Справа № 127/9913/24
Провадження № 1-кс/127/4262/24
Іменем України
26 березня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що відділом СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000494 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно (автомобіль ВАЗ 21213, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2001 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 ), власником якого являється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до частини другої статті 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
З огляду на наведене, з метою забезпечення арешту майна, підозрюваний не повідомлявся про розгляд даного клопотання.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. (ч. 2 ст. 170 КПК)
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З матеріалів справи вбачається, що відділом СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023020000000494 від 22.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, за попередньою змовою, з корисливих мотивів, у період з кінця червня 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, до 01.07.2023 організували незаконне переправлення двох осіб через державний кордон України за наступних обставин.
Невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи всупереч вимогам указаних нормативно-правових документів, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, маючи навики орієнтування на місцевості в прикордонній зоні Могилів-Подільського району Вінницької області, тобто в районі лінії розмежування державного кордону України та Республіки Молдови, наприкінці червня 2023 року, більш точного часу під час досудовим розслідуванням не встановлено, познайомилися з громадянами України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діяли під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, зв'язавшись з ними за допомогою мобільного додатку «WhatsApp», та повідомили, що можуть посприяти у незаконному перетині державного кордону України поза пунктами пропуску.
Надалі невстановлена досудовим розслідуванням особа 30.06.2023 за допомогою мобільного додатку «WhatsApp» повідомила ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про те, що перетин державного кордону України буде здійснюватися 01.07.2023 поза пунктом пропуску, через державний кордон через водний простір в Могилів-Подільському районі Вінницької області, зазначивши про необхідність їх прибуття до м. Могилів-Подільський Вінницької області, а також повідомили, що вартість такої послуги буде становити 5 500 доларів США з кожного.
Надалі 01.07.2023 близько 21:00 годин ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, з корисливих мотивів, проінструктував ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо правил поведінки при перетині державного кордону та автомобілем марки «MAZDA 323F» з іноземним номерним знаком НОМЕР_4 перевіз їх з АДРЕСА_1 .
Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , виконуючи вказівки ОСОБА_5 та невстановлених досудовим розслідуванням осіб, пересіли в інший невстановлений досудовим розслідуванням транспортний засіб під керуванням невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка відвезла їх до околиці с. Садківці Могилів-Подільського району Вінницької області в районі дії прикордонного знаку 0133 на відстані близько 500 м вниз за течією річки Дністер від Броницького мосту у напрямку лінії розмежування українсько-молдовського кордону.
Продовжуючи діяти за раніше розробленим злочинним планом, невстановлена особа супроводила ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в обумовлене місце у напрямку лінії розмежування українсько-молдовського кордону, де невстановлені досудовим розслідуванням особи мали переправити їх через державний кодон України поза пунктом пропуску.
Водночас, ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням особи не змогли переправити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 через річку Дністер на територію Республіки Молдови через незалежні від них причини, оскільки були викриті працівниками правоохоронних органів.
На підставі здобутих доказів 15.02.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництві такими діями та сприянні їх вчиненню вказівками, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 15.02.2024 (справа №127/5136/24) застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Проаналізувавши зміст доданих до клопотання документів слідує висновок, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 332 КК України, обґрунтована.
Обгрунтовуючи клопотання слідчим зазначається про те, що метою накладення арешту на майно підозрюваного є конфіскація майна, як виду покарання.
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, санкцією ч. 3 ст. 332 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
З Інформаційного порталу Національної поліції України НАІС АТМ слідує, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) є власником автомобіля ВАЗ 21213, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2001 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 .
Відповідно до частини п'ятої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З огляду на зазначене слідує, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) перебуває автомобіль ВАЗ 21213, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2001 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 .
Таким чином, з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, врахувавши те, що вищевказане майно належить особі, щодо якої судом може бути призначено покарання у виді конфіскації майна, а відтак з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, клопотання слідчого про арешт майна підлягає задоволенню частково.
В той же час, відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.
Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, слідчий суддя вважає, що арешт на автомобіль ВАЗ 21213, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2001 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , який перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно накласти шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майно.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, що перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ), а саме на автомобіль ВАЗ 21213, д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, 2001 року випуску, VIN-код НОМЕР_2 , шляхом заборони розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: