03.04.2024 Справа № 756/4198/24
Номер справи 756/4198/24
Номер провадження 1-кс/756/882/24
03 квітня 2024 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з повню середньою освітою, працевлаштований ФОП ОСОБА_12, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, в межах кримінального провадження №12024100050000570, внесеного до Єдиного реєстру досудового розслідування 24 лютого 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,
02 березня 2024 року до Оболонського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024100050000570 від 24 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що в провадженні слідчого відділу Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебуває зазначене кримінальне провадження.
У відповідності до вимог ст. 278 КПК України ОСОБА_5 29 березня 2024 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Вказують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.
Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 02 квітня 2024 року клопотання передано слідчому судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданні 02 квітня 2024 року підозрюваний ОСОБА_5 заявив клопотання про забезпечення участь захисника.
Ухвалою слідчого суді 02 квітня 2024 року доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, з метою забезпечення права на захист підозрюваного ОСОБА_5 під час судового засідання для проведення невідкладної процесуальної дії - розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваногоневідкладно призначити адвоката для здійснення захисту підозрюваного.
Розгляд клопотання відкладено до 03 квітня 2024 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, просила його задовольнити. Повідомила, що є додатні докази стверджувати про доведеність обсягу пред'явленої підозри, є ризики, що ОСОБА_5 може вчинити нове кримінальне правопорушення, впливати на потерпілого, ухилятися від слідства, тому просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захиник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Заявив кдлпотання про доручення до матеріалів справи договір про працевлаштування підозрюваного та розписку про отримання потерпілим грошових коштів від ОСОБА_5 в рахунок компенсації завданої шкоди.
В судовому засіданні ОСОБА_5 визнав свою провину, проте не згоден із викладеними обставинами. Происв з метою можливості отримання заробітку не застосовувати домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку про наявність підстав для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Виклад обставин та правова кваліфікація
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Оболонського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12024100050000570 від 24 лютого 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2024 року приблизно о 23 год. 15 хв. ОСОБА_7 разом зі знайомим ОСОБА_5 перебували у стані алкогольного сп'яніння та зайшли до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 з метою купити алкогольні напої, де за прилавком знаходилась продавець. Через деякий час до магазину зайшов ОСОБА_8 , тримав на правому плечі за спиною тубус з кийом для гри в більярд. Між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відбувся словесний конфлікт. У ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, направлений на хуліганство, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, демонструючи явну неповагу до існуючих правил поведінки, діючи з особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки в суспільстві, перебуваючи у громадському місці у присутності інших людей, наніс декілька ударів ОСОБА_8 в ділянку голови та тулуба. В цей час продавець магазину - ОСОБА_9 , почала просити відвідувачів заспокоїтись та вийти з магазину.
Продовжуючи реалізувати спільний умисел, ОСОБА_7 і ОСОБА_5 без попередньої змови разом схопили ОСОБА_8 руками за його куртку та силою виштовхали останнього на вулицю. Знаходячись біля магазину, в пізній час доби біля житлових багатоквартирних будинків, ОСОБА_5 наніс біля трьох ударів ОСОБА_8 в ділянку голови та тулуба.
Обґрунтування клопотання
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч.2 ст.296 КК України, що виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене групою осіб.
ОСОБА_5 на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні 29 березня 2024 року повідомлено про підозру.
Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_5 відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Санкція ч.2 ст.296 КК України передбачає покарання у вигляді обмеження волі до п'яти років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, потерпілого; перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом; вчинити інше правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, протоколом допиту потерпілого; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками із потерпілим; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 ; протоколом слідчого експерименту; та протоколами допиту підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
Прокурор вважає, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КК України, а саме, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити свою злочинну діяльність в якій підозрюється, а також переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнути відповідальності, впливати на потерпілого.
Існування зазначених ризиків підтверджується тим, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування та з метою уникнення покарання може переховатись від органів досудового розслідування.
Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не забезпечить запобігання вказаним вище ризикам. У зв'язку з цим прокурор просить обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Мотивація суду
За змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно вимог ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст.ст. 181, 184 КПК України та вручене підозрюваному 29 березня 2024 року, що підтверджується розпискою, долученою до матеріалів клопотання.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2024 року внесено відомості за № 12024100050000570 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України.
29 березня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Згідно положення статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
В цьому кримінальному провадженні доведена причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.296 КК України.
Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак інкримінованого кримінального правопорушення, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії нетяжких.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав свою причетність до кримінального правопорушеня.
Досліджені матеріали у взаємному зв'язку з обставинами кримінального правопорушення, дають слідчій судді підстави дійти до висновку про наявність обґрунтованої підозри, та причетності ОСОБА_5 до їх скоєння.
Необхідно наголосити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Щодо ризиків кримінального провадження
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого та свідків та скоїти новий злочин, але слідчий суддя вважає, що не всі ризики є доведеними.
Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, засоби до існування, сімейні зв'язки, а також будь-які інші зв'язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Слідчий суддя також звертає увагу на відсутність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків. Підозрюваний лише під час розгляду спарви працевлаштувався.
З метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту вбачається обґрунтованим та достатнім задля невілювання цього ризику.
Обставинами, що підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є те, що ОСОБА_5 може незаконно впливати свідків, оскільки підозрюваному відомі місця знаходження вказаних осіб. Підозрюваний шляхом вмовляння, погрози або підкупу може схиляти потерпілого, до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування. Слідчий суддя вважає, що є можливість невілювати цей ризик встанвленням певного обмеження поведінки підозрюваного.
Щодо ризику вчинити нове кримінальне правопорушення слідчий суддя вважає його мало ймовірним. Раніше ОСОБА_5 не притягувався до кримінальної відповідальності. За його твердженням, конфлікт виник з дій потерпілого.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, у зв'язку із відсутності письмових зобов'язань осіб, які заслуговують на довіру суду.
Особисте зобов'язання, за яке клопотав захисник не може бути достатнім та дієвим, не сприятиме виконанню покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та обмежень.
Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість інкримінованого злочину, у вчиненні якого підозрюється, суворість можливого покарання, дані про особу останнього, наявність постійного місця проживання, що він працевлаштувався на постійне місце роботи, відшкодував потерпілому частину коштів, зважаючи на цілі та принципи кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, з огляду на те, що за результатами судового розгляду стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри та частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зважаючи на позицію ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії» від 02.08.2001, відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей ст. 5 § 1 (с) Конвенції, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обгрунтованих підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, що дозволить йому працювати, в межах строку досудового розслідування до 29 травня 2024 року.
Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя
Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 , задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби заборонивши підозрюваному залишати місце свого проживання з 23.00 год до 06.00 год за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 55 днів на період строку досудового розслідування до 29 травня 2024 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) утриматись від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , окрім прийняття участі у слідчих та процесуальних діях.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 29 травня 2024 року, включно.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту передати для виконання Оболонському УП ГУ НП у м. Києві.
Оболонському УП ГУ НП у м. Києві негайно поставити ОСОБА_5 на облік.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі не виконання покладених обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали буде виготовлений та проголошений 03 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1