Справа № 569/16224/23
1-кп/569/689/24
про продовження строку запобіжного заходу
03 квітня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне кримінальне провадження №12023186010000321 від 14.03.2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Рівненського міського суду перебуває кримінальне провадження №12023186010000321 від 14.03.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, оскільки ризики, визначені ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати. Вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 , усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність покарання, може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які він вчинив під час іспитового строку, будучи засудженим за тяжкий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби. Крім цього, з метою уникнення відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом. Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак завершити розгляд даного кримінального провадження до цієї дати неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зазначивши, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим та безпідставним. ОСОБА_4 має постійне місце проживання, намірів ухилятися від суду, впливати на потерпілу та свідків, а також перешкоджати встановленню істини по справі не має, а тому підстав для продовження строку тримання під вартою відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, кожного зокрема, суд дійшов наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів ті обставини, які свідчать про наявність ризиків перешкоди розгляду кримінального провадження, можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу, та про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_4 .
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод суд з'ясував, що тримання ОСОБА_4 під вартою під час судового розгляду кримінального провадження є тим запобіжним заходом, який забезпечить його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, також можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу немає.
При розгляді клопотання суд враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, враховує його вік, стан здоров'я, стійкість соціальних зв'язків.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 зокрема обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень під час іспитового строку встановленого відповідно до статті 75 КК України, на даний час в рамках кримінального провадження не завершено судовий розгляд, не допитані свідки, запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку суду, неможливо, а тому, з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити щодо ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Водночас, будь-яких відомостей щодо неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою суду не надано.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка буде достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 331 КПК України суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зірне, Березнівського р-ну, Рівненської обл., українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів - з 03 квітня 2024 року до 01червня 2024 року включно.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави у межах 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134 200 (сто тридцять чотири тисячі двісті) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: Отримувач коштів ТУ ДСА в Рівненській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988, IBAN № НОМЕР_1 .
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , прокурору, та направити для відома та виконання начальнику ДУ "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 01червня 2024 року включно.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1