22.03.2024 Справа № 756/2730/24
Справа № 756/2730/24
1-кс/756/592/24
22.03.2024 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
слідчий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42024102070000010 від 16.01.2024 за ч. 3 ст. 332 КК України - слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про арешт майна,
До провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42024102070000010 від 16.01.2024 за ч. 3 ст. 332 КК України - слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, вилучене 22.02.2024 в ході здійснення обшуку затриманої особи - підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий зазначає, що ОСОБА_6 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі керівництво такими діями, надаючи вказівки та поради іншим особам, керуючись корисливими мотивами, з метою особистого збагачення, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, які відповідно до відведеної ним ролі, підшукували осіб для незаконного переправлення через державний кордон України, а також доставку до пункту незаконного перетину та безпосередньо перетин державного кордону України - з метою власного незаконного збагачення.
Так, 08.02.2024 приблизно о 14:00 ОСОБА_6 , знаходячись біля станції метро «Майдан Незалежності» у м. Києві, зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_8 , де останній в ході спілкування повідомив, що у нього є знайома особа, яка має намір незаконно виїхати за межі території України до іншої країни, шляхом перетину державного кордону України, за відсутності законних підстав. В свою чергу ОСОБА_6 повідомив, що за грошову винагороду у сумі 8 500 доларів США може організувати його незаконне переправлення через державний кордон України. 13.02.2024 приблизно об 11:30 ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зустрілись біля будинку АДРЕСА_1 , де останній познайомив ОСОБА_9 зі своїм знайомим ОСОБА_10 .. В ході спілкування, ОСОБА_10 запитав у ОСОБА_11 щодо можливості незаконного перетину державного кордону України за відсутності законних підстав, на що ОСОБА_6 повідомив, що за грошову винагороду у сумі 8 500 доларів США може організувати незаконний перетин державного кордону України, та запевнив ОСОБА_10 у вирішенні даного питання, після отримання грошей. Крім того ОСОБА_6 повідомив, що є декілька варіантів перетину державного кордону України, один з яких поза визначеними пунктами пропуску та розповів механізм перетину державного кордону України.
У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі керівництво такими діями, надаючи вказівки та поради, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_10 зустрітися наступного дня в обумовлений час, заздалегідь погодивши місце, з метою отримання від останнього частини грошових коштів у вигляді завдатку у сумі 500 доларів США за незаконний перетин державного кордону України, та обговорення всіх деталей подальшого перетину. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, 16.02.2024 приблизно об 11:30 ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 зустрілись біля будинку АДРЕСА_1 , де обговорили умови переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України.
17.02.2024 приблизно о 12:30 ОСОБА_6 діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі керівництво такими діями, надаючи вказівки та поради, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, керуючись корисливим мотивом, спрямованими на організацію та сприяння в незаконному перетині державного кордону України ОСОБА_10 за грошову винагороду, згідно попередньою домовленості, зустрівся з останнім у приміщенні ресторану «NOICE» у місті Києві (просп. Володимира Івасюка, 16в К1), де ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 раніше оговорену частину грошових коштів у вигляді завдатку у сумі 500 доларів США за незаконний перетин державного кордону України.
22.02.2023 приблизно о 10:45 ОСОБА_6 , діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, у тому числі керівництво такими діями, надаючи вказівки та поради, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, керуючись корисливим мотивом, прибувши за адресою: АДРЕСА_1 в, біля ресторану «Noice» отримав від ОСОБА_10 раніше обумовлену суму грошових коштів у вигляді 8 000 (вісім тисяч) доларів США, частину з яких повинен був передати ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою подальшого переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, після чого ОСОБА_6 було затримано працівниками правоохоронних органів.
Зі змісту клопотання вбачається, що 22.02.2024 в ході здійснення особистого обшуку у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено, серед іншого:
- телефон марки «Айфон 8», с/н НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ;
- телефон марки «Айфон Х» g6tw2092jch6, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 .
- гаманець марки LOUIS VUTTON;
- банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_5 на імя ОСОБА_12 ;
- 80 штук купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, кожна купюра має серію та номер НОМЕР_6 , всього на загальну суму 8 000 доларів США.
Вказане майно постановою слідчого було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи, що вказані матеріальні об'єкти органом досудового розслідування визнані речовими доказами у кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 98 КПК України, а тому з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду, на переконання слідчого, відповідно до вимог статей 167, 170 КПК України існують достатні підстави для накладення арешту на майно, що було вилучене в ході проведення вказаних слідчих (розшукових) дій, оскільки незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явились, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.
Власник майна, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився. Жодних заяв, клопотань чи письмових заперечень до суду не надходило.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що неприбуття учасників судового розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи у суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представника сторони обвинувачення обов'язковою не має, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності осіб, що не з'явились.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Зі змісту клопотання та долучених на його обгрунтування документів слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42024102070000010 від 16.01.2024 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 332 КК України.
22.02.2024 майно, вилучене в ході здійснення особистого обшуку у затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до поштового штампу на конверті, 24.02.2024 слідчий СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а тому слідчий суддя вважає, що слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням у межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами. Зокрема частинами 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Такий арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, визначальною юридичною ознакою речового доказу є можливість використання його як матеріального носія інформації щодо обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріали клопотання свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, оскільки має відношення до кримінального провадження, і таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, а тому, внаслідок доведеності існування ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, наявні підстави для накладення арешту на вказане майно з тимчасовим позбавленням права на розпорядження майном будь-кому і будь-яким чином з метою забезпечення збереження речових доказів задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Втручання держави в право на мирне володіння майном в даному випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону з метою задоволення суспільного інтересу та з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
За таких обставин, враховуючи, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а також враховуючи, що обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтями 98, 100, 107, 131, 132, 171-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42024102070000010 від 16.01.2024 за ч. 3 ст. 332 КК України - слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42024102070000010 від 16.01.2024, вилучене 22.02.2024 в ході здійснення обшуку затриманої особи - підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- телефон марки «Айфон 8», с/н НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_2 ;
- телефон марки «Айфон Х» g6tw2092jch6, ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 .
- гаманець марки LOUIS VUTTON;
- банківську картку «Монобанк» № НОМЕР_5 на імя ОСОБА_12 ;
- 80 штук купюр номіналом по 100 (сто) доларів США, кожна купюра має серію та номер НОМЕР_6 , всього на загальну суму 8 000 доларів США.
Заборонити користування, розпоряджання та відчуження будь-кому і будь-яким чином вказаним майном.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1