про відмову у задоволенні клопотання
28 березня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1398/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
та осіб, що беруть участь у справі:
представник позивача - Кріулін К.В.,
представник відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Пилипецької сільської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії:
1) визнано протиправним та скасувати рішення рішення X сесії VIII скликання Пилипецької сільської ради № 44 від 17.09.2021 року в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 2122486400:01:005:0061 площею 0,25 га за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Річка, урочище «Погарь» на території Річківської сільської ради та передачі у власність;
2) зобов'язано Пилипецьку сільську раду затвердити проект землеустрою та передати у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 2122486400:01:005:0061 площею 0,25 га за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Річка, урочище "Погарь" на території Річківської сільської ради.
Судове рішення набрало законної сили 22 вересня 2022 року.
27 вересня 2022 року судом видано виконавчі листи № 260/1398/22/2022 зі строком пред'явлення до виконання до 22 вересня 2025 року.
04.03.2024 Пилипецька сільська рада (далі - заявник) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить:
1) до розгляду даної заяви зупинити виконання за виконавчим документом №260/1398/22/2022 виданим Закарпатським окружним адміністративним судом 18.08.2022 року по справі № 260/1398/22 про зобов'язання Пилипецької сільської ради затвердити проект землеустрою та передати у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 2122486400:01:005:0061 площею 0,25 га за адресою:
АДРЕСА_1 ) визнати виконавчий лист № 260/1398/22/2022, виданий Закарпатським окружним адміністративним судом 18.08.2022 року по справі № 260/1398/22 про зобов'язання Пилипецької сільської ради затвердити проект землеустрою та передати у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 2122486400:01:005:0061 площею 0,25 га за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Річка, урочище «Погарь» на території сільської ради, таким, що не підлягає виконанню.
Вказана заява обгрунтована тим, що виконавчий лист № 260/1398/22/2022, виданий Закарпатським окружним адміністративним судом не підлягає виконанню, так як відповідно до підпункту 5 пункту 27 Перехідних положень земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та відмовлено у задоволенні заяви в частині зупинення виконання за виконавчим документом в адміністративній справі №260/1398/22.
28 березня 2024 року представником позивача подано пояснення щодо заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, згідно яких вказує, що підпункт 5 пункту 27 Перехідних положень земельного кодексу України введений в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» і набрав чинності 19.11.2022 року. Тобто, відносини сторін, в яких через протиправні дії та зволікання відповідача ОСОБА_1 вимушена була звернутись до суду, виникли аж за півтора року до набрання чинності наведеної заявником норми. Також зазначає, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд заяви у відсутності представника заявника.
Представник позивача у судовому засіданні щодо задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню заперечував.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Вирішуючи заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 24.11.2023 року державним виконавцем Міжгірського відділу державної виконавчої служби у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шуберт Святославом Богдановичем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №260/1398/22/2022, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 27.09.2022 року, про зобов'язання Пилипецьку сільську раду затвердити проект землеустрою та передати у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки з кадастровим номером 2122486400:01:005:0061 площею 0,25 га за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Річка, урочище «Погарь» на території Річківської сільської ради.
Як встановлено судом зі змісту заяви, підставою для звернення Пилипецької сільської ради до суду є внесення змін до Земельного кодексу України, якими під час дії воєнного стану заборонено безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації.
Суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Надалі Указами Президента України, які затверджувались Законами України, неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану. На даний час в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 №2145-IX, внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, у розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України.
Так, Земельний кодекс України містить, зокрема, наступні доповнення на час дії воєнного стану:
- земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності можуть надаватися у користування лише для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (підпункт 4 пункту 27 Розділ X «Перехідні положення»);
- безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється (підпункт 5 пункту 27 Розділ X «Перехідні положення»);
- формування земельних ділянок, зазначених у підпункті «а» підпункту 1 цього пункту, крім тих, що передаються в оренду відповідно до підпункту 2 цього пункту, забороняється (підпункт 6 пункту 27 Розділ X «Перехідні положення»).
Тобто, Закон України №2145-IX від 24.03.2022 встановлює беззаперечну заборону під час дії воєнного стану на вчиненні дій стосовно безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі та формування земельної ділянки.
Суд зазначає, що право позивача на затвердження поданого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути обов'язково реалізоване.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28 травня 2019 року у справі № 905/2458/16 зазначено, що: «принцип обов'язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов'язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов'язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов'язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»). Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі 619/562/18 (провадження № 61-39095св18) зазначено, що: «належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України».
Верховний суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі №392/856/22 виклав таку правову позицію: «Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» доповнено розділ Х Перехідних положень Земельного Кодексу України пунктом 27, підпункт 5 якого передбачав, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, суд вказує, що підстави наведені заявником у заяві про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню не можуть слугувати підставою для невиконання судового рішення.
Окрім того суд вказує наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.
Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 у справі №752/2391/17, з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником поза межами виконавчого провадження чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.
За змістом ст. 124 Конституції України, частин 2, 3 ст. 14, ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у розумінні статті 374 КАС України, оскільки виконавчий лист виданий судом без порушень, рішення суду набрало законної сили і не було скасоване.
Керуючись ст.ст. 238, 243, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви Пилипецької сільської ради про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя М.М. Луцович
Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України ухвалу суду у повному обсязі складено та підписано 02.04.2024 року.