03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 460/39643/22
адміністративне провадження № К/990/10883/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Пасічник С.С., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №460/39643/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій,
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області, в якій просив визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Рівненській області щодо нарахування позивачу пені в сумі 722 961,52 грн.; зобов'язати відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом анулювання вказаної суми пені.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, податковий орган 14.07.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із недоданням до неї належного документу про сплату судового збору.
Ухвалою від 27.09.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд, з огляду на невиконання вимог ухвали цього суду від 05.09.2023 повернув апеляційну скаргу заявнику.
04.10.2023 контролюючий орган повторно подав апеляційну скаргу, яку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.10.2023 залишив без руху, визнавши неповажними наведені скаржником у клопотанні підстави для поновлення процесуального строку, з наданням останньому десятиденного з дня вручення копії цієї ухвали строку з метою зазначення інших підстав для його поновлення, а також через відсутність документу про сплату судового збору.
Надалі 07.12.2023 апеляційний суд, констатувавши факт неусунення відповідачем у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги в частині оплати судового збору, повернув йому апеляційну скаргу.
При цьому вказані вище ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 27.09.2023 і 07.12.2023 Головним управлінням ДПС у Рівненській області не були оскаржені.
У подальшому, 22.12.2023 контролюючий орган втретє звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14.06.2023, водночас порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження.
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.01.2024 відмовив у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення.
30.01.2024 апеляційний суд, керуючись приписами пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та зважаючи на обставину неподання заявником у встановлений судом строк заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження, про що постановив відповідну ухвалу.
20.03.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області, в якій останнє просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Зокрема, частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Цим же пунктом встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у частині другій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі наводиться обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже зміст вказаних норм свідчить про те, що касаційна скарга повинна містити вказівки на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування, які, на думку скаржника, допущені судом (судами) при прийнятті рішення (рішень), а також аргументи в обґрунтування такої його позиції.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що така не містить вказівок на конкретні норми права, що були неправильно застосовані та/або порушені судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 30.01.2024; як такого обґрунтування, в чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення ним процесуальних норм, виходячи із наведених скаржником фактичних обставин. В той же час податковий орган викладає мотиви своєї незгоди із ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 27.09.2023 і 07.12.2023, які свого часу не були ним оскаржені в касаційному порядку та наразі набрали законної сили.
Відтак касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області не відповідає вищезазначеним процесуальним вимогам, а тому підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
До того ж як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник раніше вже реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі, однак ухвалою Верховного Суду від 15.03.2024 касаційну скаргу повернуто скаржнику з тієї причини, що така не містила підстав касаційного оскарження.
За результатами проведеного аналізу змісту вдруге поданої касаційної скарги, судом з'ясовано, що вона не усуває недоліків, на які було вказано Верховним Судом, скаржником не приведено касаційну скаргу у відповідність із нормами процесуального закону, зокрема, в частині належного обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Повернути касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №460/39643/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій.
2. Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами - скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяС.С. Пасічник