01 листопада 2023 року Справа № 160/24593/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Юхно І. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області, відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
26.09.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 046150013357 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.08.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з підпунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV ОСОБА_1 , направлене їй повідомленням від 06.09.2023 вих. № 0400-010222-8/137700 відділу обслуговування громадян №19 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії як стаж, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими й тяжкими умовами праці, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 01.04.2000 по 17.08.2023 - 23 роки 20 днів;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 10.08.2023 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", що підлягає застосуванню відповідно до п.3 Рішення Конституційного Суду України № 1- р/2020 від 23.01.2020.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає протиправним рішення відповідача 1 про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. "а" ст13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакцій, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, у зв'язку із тим, що позивач мала достатньо стажу для призначення пенсії за віком за Списком № 1 відповідно до п. а ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р 2020 від 23.01.2020.
З рішення Відповідача 1 від 31.08.2023 № 046150013357 слідує, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком за Списком № 1 саме з причин відсутності необхідного віку 50 років відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас позивач просила призначити пенсію за віком за Списком № 1 відповідно до п. "а" ст. 13 Закону Украни "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 про що зазначено у заяві щодо призначення пенсій за віком за Списком №1 відповідно до п "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", поданої - 23.08.2023. Але, не зважаючи на це позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не відповідно до п "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р 2020 від 23.01.2020.
А тому, на думку позивача, з урахуванням висновків суду, належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Окрім того, позивач посилається на безпідставність дій Пенсійного органу щодо відмови у зарахуванні до її пільгового стажу роботи період з 01.04.2000 по 17.08.2023, тобто - 23 роки 20 днів.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачам 15-денний строк на подання відзив на позов; витребувано від відповідачів додаткові докази та встановлено строк для їх подання.
Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів КАС України, що підтверджується матеріалами справи.
Про відкриття провадження по даній справі, враховуючи припинення фінансування суду за кошторисними призначеннями для придбання поштових марок через військове вторгнення російської федерації на територію України та введенням на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 воєнного стану, позивача поінформовано 10.10.2023 засобами телефонного зв'язку за номером телефону, зазначеним в позовній заяві, про що свідчить наявна у матеріалах справи телефонограма. За даними КП ДСС копію ухвали про відкриття провадження за допомогою підсистеми Електронний суд надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет 06.10.2023, а копія адміністративного позову надіслана одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в його електронний кабінет 26.09.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст. 120 КАС України до 23.10.2023. За даними КП ДСС копію ухвали про відкриття провадження за допомогою підсистеми Електронний суд надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Сумській області в його електронний кабінет 06.10.2023, а копія адміністративного позову надіслана одержувачу Головному управлінню Пенсійного фонду України у Сумській області в його електронний кабінет 26.09.2023, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву з урахуванням ч.6 ст. 120 КАС України до 23.10.2023.
Суд зазначає, що ані в установлений судом строк, ані станом на 01.11.2023 від відповідача 1 та відповідача 2 відзиву на позов та витребуваних документів не надходило.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами частини 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Проте, суд звертає увагу, що від відповідача 1 та відповідача 2 станом на 01.11.2023 жодних повідомлень про неможливість подання відзиву та витребуваних ухвалою від 02.10.2023 доказів до суду, надано не було. Будь-яких заяв клопотань до матеріалів справи від відповідача також не надходило, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для продовження відповідачу процесуального строку, встановленого судом для подання відзиву та витребуваних документів.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та на підставі вищевказаних норм, суд ухвалив розглянути справу по суті за наявними в ній доказами.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії громадянина України серія НОМЕР_1 .
23.08.2023 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (копія міститься в матеріалах справи).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.08.2023 № 046150013357, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" оскільки заявниця не досягла необхідного віку 50 років.
У рішенні вказано, що вік заявниці 45 років 0 місяців 13 днів. Страховий стаж особи з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком №1 становить 45 років 05 місяців 27 днів, з них пільговий - 22 роки 10 місяців 8 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: - за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди.
Не погоджуючись з відмовою в призначенні на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 після досягнення нею 45-річного віку, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 зазначеної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486 (далі - Положення №№28-2), Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
За приписами статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 6 статті 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.
03 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 1 частини другої статті 114 такого змісту:
"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "а" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (пункт 1 рішення).
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України").
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
Тому відмова управління ПФУ в призначенні позивачу, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 досягла 45 років лише з посиланням недосягнення нею пенсійного віку у 50 років, визначеного пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною. При цьому, суд наголошує, що оскаржуване рішення жодних обґрунтувань щодо відсутності у позивача необхідного страхового та пільгового стажу роботи не містить.
Суд звертає увагу на те, що зміни до Закону № 1058-IV (зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року, тобто раніше ухвалення КСУ Рішення № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ раніше визнав неконституційним. При цьому рішення КСУ про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.
При цьому, суд не вважає можливим надавати оцінку положенням Закону № 1058-IV щодо їх відповідності чи невідповідності Конституції України в межах цієї справи, оскільки, як зазначено вище, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду в рішенні від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 (№Пз/9901/32/20). При цьому, це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій територіального органу Пенсійного фонду України щодо вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
Наведені правові висновки також узгоджуються з викладеними у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 160/9272/20.
З огляду на викладене суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 після досягнення 45 років, у зв'язку з чим, враховуючи вищенаведене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач 1, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури винесення рішення.
Зважаючи на наведене вище, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 31.08.2023 № 046150013357 про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком по Списку №1 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку в 50 років, суперечить чинному законодавству, у зв'язку з чим у суду наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Оскільки відповідачем 1 неправомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, то порушені позивачем права підлягають відновленню судом.
Ураховуючи, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 45 років, та як визнається пенсійним органом у спірному рішенні, мала страховий стаж роботи 45 років 05 місяців 27 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - 22 роки 10 місяців 8 днів, суд дійшов висновку, що вона має право на пенсію, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 справа № 1-5/2018 (746/15) від 23.01.2020.
При цьому, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову позивач також просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 для призначення пенсії як стаж, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими й тяжкими умовами праці, зайнятість у яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 01.04.2000 по 17.08.2023 - 23 роки 20 днів.
В адміністративному позові позивач виражає незгоду з незарахуванням пенсійним органом до пільгового стажу по Списку №1 періоду її роботи з 01.04.2000 по 17.08.2023 відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 17.08.2023 №1451-1385.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Отже, для визначення наявного трудового стажу для призначення пенсій необхідно використовувати записи в трудовій книжці і лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення страхового стажу.
Із записів трудової книжки серії НОМЕР_2 , судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працювала:
- Комунальне підприємство Житлово-комунальна контора №20:
- 21.12.1999 - прийнята двірником (наказ «165к від 21.12.1999);
- 17.03.2000 - звільнена за власним бажанням ст.38 КЗпП України (наказ №38к від 17.03.2000);
- Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь»:
- 21.03.2000 - прийнята на дробильну фабрику учнем машиніста конвеєра (розп.№434 від 21.03.2000);
- 16.11.2000 - переведена на дробильній фабриці ГЗК машиністом конвеєра 4 розряду (розп.№2373 від 16.11.2000);
- Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 08.04.2004 р. на відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» (наказ Міністерства промислової політики України №166 від 07.04.2004 р.);
- Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 12.01.2006 р. на відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» (рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Криворіжсталь» №2 від 12.01.2006 р.);
- 01.07.2006 - переведена в рудоуправління ГЗКа машиністом крана (кранівник) 5 роз. 9-32 дробильної фабрики №4 (розп. №37 від 03.07.2006);
- 05.04.2007 - переведена в рудоуправління ГЗКа бункерувальником 3 роз. дробильної фабрики №4 (розп. №2061 від 06.04.2007);
- Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» перетворено з 14.06.2007 р. на відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (рішення загальних зборів ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» №4 від 14.06.2007 р.);
- 07.04.2008 - переведена на дробильній фабриці №4 рудоуправління ГЗКа бункерувальником 4 розряду технологічної служби (розп. №1319 від 09.04.2008);
- 01.07.2010 - переведена в гірничий департамент бункерувальником 4 розряду технологічної служби, ДФ №4 (на правах цеху), рудоуправління (розп. №2422 від 23.06.2010);
- Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» перетворено з 26.04.2011 р. на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (протокол №10 від 21.04.2011 р.);
- за підсумками атестації робочих місць за умовами праці за даною професією/посадою підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (наказ №315 від 30.03.2020).
Суд зазначає, що згідно з розрахунком стажу роботи ОСОБА_1 за пенсійною справою №046150013357 вищевказані періоди роботи зараховані до страхового та пільгового стажу позивача таким чином:
- 21.12.1999-17.03.2000 - 0р. 2м. 27дн.;
- 21.03.2000-31.03.2000 - 0р. 0м. 11дн.;
- 01.04.2000-31.12.2003 - Список №1 - 3р. 9м. 0 н.;
- 01.01.2004-19.03.2005 - Список №1 - 1р. 2м. 19дн.;
- 20.03.2005-17.04.2005 - 0р.0м. 28дн.;
- 18.04.2005-05.07.2013 - Список №1 - 8р. 2м. 18дн.;
- 06.07.2013-06.07.2013 - 0р. 0м. 1дн.;
- 07.07.2013-05.10.2014 - Список №1 - 1р. 2м. 29дн.;
- 06.10.2014-25.10.2014 - 0р. 0м. 20дн.;
- 26.10.2014-12.08.2015 - Список №1 - 0р. 9м. 17дн.;
- 13.08.2015-13.08.2015 - 0р. 0м. 1дн.;
- 14.08.2015-27.08.2016 - Список №1 - 1р. 0м. 14дн.;
- 28.08.2016-06.09.2016 - 0р. 0м. 9дн.;
- 07.09.2016-11.09.2018 - Список №1 - 2р.0м. 5дн.;
- 12.09.2018-14.09.2018 - 0р. 0м. 3дн.;
- 15.09.2018 14.11.2018- Список №1 0р. 2м. 0дн.;
- 15.11.2018-15.11.2018 - 0р. 0м. 1дн.;
- 16.11.2018-21.11.2018 - Список №1 - 0р. 0м. 6дн.;
- 22.11.2018-22.11.2018 - 0р. 0м. 1дн.;
- 23.11.2018-09.01.2019 - Список №1 - 0р. 1м.17дн.;
- 10.01.2019-10.01.2019 - 0р. 0м. 1дн.;
- 11.01.2019-16.01.2019 - Список №1 - 0р. 0м. 6дн.;
- 17.01.2019-17.01.2019 - 0р. 0м. 1дн.;
- 18.01.2019-06.02.2019 - Список №1 - 0р. 0м. 19дн.;
- 07.02.2019-07.02.2019 - 0р. 0м. 1дн.;
- 08.02.2019-13.02.2019 - Список №1 - 0р. 0м. 6дн.;
- 14.02.2019-14.02.2019 - 0р. 0м. 1дн.;
- 15.02.2019-06.03.2019 - Список №1 - 0р. 0м. 22дн.;
- 07.03.2019-07.03.2019 - 0р. 0м. 1дн.;
- 08.03.2019-13.03.2019 - Список №1 - 0р. 0м. 6дн.;
- 14.03.2019-14.03.2019 - 0р. 0м. 1дн.;
- 15.03.2019-21.04.2022 - Список №1 - 3р. 1м. 7дн.;
- 22.04.2022-30.05.2022 - 0р. 1м. 9дн.;
- 31.05.2022- 08.08.2022 - Список №1 - 0р. 2м. 8дн.;
- 09.08.2022-10.08.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 11.08.2022-02.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 22дн.;
- 03.09.2022-04.09.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 05.09.2022-06.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 2дн.;
- 07.09.2022- 08.09.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 09.09.2022-10.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 2дн.;
- 11.09.2022-12.09.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 13.09.2022-14.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 2 дн.;
- 15.09.2022-16.09.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 17.09.2022-18.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 2дн.;
- 19.09.2022-20.09.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 21.09.2022-22.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 2дн.;
- 23.09.2022-24.09.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 25.09.2022- 26.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 2дн.;
- 27.09.2022-28.09.2022 - 0р. 0м. 2дн.;
- 29.09.2022-30.09.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 2дн.;
- 01.10.2022-13.10.2022 - 0р. 0м. 13 дн.;
- 14.10.2022-23.10.2022 - Список №1 - 0р. 0м. 10дн.;
- 24.10.2022-29.10.2022 - 0р. 0м. 6дн.;
- 30.10.2022-29.11.2022 - Список №1 - 0р. 1м. 0дн.;
- 30.11.2022-30.11.2022 - 0р. 0м. 1дн.;
- 01.12.2022-30.06.2023 - Список №1 - 0р. 7м. 0дн.
Всього - 23 роки 6 місяців 8 днів, в тому числі Робота за Списком №1 - 22 роки 10 місяців 8 днів.
Так, пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за №1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком №1 та/або Списком №2.
В ході судового розгляду судом встановлено, що позивачем до пенсійного органу разом із заявою про призначення пенсії від 23.08.2023 також було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначенні пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.08.2023 №1451-1385, виданої ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», згідно з якою ОСОБА_1 повний робочий день працює на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»:
- Дробильна фабрика (на правах цеху) (основна виробнича дільниця №2), виробництво: рудопідготовка:
- з 01.04.2000р. по 15.01.2003р. - машиністом конвеєра, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 1020100а-1753б Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162 (доповнено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.94 р. № 773);
- Дробильна фабрика (на правах цеху), (основна виробнича дільниця №2), виробництво: підготовка руд
- з 16.01.2003р. по 30.06.2006р. - машиністом конвеєра, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 2а-3а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36;
- Рудоуправління, дробильна фабрика №4 виробництво: гірничі роботи
- з 01.07.2006р. по 04.04.2007р. - машиністом крана (кранівником), зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 2а-3а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36;
- з 05.04.2007р. по 31.12.2012р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 2а-3а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
- з 01.01.2013р. по 05.07.2013р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 2а-3а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36;
- з 07.07.2013р. по 05.10.2014р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 2а-3а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
- з 26.10.2014р. по 12.08.2015р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 2а-3а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
- з 14.08.2015р. по 02.08.2016р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II, підрозділ а, позиція 2а-3а Згідно зі Списками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36
- з 03.08.2016р. по 27.08.2016р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 07.09.2016р. по 11.09.2018р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 15.09.2018р. по 14.11.2018р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461
- з 16.11.2018р. по 21.11.2018р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 23.11.2018р. по 09.01.2019р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 05.09.2022р. по 06.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461
- з 09.09.2022р. по 10.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 13.09.2022р. по 14.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 17.09.2022р. по 18.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 21.09.2022р. по 22.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 25.09.2022р. по 26.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 29.09.2022р. по 30.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 14.10.2022р. по 23.10.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 11.01.2019р. по 16.01.2019р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 18.01.2019р. по 06.02.2019р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 08.02.2019р. по 13.02.2019р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 15.02.2019р. по 06.03.2019р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 08.03.2019р. по 13.03.2019р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 15.03.2019р. по 21.04.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 31.05.2022р. по 08.08.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 11.08.2022р. по 02.09.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 30.10.2022р. по 29.11.2022р. - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461
- з 01.12.2022р. і по теперішній час - бункерувальником, зайнятим дробленням руди чорних металів, нерудних копалин, що містять у пилу 2 і більше відсотків кристалічного (вільного) двооксиду кремнію Що передбачено: список № 1, розділ II Згідно зі Списками, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. №461.
У довідці також міститься інформація, що в інші періоди робіт, що дають право на призначення пенсії за Списком №1 - не виконувала. У якості «примітки» також зазначено, що у період з 21.03.2000р. по 15.11.2000р. ОСОБА_1 значилася за трудовою книжкою учнем машиніста конвеєру основної виробничої дільниці №2 дробильної фабрики, а фактично, з 01.04.2000р. по 15.11.2000р. повний робочий день працювала машиністом конвеєру основної виробничої дільниці №2 дробильної фабрики. Всього за вищевказані періоди відпрацьовано: за списком № 1 - 23 роки 20 днів.
Довідка містить інформацію про проведення атестації робочих місць, про підстави її видачі та реорганізацію/перейменування підприємства з посиланням на відповідні накази, підписана трьома посадовими особами та засвідчена печаткою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Тобто, пенсійним органом було не в повному обсязі зараховано вищевказані періоди роботи ОСОБА_1 до її пільгового стажу за Списком №1. При цьому, суд звертає увагу, що ані відповідачем 1 в оспорюваному рішенні, ані відповідачем 2 у відзиві на позов взагалі не наведено підстав щодо часткового незарахування означених періодів роботи позивача до її пільгового стажу.
Суд також враховує, що пенсійним органом не оспорюється віднесення посад, на яких працювала позивачка у спірний період до Списку №1, про що свідчить зміст оскаржуваного рішення.
Підсумовуючи вищенаведене, з метою ефективного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, скоригувавши їх на підставі ч.2 ст.9 КАС України, а саме: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 період її роботи з 01.04.2000 по 17.08.2023 відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про підтвердження наявного трудового стажу для призначенні пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.08.2023 №1451-1385 у повному обсязі.
Крім того, суд вказує, що за приписами частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до підпункту "а" частини 1 статті 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку: а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.
Аналогічні положення містяться в пункті 1 частини 1 статті 45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, оскільки позивач звернулась до пенсійного органу не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку, з урахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, суд прийшов до висновку про те, що позивач має право пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 23.08.2023 (з дня звернення за пенсією) на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20, суд прийшов до висновку про те, що належним способом порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачеві пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 23.08.2023 (з дня звернення за пенсією) на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При цьому, суд звертає увагу, що у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський Суд з прав людини наголосив, що "... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 року). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 1.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001 року)".
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).
Таким чином, судовий збір у розмірі 1073,60 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до квитанції від 14.09.2023 №9, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь позивача пропорційно (по 536,80 грн. з кожного з відповідачів).
Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачів також понесені нею витрати на правову допомогу в сумі 800 грн.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що між ОСОБА_1 (Клієнт) та Березовською Оленою Анатоліївною (Адвокат) було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 06.09.2023 б/н, згідно з пунктом 1.1 якого двокат зобов'язується надавати Клієнту необхідну правничу (правову) допомогу в провадженні в адміністративному суді у справі про визнання протиправними рішення та дій Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії, а Клієнт зобов'язується оплатити Адвокату зазначені в Договорі послуги в порядку та на умовах, встановлених Договором.
У розділі 4 Договору визначений порядок сплати гонорару (фіксований розмір).
Так, Сторони погодили, що гонорар - винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнта та надання йому інших видів правової/правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені Сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною цього Договору (п.4.1 та п.4.2 Договору).
Згідно з пунктами 4.6 та 4.7 Договору факт наданої правничої допомоги підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною цього Договору. Клієнт сплачує гонорар у строки, обумовлені Сторонами цього Договору в Акті прийому-передачі наданих послуг, шляхом внесення коштів на рахунок Адвоката.
У додатку №1 до Договору, зокрема, Сторонами визначено вартість послуги «Складання позовної заяви (відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, пояснення третьої особи)» становить 800 грн. Сторони також домовились, що зазначені в п.1 цього Додатку гонорари адвоката можуть бути змінені Сторонами при підписанні Акту прийому-передачі наданих послуг (п.2 Додатку №1 до Договору).
13.09.2023 Сторонами підписано акт прийому-передачі наданих послуг до Договору, згідно з яким Адвокат у вересні 2023 року надав, а Клієнт прийняв послуги з правничої (правової) допомоги, передбачені у підпункті 1.1, 1.2. Договору, з урахуванням ставок гонорару, встановлених в п. 1. Додатку № 1 до Договору, а також за домовленістю між Сторонами, а саме: послуга: Складання процесуального документу у адміністративному судочинстві - характеристика послуги: Проведення зустрічей з Клієнтом, ознайомлення з документами, наданими Клієнтом та складання позовної заяви про визнання протиправними дій та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, та зобов'язання вчинити дії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на умовах, визначених Клієнтом; надання роз'яснення Клієнту щодо порядку звернення до суду, оформлення копій письмових документів, а також прав Клієнта як сторони адміністративного провадження - час витрачений адвокатом - 4 години - 800 грн.
Факт оплати послуг Адвоката підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки від 14.09.2023 №8 на суму 800,00 грн.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Водночас, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)", №34884/97).
Судом встановлено, що визначені Договором дії були вчинені Адвокатом в інтересах позивача, при цьому суд враховує, що в силу вимог ч.1 ст.263 КАС України заявлений до розгляду спір є справою незначної складності. Вказана сума є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв'язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст.143 КАС України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до відповідача 1 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (місцезнаходження: 40009, м. Суми, вул. С. Бандери, буд. 43, ЄДРПОУ 21108013), відповідача 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул, Набережна Перемоги, буд. 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області від 31.08.2023 № 046150013357 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком по Списку №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1 період її роботи з 01.04.2000 по 17.08.2023 відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про підтвердження наявного трудового стажу для призначенні пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.08.2023 №1451-1385 у повному обсязі.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 23.08.2023 на підставі пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", що підлягає застосуванню відповідно до п.3 Рішення Конституційного Суду України № 1- р/2020 від 23.01.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 400,00 грн. (чотириста гривень 00 копійок).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 400,00 грн. (чотириста гривень 00 копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Юхно