печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8947/20-ц
пр. 2-2615/22
07 вересня 2022 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
за участю:
представника позивача: Кляуса Д.О. ,
відповідача: ОСОБА_2 ,
представника відповідача: Захарченка С.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, -
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - позивач, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 1 301 018,00 грн., завдані внаслідок неналежного виконання службових обов'язків, та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 19 515,27 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивач зазначає, що КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території споживачам згідно тарифу, затвердженого розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 року № 442 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). На багатоквартирні будинки з ліфтами, тариф для першого поверху нижчий ніж для другого і вище поверхів, оскільки мешканці будинку користуються ліфтом та з них утримується плата за його обслуговування згідно тарифу з урахуванням трьох складових «Технічне обслуговування ліфтів», «Обслуговування диспетчеризації», «Енергопостачання для ліфтів». Вказує, що відповідач працювала у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на посаді бухгалтера І категорії житлово-експлуатаційної дільниці «Печерська брама» (далі - ЖЕД «Печерська брама») та відповідно до посадової інструкції, на неї було покладено обов'язки щомісячно проводити нарахування, облік та збір житлово-комунальних послуг на закріпленій території; при зміні тарифів плати за утримання будинків та прибудинкової території, проводити перерахунки вартості таких послуг; проведення розрахунків плати за послуги з утримання будинків та прибудинкової території відповідно до тарифів, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Відповідно до службової записки начальника Центру обслуговування споживачів ОСОБА_5 від 19.09.2016 року, у вересні 2016 року при проведенні перерахунку розміру плати за послугу з технічного обслуговування ліфтів через перерву в її наданні, фахівцем Центру обслуговування споживачів було виявлено помилку. Так, по 50 житловим будинкам, обладнаним ліфтами, застосовувався тариф, як для першого поверху (без ліфтів), тобто без врахування трьох складових «Технічне обслуговування ліфтів», «Обслуговування диспетчеризації», «Енергопостачання для ліфтів». 27-28.09.2016 року фахівцями Центру обслуговування споживачів вказану помилку було виправлено та тарифі приведено у відповідність до затвердженого розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.04.2015 року № 442 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків, споруд, прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). За результатами проведення службового розслідування встановлено, що у липні 2015 року бухгалтером І категорії ЖЕД «Печерська брама» ОСОБА_2 , при внесенні змін в середині складової тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, було допущено помилку, а саме: в тарифі на послуги з утримання будинку та прибудинкової території по квартирах 2 і вище поверхів не було враховано трьох складових «Технічне обслуговування ліфтів», «Обслуговування диспетчеризації», «Енергопостачання для ліфтів», внаслідок чого протягом 1 року для 50 будинків застосовувався тариф, як для першого поверху (без ліфтів). Крім того, встановлено, що терміни (в місяцях) неврахування тарифу на обслуговування ліфтів були різні, а саме: змінювалися від двох до чотирнадцяти місяців, що свідчить про те, що внесення виправлень в програму «Flexpay» здійснювалися у різний період часу, що прямо вказує на усвідомлення відповідачем своїх дій як посадової особи. ОСОБА_2 у своїх поясненнях вказала, що після створення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» у програмному комплексі «Flexpay» стався збій тарифів на послугу з утримання будинків та прибудинкової території по деяким житловим будинкам, які виправлялися вручну з 01.07.2015 року. Під час проведення службового розслідування звернень, службових записок чи доповідних на ім'я керівника відділу від відповідача виявлено не було, що, на думку позивача, свідчить про те, що ОСОБА_2 , в межах своєї компетенції, не повідомляла безпосередньому керівнику про виявлені недоліки та вносила виправлення самостійно. Представник позивача вважає, що внаслідок неправильного внесення ОСОБА_2 тарифу, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» було втрачено дохід у розмірі 1 301 018,00 грн., який просить стягнути з відповідача на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 130 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2020 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.
На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 25.02.2020 року судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2020 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, та підготовче засідання у справі призначено на 17.09.2020 року.
01.09.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Захарченка С.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог. Зазначає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та вказаними позивачем збитками, оскільки безпосередньою причиною виникнення заборгованості є технічна помилка (збій в роботі), допущена комп'ютерним обладнанням; ОСОБА_2 намагалася виправити вказану помилку та здійснювала необхідні для того дії, але не отримавши від керівництва відповідної вказівки, не змогла закінчити роботу та вимогу керівництва підприємства, була вимушена звільнитися з роботи; у позивача не було намірів та бажання вчиняти дії, спрямовані на завдання підприємству будь-якої дійсної, реальної шкоди чи збитків. Також представник відповідача просив застосувати позовну давність до заявлених вимог, оскільки КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» звернулося до суду з позовом з пропуском позовної давності, встановлений ч. 3 ст. 233 КЗпП України.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.09.2020 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву; копію адвокатського запиту до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» від 03.09.2020 року з доказами його направлення; копію трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 ; копію заяви до Печерського УП ГУ Національної поліції в м. Києві про вчинення кримінального правопорушення від 01.03.2017 року; копію висновку Печерського УП ГУ Національної поліції в м. Києві за результатами проведення перевірки матеріалів ЄО № 9321; копію листа Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» від 11.07.2017 року № 02-2984, наданий на запит адвоката Захарченка С.П.; клопотання представника відповідача - адвоката Захарченка С.П. про витребування доказів повернуто заявнику, та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 20.01.2021 року.
20.01.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Захарченка С.П. надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 20.01.2021 року, за відсутності відповідача та її представника та клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» наступні документи: заяву ОСОБА_2 від 19.10.2016 року про звільнення з роботи у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»; обхідний лист ОСОБА_2 від 20.10.2016 року, оформлений нею під час звільнення з цієї роботи; повний текст статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на 12 аркушах, в тому числі, з аркушем 9, текст якого починається словами: «забезпечує виконання функцій і завдань...» та закінчується: «його структурні підрозділи;», оскільки в тексті статуту, що наданий в додатках до позову, цей аркуш 9 відсутній; посадові інструкції головного бухгалтера ОСОБА_4 , начальника відділу з обліку житлово-комунальних послуг (начальника центру обслуговування споживачів) ОСОБА_5 , начальника ЖЕД «Печерська Брама» ОСОБА_6 , які, разом з ОСОБА_2 , працювали у позивача; пояснювальну записку начальника відділу комп'ютерного супроводу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» ОСОБА_13 від 19.10.2016 року. Крім того, представник відповідача просить приєднати до матеріалів справи копію відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» від 10.09.2020 року за вих. № 432-3699; копію адвокатського запиту до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» від 19.10.2020 року; копію відповіді КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» від 27.10.2020 року за вих. № 432-/10-893; копію супровідного листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» від 17.08.2017 року № 432/10-465 про надання документів у справі № 757/59280/16-ц; копію посадової інструкції першого заступника директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва».
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2021 року задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Захарченка С.П. та витребувано у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» заяву ОСОБА_2 від 19.10.2016 року про звільнення з роботи у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»; обхідний лист ОСОБА_2 від 20.10.2016 року, оформлений нею під час звільнення з цієї роботи; повний текст статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» на 12 аркушах, в тому числі, з аркушем 9, текст якого починається словами: «забезпечує виконання функцій і завдань...» та закінчується: «його структурні підрозділи;», оскільки в тексті статуту, що наданий в додатках до позову, цей аркуш 9 відсутній; посадові інструкції головного бухгалтера ОСОБА_4 , начальника відділу з обліку житлово-комунальних послуг (начальника центру обслуговування споживачів) ОСОБА_5 , начальника ЖЕД «Печерська Брама» ОСОБА_6 , які, разом з ОСОБА_2 , працювали у позивача; пояснювальну записку начальника відділу комп'ютерного супроводу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» ОСОБА_13 від 19.10.2016 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2021 року, у зв'язку із витребуванням доказів, відповідно п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 17.05.2021 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2021 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, та справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 13.09.2021 року.
В судовому засіданні 13.09.2021 року представником відповідача - адвокатом Захарченком С.П. подано заяву про застосування строку позовної давності.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.09.2021 року приєднано до матеріалів справи заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності та у зв'язку із неотриманням позивачем ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2021 року про витребування доказів, відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України, в судовому засіданні оголошено перерву до 16.11.2021 року.
06.10.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача Д. Кляуса на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2021 року про витребування доказів надійшли копія заяви ОСОБА_2 від 19.10.2016 року про звільнення з роботи у КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»; копія обхідного листа ОСОБА_2 від 20.10.2016 року; копія статуту КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва»; копії посадових інструкцій головного бухгалтера, начальника відділу з обліку житлово-комунальних послуг начальника ЖЕД «Печерська Брама»; копія пояснювальної записки начальника відділу комп'ютерного супроводу КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» ОСОБА_13 від 19.10.2016 року.
16.11.2021 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному та судове засідання призначено на 07.02.2022 року.
07.02.2022 року справу знято зі складу у зв'язку із перебуванням головуючого судді на онлайн підготовці суддів, яка організована Національною школою суддів за місцем роботи та судове засідання призначено на 23.06.2022 року.
23.06.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника відповідача - адвоката Захарченка С.П. надійшла заява про проведення судового засідання без фіксування технічними засобами.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.06.2022 року у зв'язку із неявкою представника позивача, відповідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 07.09.2022 року.
23.06.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання, яке було отримано головуючим суддею після судового засідання, про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 07.09.2022 року з'явились представник позивача, відповідач та представник відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували з викладених у відзиві підстав та просили застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши вступне слово представника позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Суд встановив, що згідно наказу № 65к від 30.04.2015 року, 30.04.2015 року ОСОБА_2 була прийнята на посаду бухгалтера 1 категорії ЖЕД «Печерська брама» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» в порядку переведення з КП УЖГ «Печерська брама» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 (а. с. 5; 92 зворот).
Посадовою інструкцією бухгалтера 1 категорії ЖЕД «Печерська брама» КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», затвердженою директором КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» ОСОБА_14 (далі - Посадова інструкція), з якою ознайомлена ОСОБА_2 , визначено правовий статус, функціональні обов'язки, права й відповідальність бухгалтера 1 категорії та вона є документом, яким він керується в своїй роботі (а. с. 17 - 18).
Відповідно до п. 1.2. Посадової інструкції, бухгалтер 1 категорії безпосередньо підпорядковується начальнику відділу з обліку житлово-комунальних послуг.
Як визначено у п. п. 2.1., 2.2. Посадової інструкції, бухгалтер 1 категорії зобов'язаний щомісячно проводити нарахування, облік та збір житлово-комунальних послуг на закріпленій території; при зміни тарифів плати за утримання будинків, споруд і прибудинкової території та комунальних послуг, зобов'язаний проводити перерахунки вартості таких послуг на вимогу власників (наймачів) квартир, робити розбивку розрахунків та надавати їх власникам (наймачам) квартир.
Згідно п. п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.9. Посадової інструкції, бухгалтер 1 категорії несе відповідальність за: неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, в межах, визначений чинним законодавством України; правильну організацію бухгалтерського обліку; правильність застосування тарифів на житлово-комунальні послуги; за завдання матеріальної шкоди, в межах, визначений чинним законодавством України.
Відповідно до доповідної записки Начальника Центру обслуговування споживачів ОСОБА_5 від 29.09.2016 року, при внесенні перерахунків у зв'язку із зупинками ліфтів бухгалтером Центру обслуговування споживачів у вересні 2016 року виявлено, що по будинках, в яких є ліфти та, які знаходяться на обслуговуванні ЖЕД «Печерська брама», бухгалтером 1 категорії ОСОБА_2 у липні 2015 року (період з 01.06.2016 року) при внесенні змін всередині складової тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території було допущено грубу помилку - в тарифі по квартирах 2 та вище поверхів не враховано вартість послуг з технічного обслуговування та диспетчеризації, електроенергії ліфтів, внаслідок чого тариф по таких квартирах був як для 1 поверху. 27-28.09.2016 року бухгалтером Центру обслуговування споживачів вказану помилку було виправлено, проте для компенсування нанесеного ОСОБА_2 збитку підприємству мешканцям необхідно зробити донарахування за спожиту послугу приблизно на суму у розмірі 1 000,00 грн. (а. с. 7).
У пояснювальній записці ОСОБА_2 повідомила, що з моменту створення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до моменту створення Центру обслуговування споживачів (16.06.2016 року) в ЖЕД «Печерська брама» працювало два бухгалтера - ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Після створення КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» у програмі «Flexpay» стався збій тарифів на послугу з утримання будинку та прибудинкової території по деяким житловим будинкам, які вручну виправлялися з 01.07.2015 року. Діяльність бухгалтерів та діловодів ЖЕД «Печерська брама» перебувала під контролем начальника відділу обліку житлово-комунальних послуг ОСОБА_5 ; письмової вказівки від останньої щодо проведення перерахунків не надходило (а. с. 15).
Відповідно до пояснень від 04.10.2016 року на пояснювальну записку бухгалтера 1 категорії ЖЕД «Печерська брама» ОСОБА_2 , Начальник Центру обслуговування споживачів ОСОБА_5 повідомила, що з 01.05.2015 року, у тому числі, в ЖЕД «Печерська брама», працювало 2 бухгалтера 1 категорії, до службових обов'язків яких входило проведення нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в програмному комплексі «Flexpay». Бухгалтер 1 категорії ОСОБА_2 у липні 2015 року не повідомила про ситуацію, яка склалася внаслідок некоректного введення тарифів і, відповідно, не надала службової записки на ім'я керівника відділу обліку житлово-комунальних послуг (а. с. 16).
20.10.2016 року, відповідно до наказу від 20.10.2016 року № 628-к, ОСОБА_2 звільнена із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, про що міститься запис у трудовій книжці ОСОБА_2 (а. с. 6; 92 зворот).
Згідно наказу виконуючого обов'язки директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» ОСОБА_15 від 27.10.2016 року № 353 «Про проведення службового розслідування щодо неврахування вартості послуг» з метою встановлення винних осіб у неврахуванні в середині складової тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території вартості послуги з технічного обслуговування та диспетчеризації, електроенергії ліфтів за період з червня 2015 року по серпень 2016 року, внаслідок чого підприємство понесло втрати орієнтовно на суму 1 312 093,62 грн. створено комісію для проведення службового розслідування у наступному складі: голова комісії - начальник юридичного відділу ОСОБА_9 , члени комісії: начальник відділу кадрів ОСОБА_10 , начальник планово-економічного відділу ОСОБА_11 , начальник загального відділу ОСОБА_12 , представник управління (інспекції) самоврядного контролю Олійник М.Г. Термін проведення розслідування - з 27.10.2016 року по 04.11.2016 року (а. с. 11).
В акті службового розслідування, затвердженого виконуючим обов'язки директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» ОСОБА_15, від 04.11.2016 року зазначено, що з огляду на те, що ОСОБА_2 , в межах своєї компетенції, не повідомила безпосередньому керівнику про виявлені недоліки, вбачається грубе порушення вимог посадової інструкції, що призвело до негативних наслідків та втрат на підприємстві. Через те, що ОСОБА_2 не повідомила безпосередньому керівнику про виявлені недоліки, ОСОБА_5 не було взято до уваги поодинокі дзвінки мешканців, які повідомляли про понижений тариф у квитанціях за липень місяць 2015 року, у зв'язку з чим, не було забезпечено проведення перевірки по кожному будинку. В даному випадку вбачається порушення посадової інструкції начальником відділу з обліку житлово-комунальних послуг та начальником Центру обслуговування споживачів в частині незабезпечення належного контролю за роботою бухгалтерів. Через допущену помилку в рахуваннях КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» втратило дохід у розмірі 1 312 093,62 грн. (а. с. 12 - 14).
Як визначено у ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як визначено у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Як визначено у ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України. Способи захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України не є вичерпними, тому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене. За наявності зазначених підстав та умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Умовами настання матеріальної відповідальності працівника є: 1) пряма дійсна шкода; 2) протиправна поведінка працівника; 3) вина в діях чи бездіяльності працівника; 4) прямий причинний зв'язок між протиправним і винним діянням працівника і шкодою, яка настала.
Отже, обов'язковою умовою притягнення працівника до матеріальної відповідальності, зокрема, і повної матеріальної відповідальності згідно ст. 134 КЗпП України, є встановлення вини особи, у взаємозв'язку із іншими умовами такої відповідальності, що передбачені ст. 130 КЗпП України.
Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.
У ч. 1 ст. 137 КЗпП України передбачено, що суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений. У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного зіпсуття матеріальних цінностей розмір шкоди визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день відшкодування шкоди.
Відповідно до ст. 138 КЗпП України, обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві.
Отже, відсутність підстав чи однієї з обов'язкових умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов'язку відшкодувати заподіяну шкоду.
У пункті 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1992 року № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз'яснено, що виходячи з вимог ст. 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно ст. ст. 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Відсутність достатніх доказів, які б підтверджували дійсний розмір завданої позивачу шкоди неправомірними діями відповідача та вказували на наявність підстав для покладення на відповідача відповідальності по її покриттю, є беззаперечною підставою для залишення вимог позивача без задоволення.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі № 363/1400/16-ц.
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження наявності умисних неправомірних дій, вчинених відповідачем, спрямованих на нанесення збитків КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та неналежне виконання яких конкретно посадових обов'язків призвело до нанесення збитків, чи недбале ставлення відповідача при виконанні покладених на неї посадових обов'язків. Які саме винні, протиправні дії вчинив відповідач, що призвели до збитків у вигляді неотриманого доходу, як обов'язкові умови покладення на працівника матеріальної відповідальності, позивачем не зазначено та належними доказами не доведено. Крім того, суд враховує, що 20.10.2016 року ОСОБА_2 звільнена із займаної посади за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України без будь-яких зауважень та претензій майнового характеру.
За таких обставин, позовні вимоги КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, представник відповідача просить застосувати до спірних правовідносин позовну давність.
Як визначено у ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 ст. 233 КЗпП України визначено, що для звернення роботодавця до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Згідно ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Отже, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 02.03.2016 року у справі № 6-1263цс15, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ч. 3 ст. 233 КЗпП України). Отже, строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано положеннями КЗпП України. Спірні правовідносини у даній справі регулюються положеннями КЗпП України, ст. 233 якою встановлено строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18) та у п. п. 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).
Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, то правові підстави для застосування пропуску строку позовної давності та відмови в позові а цій підставі відсутні.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а відповідачем належних доказів на підтвердження понесення судових витрат не надано.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 130-132, 134, 233 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 11, 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В позові Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району міста Києва» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний 19.09.2022 року.
Суддя І.В. Григоренко