cправа № 570/1459/24
провадження № 1-кс/570/199/2024
01 квітня 2024 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі слідчого судді ОСОБА_1 ,
з участю дізнавача ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри,10) клопотання старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12024186180000088,
про арешт майна,
З метою забезпечення збереження речових доказів старший дізнавач у клопотанні від 25 березня 2024 року просить накласти арешт з позбавленням права користування, розпорядження та відчуження на:
- ??автомобіль марки «Volvo FH 460» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з тентованим причепом марки «Schmitz SCB-S3T», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в середині причепа наявні круглі лісоматеріали деревина породи дуб різної форми та величини, загальним об?ємом приблизно 18 м.куб.;
- ??TTH №1 від 21 березня 2024 року, де зазначено вантажовідправника: ФОП ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , вантажоодержувач: ПрАТ «Цумань», смт.Цумань, Ківерцівський р-н, Волинська область, також у даній накладній наявна інформація про вантаж, а саме: круглі лісоматеріали породи дуб, 18,03 м. ку., договір поставки №Л01/09 від 01 вересня 2022 року між ТзОВ «Камінський тімоер енд венірз» в особі ОСОБА_9 (покупець) та ФОП ОСОБА_8 (постачальник). Вказана ТТН та договір поставки упаковано до сейф пакету НІТУ EXP 0244167;
- ТТН серії НОМЕР_3 від 03 серпня 2023 року, вантажовідправник ДП «Ліси України», Філія «Жовтневе лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул.Лесі Українки, 63, пункт завантаження «Люботинське лісництво», Лісорубний квиток №004890, пункт розвантаження м.Київ, вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_10 , кількість 60 шт., 20,3520 м. куб., клас якості деревини: С, D, TTH серії НОМЕР_4 від 01 листопада 2023 року, вантажовідправник: ПІ «Саліс», Полтавська область, Полтавський район, с.Сем?янівка, вул.Санаторна, 17а, пункт розвантаження: м.Вінниця, вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_11 , кількість 49 шт., 24,4430 м. куб, клас якості деревини: С. Вказані ТТН упаковано до сейф пакету НПУ №KIV 1105553.
Як вбачається з клопотання, 23 березня 2024 року до відділення поліції №1 Рівненського РУП надійшло повідомлення поліцейського ОСОБА_12 , про те, що 23 березня 2024 року на стаціонарному посту в с.Вересневе Рівненського району Рівненської області на автодорозі «Київ-Чоп» зупинений вантажний автомобіль із причепом, при перевірці документів на перевезену ним продукцію виявлені ознаки їх підробки.
За вказаним фактом, на підставі ст.214 КПК України, ВП №1 Рівненського РУПІ ГУНП в Рівненській області, 24 березня 2024 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024186180000088 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Під час огляду місця події від 23 березня 2024 року за адресою: автодорога західного під?їзду до АДРЕСА_2 , на території блок-посту виявлено: автомобіль марки «Volvo FH 460» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з тентованим причепом марки «Schmitz SCB-S3T», реєстраційний номер НОМЕР_5 , в середині причепа наявні круглі лісоматеріали деревина породи дуб різної форми та величини, загальним об?ємом приблизно 18 м. куб. Водій ОСОБА_13 надав для перевірки: TTH №1 від 21 березня 2024 року, де зазначено вантажовідправника: ФОП ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , вантажоодержувач: ПрАТ «Цумань», смтЦумань, Ківерцівський р-н, Волинська область, також у даній накладній наявна інформація про вантаж, а саме: круглі лісоматеріали породи дуб, 18,03 м. куб., договір поставки №Л01/09 від 01 вересня 2022 року між ТзОВ «Камінський тімбер енд венірз» в особі ОСОБА_9 (покупець) та ФОП ОСОБА_8 (постачальник). Вказана ТТН та договір поставки упаковані до сейф пакету НПУ ЕХР 0244167. Також водій надав ТТН серії НОМЕР_3 від 03 серпня 2023 року, вантажовідправник ДП «Ліси України», Філія «Жовтневе лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул.Лесі Українки, 63, пункт завантаження «Люботинське лісництво», Лісорубний квиток №004890, пункт розвантаження м. Київ, вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_10 , кількість 60 шт., 20,3520 м. куб., клас якості деревини: С, D, та ITH серії НОМЕР_4 від 01 листопада 2023 року, вантажовідправник: ПП «Саліс», АДРЕСА_3 , пункт розвантаження: м.Вінниця, вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_11 , кількість 49 шт., 24,4430 м. куб. клас якості деревини: С.Вказані ТТН упаковано до сейф пакету НІУ NoKIV 1105553.
Автомобіль марки «Volvo FH 460» з реєстраційним номером НОМЕР_1 з тентованим причепом марки «Schmitz SCB-S3T», реєстраційний номер НОМЕР_6 , з вмістом деревини, поміщений на територію стоянки « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_4 та опечатаний.
Старший дізнавач та прокурор у суді клопотання підтримали повністю і по аналогічних мотивах.
По суті стверджують, що під час огляду деревини породи дуб виявлені розбіжності у класі якості деревини, а саме у наданих ТТН значиться клас якості С та D, однак за візуальними ознаками дана деревина відноситься до класу А та В, що свідчить про невідповідність наданих документів вантажовідправником. Окрім цього, водій автомобіля та ФОП ОСОБА_8 відмовилися від надання будь-яких пояснень згідно з ст.63 Конституції України, та не надали відповідних документів про походження/придбання вказаної деревини, що може свідчити про підробку або внесення недостовірних відомостей до ТТН на перевезення деревини.
Представник власників майна адвокат ОСОБА_14 просить відмовити у клопотанні у повному обсязі.
Так, 23 березня 2024 року на блок-посту в АДРЕСА_2 працівники патрульної поліції зупинили належний ОСОБА_13 автомобіль з напівпричепом при перевезенні лісоматеріалів. Вказаний автомобіль використовується ОСОБА_13 у здійсненні ним як фізичною особою-підприємцем господарської діяльності. ФОП ОСОБА_13 здійснював перевезення вантажу відповідно до договору-заявки на перевезення вантажу №?5 від 21.03.2024, укладеного з ФОП ОСОБА_8 , який є власником вантажу.Того ж дня, автомобіль, напівпричіп з вантажем вилучені у ОСОБА_13 та опломбовані на майданчику в м.Рівному в районі мікрорайону Щасливе. Також працівники поліції вилучили оригінали документів на вантаж. TТН №140392 від 03.08.2023, де вантажоодержувачем вказана ФОП ОСОБА_10 була помилково прикладена. Деревина вказана в ТТН класу ОСОБА_15 не перевозилася у даному вантажі, а перевозилася деревина за ТТН (ліс) N?220288 від 01.11.2023 року.
У клопотанні дізнавач не зазначив підстави і мету арешту, не додав документи, які підтверджують право власності на майно та дають можливість його ідентифікувати, не зазначає, які саме документи викликали сумнів у їх достовірності, огляд лісоматеріалів не проводився відповідно до вимог КПК, протоколи огляду автомобіля, причепа або деревини не складалися, водій дозволу на огляд не давав, станом на дату розгляду даного клопотання пройшло достатньо часу для проведення перевірки дійсності ТТН (ліс) та інших документів.
У клопотанні дізнавача та у протоколі (який не був підписаний водієм ОСОБА_16 ) не вказано, що під час вилучення документів працівниками поліції вилучені оригінал перехідної накладної № 13 від 13.12.2023 року між ФОП ОСОБА_17 та ФОП ОСОБА_8 .
При цьому на месенджер Воцап начальнику дізнання ОСОБА_18 ФОП ОСОБА_8 особисто пересилав фотокопії перехідних накладних, в т.ч. накладна № 1 від 01.11.2023 року між ФОП ОСОБА_11 і ФОП ОСОБА_17 , накладної № 13 від 13.12.2023 року між ФОП ОСОБА_17 та ФОП ОСОБА_8 та ТТН ліс серії НОМЕР_7 від 01.11.2023 року.
Накладення арешту на майно ОСОБА_13 , який використовується ним у підприємницькій діяльності, призведе до зупинення та як наслідок надмірного обмеження його правомірної діяльності. Арешт на автомобіль з напівпричепом перешкоджає у здійсненні ним господарської діяльності та позбавляє можливості забезпечувати свою себе та свою сім?ю. Тим паче, що вказане майно не є речовим доказом у розумінні КПК України у кримінальному провадженні за ч.1 ст.358 КК України (підроблення документів).
У клопотанні відсутні вимога про накладення арешту на лісоматеріали, не доведено, що арештований автомобіль з напівпричепом можна вважати доказом саме у цій справі.
Дії за ч.1 ст.358 КК України є проступком, у якому не застосовується спеціальна конфіскація.
????Підозра у даному кримінальному провадженні нікому не вручена.
Відсутні докази, які б свідчили про об?єктивні підстави вважати, що автомобіль та напівпричеп можуть бути знищені, пошкоджені чи відчужені саме протиправними діями власника автомобіля, які використовуються ним у господарській діяльності ФОП.
У зв?язку з тим, що дізнавач не просить суд накласти арешт на лісоматеріали, усі оригінали документів, які підтверджують законність походження лісоматеріалів повинні бути повернуті перевізнику, бо б??ез них вказані лісоматеріали не можуть перевозитись.
Слідчий суддя, заслухавши їх пояснення, розглянувши клопотання та дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаючи їх достатніми для винесення рішення, прийшов до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які, зокрема, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується тільки на підставах, передбачених ст.132, 170 КПК України. Згідно з ст.167 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому КПК порядку. Відповідно до вимог КПК арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт може бути накладений на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Арешт майна застосовується з метою забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна в провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Арешт може бути накладено також на майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та /або зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та /або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинні бути зазначені: 1) підстави і мета відповідно до положень ст.170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч.6 ст.170 цього Кодексу. Згідно з вимогами п.5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ констатовано, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права як один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Відповідно до п.69,73 рішення ЄСПЛ від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладений індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмежень права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.
На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені в ст.41 Конституції, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.
Спеціальні підстави законного обмеження особи в реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання в право мирного володіння майном. Даний принцип розвинений у КПК України, ст.7, 16 якого становлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Вимоги щодо учасників кримінального провадження, на майно яких може бути накладено арешт, поширюють свою дію і на випадки, коли клопотання про арешт стосується майна, яке було тимчасово вилучене або вилучене за результатами проведення обшуку. Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам'ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа. Крім того, слід враховувати, що на майно не може бути накладено арешт з метою його конфіскації, якщо злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа, не передбачає такого виду покарання.
Загальні положення КПК України про те, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні знайшли свій розвиток і у положеннях КПК, які регламентують порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості-1.
Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. При цьому обов'язок доведення існування зазначених обставин КПК покладає на слідчого, прокурора, який звертається із відповідним клопотанням.
При вирішенні питань, пов'язаних із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження, слідчими суддями враховуються як загальні вимоги, які стосуються таких заходів, так і спеціальні вимоги щодо окремих їх різновидів, закріплені у КПК. Також розглядаючи клопотання про застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження, слідчі судді звертають увагу на те, що відповідні клопотання мають не лише за формою і складовими відповідати вимогам закону, але й бути належним чином обґрунтованими.
3 огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав порушує право на вільне використання майна його власником, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.
У даному клопотанні відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; ним не встановлений розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, співрозмірність обмеження права власності, до нього не додано жодного документу на підтвердження належності вилученого майна. Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, а також необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, приходжу до висновку, що у клопотанні щодо транспортних засобів слід відмовити.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано та за клопотанням осіб, які не були присутні при розгляді питання про його арешт.
Арешт майна носить тимчасовий характер, оскільки остаточне рішення про те, що належить вчинити з майном, яке арештоване, буде вирішено судом при ухваленні вироку.
З огляду на викладене, керуючись ст.131, 167, 170, 173 КПК України, слідчий суддя
частково задоволити клопотання старшого дізнавача СД відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню №12024186180000088 про арешт майна.
Накласти арешт на
- ??TTH №1 від 21 березня 2024 року, де зазначено вантажовідправника: ФОП ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , вантажоодержувач: ПрАТ «Цумань», смт.Цумань, Ківерцівський р-н, Волинська область, також у даній накладній наявна інформація про вантаж, а саме: круглі лісоматеріали породи дуб, 18,03 м. ку., договір поставки №Л01/09 від 01 вересня 2022 року між ТзОВ «Камінський тімоер енд венірз» в особі ОСОБА_9 (покупець) та ФОП ОСОБА_8 (постачальник). Вказана ТТН та договір поставки упаковано до сейф пакету НІТУ EXP 0244167;
- ТТН серії НОМЕР_3 від 03 серпня 2023 року, вантажовідправник ДП «Ліси України», Філія «Жовтневе лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, вул.Лесі Українки, 63, пункт завантаження «Люботинське лісництво», Лісорубний квиток №004890, пункт розвантаження м.Київ, вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_10 , кількість 60 шт., 20,3520 м. куб., клас якості деревини: С, D,
- TTH серії НОМЕР_4 від 01 листопада 2023 року, вантажовідправник: ПІ «Саліс», Полтавська область, Полтавський район, с.Сем?янівка, вул.Санаторна, 17а, пункт розвантаження: м.Вінниця, вантажоодержувач: ФОП ОСОБА_11 , кількість 49 шт., 24,4430 м. куб, клас якості деревини: С. Вказані ТТН упаковано до сейф пакету НПУ №KIV 1105553.
У решті вимог відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1