Справа № 755/2144/21
"03" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020100040005755, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.11.2020 року, відносно: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської області, Конотопського району, с. Дубинка, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі, 24.01.2020 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
потерпілих ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
захисників ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України,
17.11.2020 року, приблизно о 21 год. 44 хв., ОСОБА_7 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 49, поблизу виходу з приміщення супермаркету «АТБ Макет» разом із невстановленими особами де у нього виник злочинний умисел спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна: а саме мобільного телефону, що належать ОСОБА_17 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , скориставшись тим, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, в ході словесного конфлікту, який переріс у штовханину з ОСОБА_17 умисно з корисливих мотивів, штовхаючи ОСОБА_17 , дістав з правої передньої кишені штанів ОСОБА_17 мобільний телефон «Айфон 8» чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 , вартість якого на момент викрадення становила 7000 гривень. В подальшому ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 завдав матеріального збитку потерпілому ОСОБА_17 на загальну суму 7000 гривень.
Крім того, 17.11.2020 року, приблизно о 22 год. 05 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи разом із своїм знайомим ОСОБА_22 за адресою: АДРЕСА_3 , поблизу торгового центру «DOMA Center», де в цей час побачили ОСОБА_18 , який рухався від станції метро «Дарниця» в бік місця свого проживання. Коли ОСОБА_18 проходив повз ОСОБА_7 , останній почав грубо порушувати громадський порядок, голосно виражаючись нецензурною лайкою принижуючи честь та гідність ОСОБА_18 , при цьому з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки в суспільстві, усвідомлюючи та свідомо передбачаючи негативні та протиправні наслідки своїх дій, ОСОБА_7 дістав розкладний ніж із кишені куртки та побіг за ОСОБА_18 . Реагуючи на дії ОСОБА_7 , ОСОБА_18 зупинився біля входу в ТЦ «DOMA Center», поклав пакет на бруківку та почав оборонятися від нападу зі сторони ОСОБА_7 . У свою чергу ОСОБА_7 усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці та його дії помітні іншими особами, однак ігноруючи це, діючи з особливою зухвалістю, без жодних мотивів, умисно заподіяв ножем, який тримав в правій руці, два удари в область тулубу та передпліччя потерпілому ОСОБА_18 , в цей час до них підійшов ОСОБА_22 , та розборонив їх, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_22 пішли в бік вул. Попудренка в м. Києві, де були затримані екіпажем патрульної поліції.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_18 , згідно з висновком експерта № 042-1945-2020 від 14.01.2021 року отримав тяжкі тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Крім того, 17.11.2020 року, приблизно з 20 год. 08 хв. по 20 год. 09 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи у АДРЕСА_3 , біля входу в ТЦ «DOMA Center», під час конфлікту з ОСОБА_18 умисно заподіяв наявним при ньому складним ножем удари в область живота та лівого передпліччя, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота.
3 отриманими тілесними ушкодженнями потерпілого ОСОБА_18 було доставлено з місця події до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги та поміщено на стаціонарне лікування.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-1945-2020 від 14.01.2021 потерпілому ОСОБА_18 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: проникаюче колото-різане поранення живота рана розміроми1,5х0,4см на передній черевній стінці справа від серединної лінії на 10 см, від якої відходить рановий канал, направлений зовні-досередини, зверху-донизу, зліва-направо, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 300 мл крові); колото-різана рана по заднє-медіальній поверхні лівого передпліччя в нижній третині. Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, є критерій небезпеки для життя, тому відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3/к «Правил», вказане тілесне ушкодження у п. а) відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Відповідно п. п. 4.6 та 2.3.3. «Правил», вказане тілесне ушкодження у п. б) за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу.
Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок двох травматичних дій гострим (ми) предметом (ми), якому притаманні колюче-ріжучі властивості (по типу клинка ножа), за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 17.11.2020 року. З'ясування обставин спричинення тілесних ушкоджень є виключно компетенцією судово-слідчих органів.
Вказані дії обвинувачено ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи з наступного.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та показав, що в кінці листопада 2020 року, перебуваючи біля приміщення магазину « АТБ », що за адресою м. Київ, вул. Райдужна, 49 , побачив чоловіка, у якого з кишені штанів виглядав мобільний телефон, який він таємно викрав при розмові з останнім. Крім того, у середині листопада 2020 року, він разом зі своїм братом ОСОБА_22 , перебували біля метро «Дарниця» в м. Києві, на зустріч їм рухався потерпілий ОСОБА_18 , вони зіткнулися з братом, після чого між ними відбувся словесний конфлікт, який перейшов у штовханину, в цей час він дістав розкладний ніж та наніс два удари потерпілому в область живота та лівого передпліччя, після чого вони з братом перейшли через дорогу на інший бік вулиці, де були затримані працівниками поліції.
Так, ОСОБА_7 щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що його родичі намагалися відшкодувати шкоду потерпілому ОСОБА_18 , однак, він відмовився.
Допитаний у судовому засіданні у порядку ст. 353 КПК України потерпілий ОСОБА_18 суду показав, що в листопаді 2020 року, дати не пам'ятає, вирішив піти до торгового центру ТЦ « DOMA Center », що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 з метою покупки продуктів, коли підходив до магазину, проходив повз двох чоловіків, які вживали алкогольні напої, та почали його ображати, до нього підійшов ОСОБА_22 , потім обвинувачений, він побачив у руках ОСОБА_7 ніж, після чого кинув на землю пакет, який був у руках, потім почалася штовханина та бійка, в ході якої ОСОБА_7 наніс йому два удари ножем у живіт та плече, також на руці були подряпини. Зокрема, зазначив, що жодних матеріальних претензій до обвинуваченого не має.
Допитаний у судовому засіданні у порядку ст. 353 КПК України потерпілий ОСОБА_24 суду показав, що точної дати не пам'ятає, подія відбулася в кінці листопада 2020 року, він зі знайомим перебували біля магазину « АТБ », що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Райдужна, 49 . Також біля входу в магазин ще було близько 4-5 людей, серед яких був ОСОБА_7 , в цей час відбулася сутичка, не пам'ятає з якої причини, яка переросла у штовханину, він відчув, що з кишені спортивних штанів хтось витягує мобільний телефон, хто саме це був він не бачив, проте впевнений, що це був саме обвинувачений, оскільки візуально запам'ятав його обличчя, та те, що він був невисокого зросту. Коли скінчилася сутичка, він попросив у друга мобільний телефон та намагався відстежити місце знаходження свого телефону, однак йому це не вдалося, після чого він звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення. В подальшому працівники поліції повернули йому викрадений мобільний телефон.
Допитаний у судовому засіданні у порядку ст. 352 КПК України свідок ОСОБА_22 суду показав, що наприкінці 2020 року він разом з братом ОСОБА_7 проходили повз торговий центр, направлялися додому, на зустріч їм йшов чоловік, який наступив йому на ногу, почав ображати не цензурними словами, між ним та братом почалася сутичка, яка переросла у бійку, в подальшому він розборонив їх, та вони з братом пішли. Зокрема, зазначив, що йому не відомо чи носив із собою брат ніж, також не бачив щоб ОСОБА_7 наносив удари ножем потерпілому.
Суд оцінює показання потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_24 , як належними та достовірними, у розумінні ст.ст. 94-96 КПК України, тому не має підстав ставити їх під сумнів або ж не брати як доказ, оскільки вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами в їх сукупності.
Однак, суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_22 , який є братом обвинуваченого ОСОБА_7 , розцінює їх як такі, що дані з метою уникнення обвинуваченим відповідальності.
Крім показань потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , які суд визнає належними, у розумінні ст. 85 КПК України, вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена письмовими доказами в їх сукупності, зокрема: протоколом огляду місця події від 18.11.2020 року, протоколом огляду місця події від 17.11.2020 року, протоколом обшуку затриманої особи від 18.11.2020 року, протоколом обшуку затриманої особи від 18.11.2020 року, протоколом обшуку затриманої особи (додатковий) від 18.11.2020 року, постановою про визнання речових доказів та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 18.11.2020 року, постановою перегляду цифрового відеозапису від 18.11.2020 року, постановою про визнання носія знятої інформації доказом і приєднання його до кримінального провадження від 18.11.2020 року, протоколом перегляду цифрового відеозапису від 18.11.2020 року, протоколом отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 11.01.2021 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.11.2020 року, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.11.2020 року, протоколом огляду речей від 14.01.2021 року, протоколом перегляду цифрового відеозапису з фототаблицею від 20.01.2021 року.
Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 042-1945-2020 від 14.01.2021 року з якого вбачається, що дані наданої медичної документації на ім'я ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 17.11.2020 року о 22:16, у нього мали місце наступні тілесні ушкодження:проникаюче колото-різане поранення живота рана розмірами 1.5х 0, 4см на передній черевній стінці справа від серединної лінії на 10см, від якої відходить рановий канал, направлений зовні-досередини, зверху-донизу, зліва-направо, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає в черевну порожнину з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині до 300мл крові); колото-різана рана по заднє-медіальній поверхні лівого передпліччя в нижній третині.
Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3/к "Правил", вказане тілесне ушкодження у п. а) даних Підсумків, відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.
Відповідно п. п. 4.6. та 2.3.3. «Правил», вказане тілесне ушкодження у п. 6) даних Підсумків, за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Характер та морфологія виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворились внаслідок двох травматичних дій гострим(ми) предметом (ми), якому притаманні колюче-ріжучі властивості (по типу клинка ножа), за давністю можуть відповідати вказаному терміну, тобто 17.11.2020. З'ясування обставин спричинення тілесних ушкоджень є виключно компетенцію судово-слідчих органів (том 2 а.п.80-84).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 091-3-2021 від 25.01.2021 року кров ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти А ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-Візосерологічної системи АВО. При судово цитологічному дослідженні клинка ( об.1) пазу ( об.2) та рукоятки (об.3) складного ножа виявлено: кров ( об.1) людини статева належність якої не визначена через відсутність ядер лейкоцитів;
-клітини багатошарового плаского зроговілого епітелію поверхневих шарів шкіри (об.1) людини, статева належність яких не визначена через непридатність ядер клітин для аналізу;
-клітини багатошарового плоского незроговілого епітелію (об.2,3) людини, статева належність яких не визначена через непридатність ядер клітин для аналізу і регіональна належність не визначена через невиразність цито-хімічних властивостей;
- піт (об.1-3).
При серологічному дослідженні крові, поту, клітин в об.1 виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості походження слідів від ОСОБА_18 (антиген В) і ОСОБА_7 (антиген А). При серологічному дослідженні поту і клітин в об.2,3 виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливість походження слідів від ОСОБА_7 і виключає від ОСОБА_18 (том 2 а.п.87-91);
Крім того, судом досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_7 та досліджено в порядку ст. 359 КПК України в судовому засіданні відеозаписи.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Зокрема, згідно зі ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Наведені вище докази, в їх сукупності, суд визнає належними та допустимими у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства.
Відповідно до принципу диспозитивності (ст. 26 КПК) сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК. Суди у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, враховуючи повне визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_7 , враховуючи належність та допустимість доказів, досліджених в судовому засіданні, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 . Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки він таємно викрав чуже майно повторно, за ч. 4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, та за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його заподіяння.
Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить з положень ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Також, відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
При цьому суд приймає до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичні обставини справи та характер злочинного діяння, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у вчиненному.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України згідно обвинувального акту, з чим погоджується суд є щире каяття, яке полягає у визнанні у суді обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі час, місце, спосіб учинення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому обвинувальний акт не містить.
Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий.
Також суд враховує позицію потерпілих, які зазначили про відсутність претензій до обвинуваченого.
З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії як нетяжких так і тяжких злочинів та суспільну небезпечність скоєного, конкретні обставини справи та характер злочинного діяння, суд вважає, що необхідним та достатнім є призначення покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах, яке належить відбувати реально.
Позбавлення волі на певний строк є найсуворішим покаранням, що може бути призначене особам. Це покарання має застосовуватися до таких осіб тільки тоді, коли у суду є переконання, що застосування більш м'якого покарання не сприятиме виправленню засудженого.
Саме таке покарання буде доцільне для профілактики вчинення обвинуваченими нових кримінальних правопорушень, буде найбільш відповідати принципам та меті його призначення, зазначене випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції. Також такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
З огляду на зазначене, враховуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі, за правилами ст. 70 КК України.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України залишити без змін та вважати його продовженим до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 та призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 296 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавленням волі;
за ч. 1 ст. 121 КК України - у виді 5 ( п'яти) років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_7 , до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київського слідчого ізолятора» Міністерства юстиції України залишити без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 18 листопада 2020 року.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази по справі, а саме: носій DVD +R диск «НР» 16х4.7 GB, без написів, у вигляді відеозапису з камер відео спостереження ТЦ «Doma centre», CD-R диску «Kaktus» 700 МВ без написів у вигляді відеозапису з нагрудних боді-камер - зберігати в матеріалах кримінального провадження, особистий одяг потерпілого ОСОБА_18 зі слідами РБК, а саме: штани, спідню білизну, футболку, що було поміщено до трьох паперових конвертів, опечатаних печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих, складний ніж зі слідами РБК, що було поміщено до паперового конверту, опечатаного печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих, перочинний ніж з рукояткою коричневого кольору, з чохлом чорного кольору, що було поміщено до паперового конверту, опечатаного печаткою «Для пакетів» Дніпровського УП ГУНП у м. Києві з підписами понятих, щипці для нігтів, ремінь, шнурки з кросівок, що було поміщено до сейф пакету EXP 0273896, сумку чорного кольору, запальничку, сувенірну купюру номіналом 200 гривень, шнурки, шкіряний чохол, що було поміщено до сейф пакету ЕХР 0273894 - знищити; мобільний телефон марки «Samsung» IMEI: НОМЕР_2 , що було поміщено до сейф-пакету SUD 1147423, пластиковий чохол з картками «WOG», «А-Банк», «Smart card», грошові кошти в розмірі 290 гривень, два мобільні телефони марки «Apple», «Nokia», що було поміщено до сейф пакету SUD 1147422; кредитну картку «Приват Банк», кредитну картку « А-Банк », мобільний телефон «Nokia», що було поміщено до сейф пакету SUD 1148057, ключі, куртку коричневого кольору з чорними смужкам, що було поміщено до сейф пакету SUD 4010369- повернути власнику; мобільний телефон марки «Apple» айфон 8, imei: НОМЕР_1 , що передано на відповідальне зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_17 залишити власнику.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-медичної експертизи № 042-1945-2020 від 14.01.2021 року в розмірі 1619 (тисяча шістсот дев'ятнадцять) грн. 10 коп.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - з моменту отримання копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_25