02 лютого 2024 року Справа № 160/34439/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
28.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову, оформлену листом від 25.12.2023 року №65298-57024/К-01/8-0400/23, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД117400 від 08.12.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_2 , із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести ОСОБА_1 перерахунок, нарахування та виплачувати з 14.05.2019 року пенсію по втраті годувальника відповідно до ст.36 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 30% від заробітку (грошового забезпечення) 19810,95 грн., зазначеного в довідці про розмір грошового забезпечення №ФД117400 від 08.12.2023 року, виданій ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_2 , із обов'язковим урахуванням складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років - 50%, надбавка за особливості проходження служби - 65%, надбавка за таємність - 15%, надбавка за класну кваліфікацію - 7%, премія - 35%) та з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначила, що з 14.05.2019 їй призначена на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсія в разі втрати годувальника. Позивачка наголошує, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з дня призначення пенсії по втраті годувальника з 14.05.2019 року, ОСОБА_1 має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Проте, позивачка вказує, що незважаючи на отримання відповідачем належної довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від 08.12.2023 року №ФД117400, станом на 05.03.2019 року, для проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 14.05.2019 року, особистих заяв Позивачки та інших підтверджуючих документів, ігноруючи висновки Великої Палати Верховного суду та Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у рішеннях по справі №160/8324/19, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не було вжито жодних заходів щодо перерахунку розміру пенсії Позивачки на підставі оновленої довідки та листом від 25.12.2023 року 65298-57024/К-01/8-0400/23 відмовлено у здійсненні такого перерахунку у зв'язку із відсутністю законних підстав, у зв'язку з чим і звернулась до суду з означеним адміністративним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача; витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача та встановлено строк для їх подання.
Копію означеної ухвали про відкриття провадження надіслано позивачці 16.01.2024 засобами телекомунікаційного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену в позовній заяві, про що свідчать матеріали справи. За даними КП “ДСС” копію адміністративного позову 17.01.2024 надіслало одержувачу - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за допомогою підсистеми “Електронний суд” в його електронний кабінет, а копію ухвали про відкриття провадження - 17.01.2024 о 00:54, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву до 01.02.2024.
Суд зазначає, що у встановлений судом строк від відповідача відзиву на позов та витребуваних документів не надходило.
02.02.2024 від відповідача засобами телекомунікаційного зв'язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов, з доданням витребуваних документів не в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що Порядками № 45 та № 3-1 зазначено, що довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом звідки було звільнено особу на підставі списків осіб яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій.
За правилами ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
При цьому слід зазначити, що довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку з зміною розміру грошового забезпечення в наслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії.
Частина 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (надалі - Постанова № 103) та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не було прийнято відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), не введено нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не внесено відповідні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (надалі - Постанова № 704) та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 (надалі - Постанова № 988).
Крім того, Головне управління від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Звернуто увагу суду та Позивача, чинним законодавством України не передбачено проведення перерахунків пенсій на підставі копій документів.
Отже, враховуючи вищевикладене, перерахунок пенсії Позивача можливий лише за умови прийняття Урядом України відповідного рішення та/або надання оригіналів документів, які надають право на проведення відповідного перерахунку пенсії.
З огляду на викладене у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.
Суд, враховуючи рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків, вважає за необхідне прийняти вказаний відзив до розгляду.
За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Проте, суд звертає увагу, що від відповідача станом на 02.02.2024 жодних повідомлень про неможливість подання витребуваних ухвалою суду доказів в повному обсязі, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачу процесуального строку, встановленого судом для подання витребуваних документів.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за відсутності учасників справи та за наявними в ній доказами.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (вдова пенсіонера-військовослужбовця ОСОБА_2 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та з 14.05.2019 отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” в розмірі 30% відповідного грошового забезпечення, про що свідчить надана до матеріалів справи копія розрахунку за пенсійною справою - 0401023639 від 14.05.2019.
ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено оновлену довідку від 08.12.2023 №ФД117400 про розмір грошового забезпечення чоловіка позивача - ОСОБА_2 , згідно з якою відповідно до постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 грошове забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019 (день набуття чинності рішення суду по справі №160/8324/19), за посадою “Начальник зв'язку - начальник відділення зв'язку ВЧ НОМЕР_1 (ракетна дивізія)”, становив 19810,95 грн., в тому числі:
- посадовий оклад - 5 360,00 грн.;
- оклад за військове звання - 1 410,00 грн.;
- надбавка за вислугу років 50,00 % - 3 385,00 грн.;
- надбавка за особливості проходження служби 65,00 % - 6 600,75 грн.;
- надбавка за таємність 15,00 % - 804,00 грн.;
- надбавка за класну кваліфікацію 7,00 % - 375,00 грн.;
- премія 35 % - 1 876,50 грн.
Означена довідка згідно супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.12.2023 №7/25851/9 була надіслана відповідачеві, позивачеві - копія.
ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою від 25.12.2023 про перерахунок пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення її померлого чоловіка - ОСОБА_2 станом на 05.03.2019, в якій просила провести перерахунок, доплату та виплату її пенсії згідно чинного законодавства з травня 2019.
Листом відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.12.2023 №65298-57024/К-01/8-0400/23 «Про розгляд звернення» відповідач надав відповідь на вказану заяву позивача, в якій, зокрема, зазначив, що умови проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 були передбачені пунктом 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова №103). 05.03.2019 набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 № 826/3858/18, яке Шостим апеляційним адміністративним судом від 05.03.2019 залишене без змін, яким вирішено визнати протиправними та нечинним пункти 1-2 Постанови № 103. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян” пункти 1-2 Постанови №103 виключено.
Враховуючи вищезазначене, відповідач в наведеному листі вказав, що для проведення позивачу перерахунку пенсії на підставі довідки, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.12.2023 №ФД117400, немає законних підстав.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Як зазначено у статті 29 Закону № 2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.
Розміри пенсії в разі втрати годувальника визначені у статті 36 Закону № 2262-ХІІ, та визначаються у відсотковому вираженні від розміру грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника.
Відповідно до приписів ст.9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 43 Закону міститься в розділі V “Обчислення пенсії”, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України, постановою від 13.02.2008 № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393”, затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Суд зазначає, що до компетенції Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45, проте, зміни, внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас, алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та уповноважені органи, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Зокрема, пункт 3 Порядку № 45 передбачає, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто, на вказані органи покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.
Поряд із цим, суд зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Зазначені висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.
Як було зазначено вище, 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, постановою №704 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 постанови № 704); надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (пункт 6 постанови №704).
Водночас, положеннями п.п. 2 п. 5 постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, з 05.03.2019, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Крім того, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від державного органу, з якого особа була звільнена, у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19.
Відповідно до п. “б” ч.1 ст.36 Закону №2262-ХІІ пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2262-ХІІ пенсії у разі втрати годувальника ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, підвищуються в порядку і на умовах, передбачених зазначеним Законом.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, з 14.05.2019, тобто з моменту призначення, ОСОБА_1 має право на отримання пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 30 % грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 , виходячи з розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що зазначено у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.12.2023 №ФД117400.
Таким чином, у відповідача з моменту отримання довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.12.2023 №ФД117400 виник обов'язок здійснити перерахунок пенсії позивача з 14.05.2019 згідно з грошовим забезпеченням померлого годувальника позивача станом на 05.03.2019.
Доказів проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.12.2023 №ФД117400 відповідачем до суду не надано. Натомість, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи рішенням, яке оформлено листом від 25.12.2023 №65298-57024/К-01/8-0400/23 відповідачем відмовлено позивачу у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки, посилаючись на відсутність законних підстав для такого перерахунку.
Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 та беручи до уваги, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено та надано позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 від 08.12.2023 №ФД117400, також надіслано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 12.12.2023 з супровідним листом за №7/25851/9, суд вважає, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області після одержання зазначеної довідки, відповідно до вимог ст. ст. 39, 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та ст. 9 Закону №2011-ХІІ, зобов'язано здійснити перерахунок пенсії позивачу.
При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З урахуванням положень означеного вище законодавства, суд доходить висновку, що перерахунок пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , за оновленою довідкою про розмір грошового забезпечення від 08.12.2023 №ФД117400, повинен бути проведений з 14.05.2019 (з дати призначення пенсії).
При цьому посилання відповідача у відзиві на неможливість проведення перерахунку через надання позивачем копії довідки для перерахунку, суд вважає безпідставними, через те, що у рішенні про відмову позивачу у здійсненні перерахунку, яке оформлено листом від 25.12.2023 №65298-57024/К-01/8-0400/23, означена позиція пенсійного органу не вказувалась взагалі, натомість чітко зазначено, що «…перерахунку пенсії на підставі довідки від 08.12.2023 №ФД117400, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_2 , немає законних підстав.». Крім того судом враховано, що оригінал довідки направлено відповідачу згідно супровідного листа від 12.12.2023 №7/25851/9 ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Крім того, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі “Рисовський проти України” (Rysovskyy v. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” та враховує положення “Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень”, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Фактично, необхідною передумовою застосування частини 2 статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.
Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 №3477-IV передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, з метою ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне скоригувати заявлену позивачем позовну вимогу про визнання протиправною відмову, оформлену листом від 25.12.2023 року №65298-57024/К-01/8-0400/23, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ФД117400 від 08.12.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 на ім'я ОСОБА_2 , із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову позивачу в перерахунку пенсії, яке оформлене листом Відділу розгляду звернень Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 25.12.2023 №65298-57024/К-01/8-0400/23.
Оскільки відповідачем неправомірно прийнято рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії згідно з довідкою, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом.
Отже, з метою повного та всебічного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 14.05.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону 2262-ХІІ, ст.9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, згідно оновленої довідки про грошове забезпечення від 08.12.2023 №ФД117400, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням виплачених сум.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «виплачувати», «у розмірі 30%» та здійснити перерахунок, «із обов'язковим урахуванням складових грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років - 50%, надбавка за особливості проходження служби - 65%, надбавка за таємність - 15%, надбавка за класну кваліфікацію - 7%, премія - 35%)», то суд зазначає, що предметом спору у даній справі є питання правомірності не проведення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії. При цьому, сума грошового забезпечення у довідці судом не з'ясовується.
Крім того, визначення в довідці всіх складових та суми грошового забезпечення належить до виключної компетенції органу, який надає вказану довідку.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивачки відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності підстав для перерахунку пенсії. Відтак, спору щодо перерахунку пенсії позивачки, виходячи з відповідного проценту грошового забезпечення, займаної посади, надбавок які вказані в оновленій довідці, на час звернення позивачки у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачці пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, як передчасних.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі “Міллер проти Австрії”, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні “Гайгузус проти Австрії” від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі “Кечко проти України” (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні “Великода проти України” від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Таким чином, судовий збір у розмірі 1073,60 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 27.12.2023 №0.0.3385086433.1, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 805,20 грн.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, яке оформлене листом Відділу розгляду звернень Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 25.12.2023 №65298-57024/К-01/8-0400/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 14.05.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону 2262-ХІІ, ст.9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, згідно оновленої довідки про грошове забезпечення від 08.12.2023 №ФД117400, наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 805,20 грн. (вісімсот п'ять гривень 20 копійок).
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно