ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" квітня 2024 р. справа № 300/626/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018 про зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач) , в якому, з урауванням уточнення до позову, просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу до трудового стажу періоди роботи, а саме:
з 03.07.1984 по 25.01.1985 в Автобазі №7,
з 01.02.1985 по 01.09.1989 в Суторминському УБД № 20,
з 02.09.1989 по 02.05.1990 у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі « 16 марта»,
з 03.05.1990 по 22.02.1992 у виробничо-монтажному кооперативі «Сатурн»,
з 10.04.1993 по 11.02.1994 в БМУ НГВУ «Муравленковскнефть», в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести з 22.05.2021 перерахунок та виплату пенсії позивачу, з урахуванням стажу роботи з 01.02.1985 по 01.09.1989, з 02.09.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 22.02.1992, з 10.04.1993 по 11.02.1994 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців, та з урахуванням стажу роботи за період здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.02.2002.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі №300/721/23 відповідач провів перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітку, отриманого за період роботи в російській федерації. Однак, пенсійним органом протиправно не зараховано періоди роботи з 03.07.1984 по 22.02.1992 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу в кратному розмірі. У зв'язку із наведеним позивач повторно звернувся до відповідача про перерахунок пенсії за віком, однак у відповідь отримав відмову про перерахунок пенсії з урахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі за період з 1984 по 1994 із застосуванням кратності роботи - 1 рік 6 місяців, оскільки позивач не має права на такі пільги, оскільки у трудовій книжці відсутній штамп підприємства про поширення пільг для обчислення стажу роботи в кратності, а також не надано строковий трудовий договір із зазначенням інформації про поширення пільг строком не менш ніж три роки чи уточнюючу довідку за вказані періоди роботи. Також зазначає, що відповідачем не зараховано до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002, оскільки відсутні документи про підтвердження ведення позивачем підприємницької діяльності з 21.06.1995, інформації про систему оподаткування, на якій перебував позивач. Позивач вважає такі дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за віком незаконними та просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
22.02.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року зараховується до стажу в пільговому обчисленні за умови, що працівник мав право на пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно- правовими актами. Позаяк в записах трудової книжки відсутній штамп підприємства про поширення пільг для обчислення стажу роботи в кратності, а також не надано строковий трудовий договір із зазначенням інформації про поширення пільг строком не менше ніж на три роки, тому у відповідача відсутні підстави для обчислення спірного періоду роботи в кратному розмірі. Відносно зарахування до трудового стажу позивача періоду здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002 відповідач наголошує, що даний період роботи не врахований до трудового стажу, оскільки відсутні документи про систему оподаткування та сплату внесків. З урахуванням наведено просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 23.05.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 у справі №300/721/23 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням заробітної плати за періоди роботи з 01.02.1985 по 01.09.1989 в Суторминському УБР №20 відповідно до архівної довідки від 31.01.2020 № Ф-04, виданої представництвом ПАО "НК"Роснефть" в ЯНАО м. Губкинский, з 02.09.1989 по 02.05.1990 у виробничому ремонтно - будівельному кооперативі "16 марта" відповідно до архівної довідки від 16.03.2020 №379, виданої муніципальним архівом відділу у справах архівів адміністрації м. Муравленко, з 10.04.1993 по 11.02.1994 у БМУ НГВУ "Муравленковскнефть" відповідно до архівної довідки від 14.02.2020 № 01/1/2-55, виданої АО "Газпромнефть - Ноябрьскнефтегаз" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком з 23.05.2021 з врахуванням заробітку, отриманого за періоди роботи з 01.02.1985 по 01.09.1989 в Суторминському УБР №20 відповідно до архівної довідки від 31.01.2020 № Ф-04, виданої представництвом ПАО "НК"Роснефть" в ЯНАО м. Губкинский, з 02.09.1989 по 02.05.1990 у виробничому ремонтно - будівельному кооперативі "16 марта" відповідно до архівної довідки від 16.03.2020 №379, виданої муніципальним архівом відділу у справах архівів адміністрації м. Муравленко, з 10.04.1993 по 11.02.1994 у БМУ НГВУ "Муравленковскнефть" відповідно до архівної довідки від 14.02.2020 № 01/1/2-55, виданої АО "Газпромнефть - Ноябрьскнефтегаз".
Рішення суду у справі №300/721/23 набрало законної сили 22.08.2023.
На звернення позивача про перерахунок пенсії від 11.12.2023, відповідач листом від 11.12.2023 №11602/10977/Ф-02/8-0900/23 повідомив позивача, що відсутні підстави для зарахування до страхового стажу роботи в районі Крайньої Півночі в півтора кратному розмірі, оскільки у трудовій книжці позивача відсутній штамп підприємства про поширення пільг для обчислення стажу роботи в кратності, а також не надано строковий трудовий договір із зазначенням інформації про поширення пільг строком не менше ніж на три роки чи уточнюючу довідку за періоди роботи з 03.07.1984 по 25.01.1985 в Автобазі №107; з 01.02.1985 по 01.09.1989 в Сутормінському управлінні бурових робіт №2; з 02.09.1989 по 02.05.1990 у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «16 Марта»; з 03.05.1990 по 22.02.1992 у виробничо-монтажному кооперативі «Сатурн». Крім того, зазначено, що обчислення стажу роботи з 1991 року в кратності чинним законодавством не передбачено. Щодо врахування для обчислення стажу періоду ведення підприємницької діяльності з 21.06.1995 по 28.04.2002 зазначено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків, а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку, спеціальним торговим патентом, документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту. При долученні вищевказаних документів, обчислення стажу позивача буде переглянуто (а.с.14-16).
На підставі незарахування спірних періодів та невчинення відповідачем перерхунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог в частині позовних вимог щодо незарахування періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 01.02.1985 по 01.09.1989, з 02.09.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 22.02.1992, з 10.04.1993 по 11.02.1994, а саме один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV, в редакції чинній на час звернення (далі - Закон №1058-IV).
За правилами пункту 5 Прикінцевих положень Закону №1058-IVперіод роботи до 1 січня 1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 110 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 № 590, робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 зараховується в стаж в полуторному розмірі за умови, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 "Про впорядкування пільг для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відтак, оскільки основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, то відповідними доказами може бути трудова книжка, в якій є наявний штамп підприємства про розповсюдження пільг по обчисленню стажу роботи або довідка роботодавця, в якій зазначено про факт роботи за строковим трудовим договором, період, на який він був укладений, та розповсюдження на особу пільг по обчисленню стажу за цей період.
Так, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 №22-1, звернення особи за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому, пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 і від 26 вересня 1967 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.09.1978, він працював, зокрема:
- з 03.07.1984 по 25.01.1985 муляром 4 розряду в Автобазі №7, район Крайньої Півночі, що підтверджується записом №14-15;
- з 01.02.1985 по 01.09.1989 муляром 4 розряду та рамником в Суторминському УБР №20, район Крайньої Півночі, запис №16-18;
- з 02.09.1989 по 02.05.1990 майстром у виробничому ремонтно-будівельному кооперативі «16 марта», район Крайньої Півночі, записи № 19-20;
- з 03.05.1990 по 29.02.1992 майстром у виробничо-монтажному кооперативі «Сатурн», район Крайньої Півночі, записи № 21-22;
- з 10.04.1993 по 11.02.1994 теслярем в БМУ НГВУ «Муравленковснефть», район Крайньої Півночі, записи № 25-27.
Крім того, у матеріалах справи міститься архівна довідка від 31.01.2020 №Ф-04, яка підтверджує періоди роботи позивача з 01.02.1985 по 01.09.1989 в Суторминському УБР №20, що є районом Крайньої Півночі та те, що на нього поширюються пільги, встановлені ст. 5 Указу Президії Верховного Ради СРСР від 10.02.1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в Районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до Районів Крайньої Півночі"та ст. 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР № 1908 від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, працюючих в Районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до Районів Крайньої Півночі" (а.с.22-23).
Сторонами не заперечується, що місцевість, де працював позивач у спірні періоди, відносилась до районів Крайньої Півночі.
З огляду на вищенаведені норми права, слідує, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не пред'явлення їх у сукупності.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 у справі № 590/871/17, від 07 червня 2018 у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 у справі № 302/662/17-а, від 27 липня 2022 у справі № 560/755/19 та інших.
Судом встановлено, що факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі за період з 01.02.1985 по 01.09.1989, з 02.09.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 22.02.1992 та з 10.04.1993 по 11.02.1994 підтверджено записами трудової книжки за №№ НОМЕР_2 та архівною довідкою від 31.01.2020 №Ф-04.
Матеріали справи також свідчать про те, що вказані періоди зараховано позивачу без пільгового обчислення - один рік роботи у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців.
Крім того, суд зазначає, що не заслуговують на увагу твердження відповідача, що обов'язковою умовою для надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі - один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, оскільки з огляду на приписи пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 вересня 2019 року у справі №348/2208/16-а, постанові від 14 листопада 2019 року у справі №265/6105/16-а.
Також необґрунтованими є посилання відповідача на відсутність спеціального штампа в трудовій книжці позивача, де було б зазначено період, на який укладався трудовий договір, оскільки періоди роботи чітко визначені відповідними записами у трудовій книжці позивача з посиланнями на дати прийняття і звільнення із займаних посад.
Разом з тим, суд зазначає, що положення Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом російської федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993 лише надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Не передбачено пільг при обчисленні трудового стажу, відпрацьованого в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 й нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» і «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин, підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 01.01.1991 у районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2022 року у справі №592/5589/17.
А отже у задоволенні позовних вимог щодо зарахування у пільговому обчисленні стажу роботи з 01.01.1991 по 22.02.1992 та з 10.04.1993 по 11.02.1994 слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі за період з 03.07.1984 по 25.01.1985, з 01.02.1985 по 01.09.1989, з 02.09.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 31.12.1990 підлягають кратному обчисленню, а саме один рік роботи в указаний період за один рік і шість місяців. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо незарахування до страхового стажу періодів здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002, суд зазначає таке.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складової частини права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
За наведеного, суд вважає, що спірне питання підлягає вирішенню та зазначає про таке.
У статті 1 Закону №1058-IV, яка містить визначення термінів, що у ньому вживаються, зазначено:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід);
пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV встановлено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За правилами статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема:
громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;
фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що cтрахувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону;
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною 1 статті 20 Закону № 1058-IVтрахові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регламентовано приписами статті 21 Закону № 1058-IV.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування (частина 1 статті 21 Закону № 1058-IV).
У відповідності до приписів частина 5 статті 21 Закону № 1058-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування надають Пенсійному фонду інформацію для ведення персоніфікованого обліку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
Відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, подаються безпосередньо зазначеними особами.
За правилами частини 1 статті 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з підпункту 3 підпункту 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується, зокрема, для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до розділу II пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній" №793 від 03.10.2018 внесено зміни до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, пункт 4 доповнено абзацом наступного змісту: "Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів."
Таким чином, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є сам лише факт сплати за такий період внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (єдиного соціального внеску) незалежно від їх розміру.
На підставі аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку про те, що до страхового стажу включається період здійснення особою підприємницької діяльності за таких умов:
- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;
- до 01 січня 1998 року підтверджується спеціальним торговим патентом, патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків;
- з 01 січня 1998 року до 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців, якщо вони підтверджені довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування; сплатою фіксованого податку (патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян); спеціальним торговим патентом; свідоцтвом про сплату єдиного податку; довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; а з 01 липня 2000 - додатково лише за умови сплати страхових внесків;
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).
Належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року - довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року - довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач у період з 20.07.1997 по 18.04.2002 здійснював підприємницьку діяльність (а.с. 12 на звороті).
Крім того, 20.06.1997 ОСОБА_1 видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №2442215014 на зайняття торгівельною діяльністю, лісорозробка (а.с.18) та відповідно до розпорядження Болехівської міської ради від 20.07.1997 №229-Р зареєстровано підприємницьку діяльність без створення юридичної особи гр. ОСОБА_1 (а.с.19).
Відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 18.04.2002 №186-р скасовано державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.17).
До того ж, відповідно до листа відповідача судом встановлено, що періоди ведення підприємницької діяльності відповідно до сплати страхових внесків зараховано позивачу з 01.12.1999 по 31.12.1999, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 31.12.2000, з 01.03.2001 по 31.03.2001, з 01.06.2001 по 30.06.2001 (а.с.16).
Відсутність даних про сплату страхових внесків (єдиного внеску) сама по собі не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду зайняття позивачем підприємницькою діяльністю, оскільки така інформація відсутня не з вини позивача, тобто у зв'язку з обставинами, що не залежали від його волі і на які він не міг вплинути.
Оскільки належними доказами підтверджується здійснення позивачем підприємницької діяльності, тому не зарахування періоду провадження підприємницької діяльності через відсутність даних про сплату страхових внесків до ПФУ суд вважає протиправним.
Крім того, суд зазначає, що дії відповідача при відмові у зарахуванні до страхового стажу позивача відповідного періоду зайняття підприємницькою діяльністю, є непропорційними заявленій легітимній меті, тому їх не можна вважати такими, які вчинені добросовісно та розсудливо.
За наведеного суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування до трудового стажу періоду провадження підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002, з урахуванням зарахованих періодів такої діяльності.
Щодо покликань відповідача на те, що позивач із заявою відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до управління не звертався, суд зазначає таке.
Аналіз листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №11602-10977/Ф-02/8-0900/23 від 11.12.2023 свідчить про розгляд заяви позивача в якості письмового звернення.
Порядок подання та перелік документів, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачений постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"" ( далі - Порядок №22-1).
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Тобто, незалежно від наявності права особи на перерахунок пенсії, законодавством передбачена обов'язкова процедура прийняття рішення пенсійним органом. Отже, з наведеного слідує, що за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем не було прийнято відповідного рішення.
Зміст заяви позивача очевидно дає змогу оцінити його намір.
Разом з тим, відповідачу слід врахувати, що у випадку, якщо поданих позивачем документів для перерахунку пенсіїї було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача.
При цьому, суд зауважує, що зі змісту листа пенсійного органу №11602-10977/Ф-02/8-0900/23 від 11.12.2023 чітко зрозуміло, що відповідач не вбачає підстав для зарахування спірних періодів роботи з урахуванням відповідної кратності та провадження підприємницької діяльності, тобто, фактично відмовив у зарахуванні відповідного стажу та здійсненні перерахунку пенсії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера, верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій, є неприпустимим.
Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України", п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України", п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України").
Згідно з п. 4, 23 ч. 1 Європейської соціальної хартії від 03.05.1996, ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" № 137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Відповідно до п. 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" №71916/01, 71917/01 та 10260/02).
Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням обставин справи, враховуючи положення ст. 9, ст. 245 КАС України, для ефективного захисту прав позивача, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 22.05.2021 з урахуванням стажу роботи з 03.07.1984 по 25.01.1985, з 01.02.1985 по 01.09.1989, з 02.09.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 31.12.1990 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме один рік роботи в указаний період у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців, та з урахуванням стажу роботи за період здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002.
Відтак, позов належить до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 847,84 гривень, що пропорційно становить 70 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до трудового стажу періоди роботи в районі Крайньої Півночі з 03.07.1984 по 25.01.1985, з 01.02.1985 по 01.09.1989, з 02.09.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 31.12.1990 на пільгових умовах, як один рік роботи у вказаний період часу за один рік та шість місяців.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) період здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002, з урахуванням зарахованих періодів такої діяльності.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) провести з 22.05.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) з урахуванням стажу роботи з 03.07.1984 по 25.01.1985, з 01.02.1985 по 01.09.1989, з 02.09.1989 по 02.05.1990, з 03.05.1990 по 31.12.1990 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, як один рік роботи в указаний період у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців, та з урахуванням стажу роботи за період здійснення підприємницької діяльності з 20.07.1997 по 18.04.2002.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 847,84 грн (вісімсот сорок сім гривень вісімдесят чотири копійки).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.