезпечення позову відпали.
Також суд звертає увагу на інший аспект даних правовідносин.
Як вбачається із матеріалів справи, дана заява про забезпечення позову подана до подання адміністративного позову.
Станом на час розгляду цієї заяви, що надійшла до суду після перегляду її за результатами апеляційного розгляду, у Київському окружному адміністративному суді наявне провадження за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятою кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора та Офісу Генерального прокурора, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 21.08.2023 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
- зупинити дію рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 21.08.2023 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
- заборонити Генеральному прокурору або особі, яка виконує обов'язки, реалізувати шляхом винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 , рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора від 21.08.2023 про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 .
Даній справі присвоєно № 320/34586/23 (суддя Горобцова Я.) та постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі.
Виходячи з наведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-157, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним і скасування рішення - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) заявнику (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.