03 квітня 2024 року
м. Київ
справа №460/6980/23
адміністративне провадження № К/990/7380/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 460/6980/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2024 року цю касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строку у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням інших причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів їхньої поважності.
На виконання вимог цієї ухвали суду скаржник подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яку скаржник повторно мотивує тим, що військовою частиною НОМЕР_1 було пропущено строк на касаційне оскарження судових рішень з незалежних від її причин, оскільки, відповідні бюджетні асигнування надійшли на рахунок військової частини після спливу встановленого строку, що в свою чергу унеможливило виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27 грудня 2023 року.
Перевіривши доводи заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, суд касаційної інстанції виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Тобто, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі й установленням строків на звернення до суду з касаційними скаргами.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Верховний Суд звертає увагу на те, що питання поновлення пропущеного процесуального строку вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку, та наданих на їхнє підтвердження доказів.
В аспекті наведеного Суд зазначає, що скаржник маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен на стадії подання касаційної скарги вжити заходів, спрямованих на виконання вимог закону щодо сплати судового збору, забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення касаційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, та, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Колегія суддів враховує, що ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2023 року вдруге подану касаційну скаргу було залишено без руху для надання можливості військовій частині НОМЕР_1 усунути недоліки касаційної скарги шляхом подачі до суду, зокрема, документу про сплату судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2023 року за заявою скаржника продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року.
В подальшому скаржник вдруге звернувся із заявою про продовження процесуального строку, проте, як вбачається зі змісту ухвали Верховного Суду від 22 січня 2024 року, не надав доказів виникнення у нього можливості виконання вимог ухвали суду від 11 грудня 2023 року, в частині сплати судового збору, у разі повторного продовження процесуального строку судом.
З урахуванням цього, ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2024 року було відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволені клопотання про продовження строку для усунення недоліків, а касаційну скаргу повернуто у зв'язку із не усуненням недоліків касаційної скарги.
Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не можуть виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору митним органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного/касаційне оскарження реалізовувати право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 18 березня 2024 року визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження наведені військовою частиною НОМЕР_1 у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження в контексті відсутності бюджетних видатків на сплату судового збору та залишив касаційну скаргу без руху для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подачі заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, із зазначенням інших причин поважності пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів їхньої поважності.
Водночас виконуючи вимоги ухвали Верховного Суду від 18 березня 2024 року скаржник у якості поважної причини пропуску строку на касаційне оскарження вказав обставини, яким уже надавалася оцінка Верховним Судом в зазначеній ухвалі про залишення касаційної скарги без руху.
Суд повторно зазначає, що сплата судового збору за подання касаційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з касаційною скаргою.
Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Відсутність коштів у суб'єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, як і посилання заявника касаційної скарги на неможливість виконання норми КАС України в частині дотримання строків на касаційне оскарження, а довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку касаційне оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Разом з цим, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, неодноразове повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Враховуючи викладене, доводи скаржника не виправдовують безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
За правилами пункту 4 частини першої статті 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
З урахуванням зазначеного, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 460/6980/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддіО.А. Губська М.В. Білак В.Е. Мацедонська