ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/19595/23
провадження № 1-кп/753/955/24
"03" квітня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
під час судового засідання в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020002891 від 26.07.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця громадянина України, із середньою освітою
який офіційно не працевлаштований, який зареєстрований
та проживає за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє: вироком Дарницького
районного суду міста Києва від 02 липня 2021 року за
ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських
робіт на строк 240 годин,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
У провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12023100020002891 від 26.07.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наразі вказане кримінальне провадежння перебуває на стадії допиту потерпілого.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про притягнення до відповідальності за неявку в судові засідання потерпілого ОСОБА_6 , який був належним чином повідомлений про дати та час судових засідань, та просив накласти на нього грошове стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні, обговоривши вказане клопотання, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, та просив його задовольнити, думку захисника та обвинуваченого, які не заперечували проти накладення на потерпілого грошового стягнення, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 57 КПК України потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття. Якщо потерпілий, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_6 з лютого 2024 року викликався в судові засідання, про дату судового засідання був належним чином повідомлений засобом телефонного зв'язку, але до суду не прибув.
На підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання ОСОБА_6 жодного документу не надав, але обґрунтував своє неприбуття до суду зайнятістю на роботі.
Зважаючи на те, що судом було встановлено факт виклику потерпілого у судове засідання у встановленому КПК України порядку, а також обставини, які стали підставою для такої неявки, необхідно з'ясувати чи є така причина поважною у розумінні КПК України.
Приписами ст. 138 КПК України визначено перелік обставин, які виправдовують неприбуття викликаної особи у судове засідання. До таких належать: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами.
Суд бере до уваги обставини, пов'язані із повномасштабною війною, розпочатою російською федерацією проти України та введеним воєнним станом на території України, що має наслідком наявність додаткових безпекових ризиків для учасників кримінального провадження. Водночас ухилення потерпілого від явки до суду призводить до затягування судового розгляду.
На підставі викладеного, судом не встановлено поважних причин його неприбуття у судові засідання.
Отже, ОСОБА_6 , який є потерпілим у цьому кримінальному провадженні, не виконав свого процесуального обов'язку.
Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення (ч. 3 ст. 146 КПК України).
Суд зазначає про те, що неприбуття потерпілого спричиняє відкладення і затримки у розгляді справи та ставить під загрозу право обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні на розгляд провадження у розміні строки, і суд уважає, що штраф в мінімальному та середньому розмірі не буде достатньою мірою відповідальності, а тому лише грошове стягнення в розмірі 2 прожиткових мінімумів буде пропорційною мірою відповідальності потерпілого за неприбуття на виклик суду.
Враховуючи, що потерпілий зобов'язаний з'являтися до суду, однак вказаний обов'язок потерпілим ОСОБА_6 не виконується, що тягне за собою відкладення судового розгляду у провадженні, з огляду на розумні строки, суд вважає необхідним накласти на потерпілого грошове стягнення.
Керуючись ст.ст. 57, 139 КПК України суд,
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти на потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 грошове стягнення за неприбуття за викликом до суду без поважних причин у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень).
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.
Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1