03 квітня 2024 року Справа № 280/2900/24 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, перевіривши матеріали адміністративного позову
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр-т. Соборний, буд.158-б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
та на виконання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України,
01.04.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- розглянути адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін;
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1698/с від 20.08.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1698/с від 20.08.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019 із врахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.
За пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160,161 КАС України, з огляду на наступне:
Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав зазначила, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
При цьому, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Заявляючи публічно-правовий спір у даній справі, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1698/с від 20.08.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019.
При цьому, з даних автоматизованої системи документообігу суду та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 13.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просив суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізький області щодо відмови у проведенні з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 20.08.2021 року про розмір грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) від 20.08.2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", етапі 9 Закону України від 10.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.12.2021 у справі №280/9739/21, яке набрало законної сили 04.05.2022, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1698/с від 20.08.2021 про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1698/с від 20.08.2021 про грошове забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.04.2019, з урахуванням раніше виплачених сум.
Отже, станом 13.10.2021 позивач достеменно був обізнаний про те, що відповідач виплачує йому пенсію без врахування довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1698/с від 20.08.2021 про розмір грошового забезпечення, і позивач оскаржував такі дії відповідача у судовому порядку.
У даній справі спірні правовідносини фактично стосуються складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 згідно тієї самої довідки, заявлені з підстав зміни судової практики у подібних правовідносинах, проте з питання перерахунку пенсії з 01.01.2018 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №1698/с від 20.08.2021 про розмір грошового забезпечення позивач звернувся до відповідача лише у вересні 2023 року, тобто майже через три роки з дати отримання відповідної довідки для перерахунку пенсії, а відповідний спір позивачем заявлено лише 25.03.2024 (дата подання позову до відділення поштового зв'язку).
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, яка ведеться в Запорізькому окружному адміністративному суді позивач 22.11.2023 (адміністративна справа №280/9800/23), 08.01.2024 (адміністративна справа №280/283/24) та 13.02.2024 (адміністративна справа №280/1425/25) вже звертався до Запорізького окружного адміністративного суду із аналогічними позовними вимогами із пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення до суду.
Слід зазначити, що зміна судової практики щодо розгляду спірних питань у подібних правовідносинах не визначена законодавцем як підстава для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Також слід зазначити, що отримання листа у відповідь на заяву позивача про проведення перерахунку пенсії не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права.
Крім того, строк звернення до суду, визначений процесуальним законом (в даному випадку КАС України), не є тотожнім періоду, за який підлягає виплаті пенсія у відповідності до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
За змістом статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” строк давності не застосовується лише до вимог щодо нарахованих пенсій, в спірних же правовідносинах суми пенсії не були нараховані пенсійним органом.
Щодо посилань позивача на ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає, що Судова палата, з посиланням на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а, у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначила, що норми, зокрема, статі 87 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
З урахуванням наведеного, слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті 167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, оформлену відповідно до вимог статті 167 КАС України, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.
Згідно з частиною 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме надати оформлену відповідно до ст.167 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Зазначені документи повинні бути надані суду у визначений строк супровідним листом з посиланням на номер справи.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Садовий