Дата документу 03.04.2024Справа № 554/3275/24
Провадження № 1-кс/554/3961/2024
03 квітня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі власниці майна ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024170440000051 від 12 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про накладення арешту на речі, вилучені в ході проведених обшуків 28 березня 2024 року у ОСОБА_7 зокрема годинник CASIO МТР 4700, годинник CAS 10 ILLVMINATOR, годинник CANPINO з коробкою білого кольору, автомобіль TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , з ключами, мобільний телефон IPHONE 13 PRO MAX у заблокованому стані з карткою оператора мобільного зв'язку з позбавленням права відчуження, розпоряджання, використання до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначив, що 28 березня 2024 року, близько 11 год 18 хв, до чергової частини ВП № 2 ПРУП надійшло повідомлення про те, що невідома особа, у період дії на території України особливого правового режиму-воєнного стану, проникла до приватного домоволодіння в АДРЕСА_1 , звідки викрала особисті речі ОСОБА_8 , після чого з місця скоєння злочину зникла. Відомості про вчинення злочину за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024170440000337 від 28 березня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, 11 січня 2024 року до ЧЧ ВП №2 Полтавського РУП надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що невідома особа 11 січня 2024 року, в період часу з 13 до 17 години, шляхом віджиму металоплатсикового вікна проникла до належного їй будинку, що в АДРЕСА_2 , та в період дії на території України війського стану, таємно викрала належні їй грошові кошти в сумі 25 000 грн, золоті вироби та інше майно, чим спричинила потерпілій матеріального збитку на загальну суму 50 000 грн. За даним фактом внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12024170440000051 від 12 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
28 березня 2024 прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області прийнято рішення про об'єднання матеріалів кримінального провадження № 12024170440000051 від 12 січня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та № 12024170440000337 від 28 березня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у одне кримінальне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР за № 12024170440000051 від 12 січня 2024 року, оскільки наявні достатні підстави вважати, що дані кримінальні правопорушення були вчинені однією особою.
28 березня 2024 року в період часу з 19 год 57 хв по 20 год 49 хв на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним із безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, та у зв'язку із збереженням майна потерпілого проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 в АДРЕСА_3 в ході якого було вилучено: годинник CASIO МТР 4700, годинник CAS 10 ILLVMINATOR, годинник CANPINO з коробкою білого кольору.
В той же день в період часу з 19 год 02 хв по 19 год 32 хв на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним із безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, та у зв'язку із збереженням майна потерпілого проведено обшук автомобілем TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_7 , в ході якого було вилучено: автомобілем TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 з ключами та мобільний телефон IPHONE 13 PRO MAX у заблокованому стані з карткою оператора мобільного зв'язку.
Зважаючи на те, що вилучене 28 березня 2024 року в межах зазначеного кримінального провадження майно має значення речових доказів у кримінальному провадженні, для запобігання можливості його пошкодження, перетворення та відчуження, з метою належного забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні на нього арешту.
Слідчий Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши, що власником транспортного засобу TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , та мобільного телефону IPHONE НОМЕР_2 PRO MAX, який був з нього вилучений, являється ОСОБА_3 , яка напередодні проведення обшуку передала названий автомобіль в користування ОСОБА_7 . Вважав, що органом досудового розслідування не доведено, що назване майно характеризується критеріями речових доказів, визначеними статтею 98 КПК України та взагалі має якесь відношення до кримінального провадження. Також зазначив, що вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 . годинники є законно набутими останнім, на підтвердження чого наявні відповідні квитанції, які також вилучалися слідчим. Однак, в зв'язку із необхідністю органу досудового розслідування перевірити та встановити обставини вчинення кримінальних правопорушень, при вирішення питання щодо арешту годинників покладався на розсуд суду. В частині, що стосується арешту мобільного телефону IPHONE 13 PRO MAX, просив повернути його на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_3 . після проведення стороною кримінального провадження його огляду чи необхідних досліджень. Транспортний засіб TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , просив передати в користування та на відповідальне зберігання власниці ОСОБА_3 .
Власниця майна ОСОБА_3 підтримала думку свого представника.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 1, 2, 5 і 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого від 29 березня 2024 року вилучені в ході проведених обшуків 28 березня 2024 року у ОСОБА_7 годинники CASIO МТР 4700, CAS 10 ILLVMINATOR, CANPINO з коробкою білого кольору, мобільний телефон IPHONE 13 PRO MAX у заблокованому стані з карткою оператора мобільного зв'язку та автомобіль TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , з ключами, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Як слідує зі змісту клопотання, метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.
Законодавцем визначено, що арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
При цьому стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об'єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу в кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення в подальшому.
Тобто, арешт майна із підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, являє собою по суті форму забезпечення доказів і, на відміну від інших встановлених законом підстав, не вимагає обов'язкового оголошення підозри в кримінальному провадженні та не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Оцінюючи матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено, що вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема може містити на собі сліди кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зазначене майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене 28 березня 2024 року в ході проведення обшуків у ОСОБА_7 майно, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом із тим, проаналізувавши доводи клопотання в сукупності з твердженнями представника володільця майна, враховуючи наслідки арешту майна, співмірність і розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на мобільний телефон та автомобіль із позбавленням права на їх відчуження та розпорядження, що, на переконання суду, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства й вимогами захисту основоположних прав особи та не створить перешкод у здійсненні досудового розслідування.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу TOYOTA CAMRY, д. н. з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_3 , а тому названий автомобіль слід передати на відповідальне зберігання та в користування ОСОБА_3 .
Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати слідчого після проведення необхідних досліджень мобільного телефону IPHONE 13 PRO MAX повернути останній його власнику.
На підставі викладеного, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Поруч із цим слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень частини 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Накласти арешт на речі, вилучені в ході проведених обшуків 28 березня 2024 року у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема годинник CASIO МТР 4700, годинник CAS 10 ILLVMINATOR, годинник CANPINO з коробкою білого кольору, шляхом позбавлення права відчуження, розпоряджання та використання до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Накласти арешт на речі, вилучені в ході проведених обшуків 28 березня 2024 року у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема автомобіль TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , з ключами, мобільний телефон IPHONE 13 PRO MAX у заблокованому стані з карткою оператора мобільного зв'язку, шляхом позбавлення права на їх відчуження та розпоряджання до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Транспортний засіб TOYOTA CAMRY чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_1 , з ключами передати на відповідальне зберігання з правом користування власниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зобов'язати слідчого Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 після проведення необхідних досліджень мобільного телефону IPHONE 13 PRO MAX у заблокованому стані з карткою оператора мобільного зв'язку повернути останній його власнику на відповідальне зберігання.
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10