03.04.2024
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 646/6691/20
Провадження № 1-кп/553/60/2024
03 квітня 2024 року м.Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції об'єднане кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020220060001154 від 16.06.2020 та №12020220540001414 від 16.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
25.06.2004 Київським районним судом м. Харкова, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст.309, ч.2 ст. 309, ч.3 ст. 286, ст. 69,70 КК України до 6 років позбавлення волі;
25.08.2010 Дзержинським районним судом м. Харкова, за ч.2 ст. 186, ст.304 ст.70 КК України, до 4 років та 6 місяців позбавлення волі;
29.12.2015 Дзержинським районним судом м. Харкова, за ч.2 ст. 186, ч.1 ст.71 КК України, до 4 років та 1 місяця позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
15.06. 2020 Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ст.71, ст.72 КК України до 6 років позбавлення волі; звільненого з зали суду за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.2 ст.185 КК України
16.06.2020 близько 08:43 за адресою: АДРЕСА_2 за повідомленням оператора 102 про вчинення кримінального правопорушення, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , на місце події прибули інспектори УПП в Харківській області, екіпаж -N2052 у складі інспектора УПП в Харківській області ОСОБА_7 та заступника командира УПП в Харківській області ОСОБА_8 , та почали відпрацювання території, за прикметами особи, яка вчинила протиправні дії, які надала ОСОБА_6 .
При виконанні своїх службових обов'язків працівники поліції перебували у форменому одязі Національної поліції та підійшовши до ОСОБА_4 представилися. В подальшому ОСОБА_7 виявив ОСОБА_4 за розпиттям спиртних напоїв на ст. Левада, за адресою: АДРЕСА_2 , підійшовши до останнього, працівники поліції представились, пред'явили службові посвідчення та пояснили причину свого звернення до ОСОБА_4 , на що останній перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння відреагував агресивно, та стоячи обличчям до обличчя, схопив ОСОБА_7 обома руками за плечі, знаючи та усвідомлюючи, що вказаний співробітник поліції перебуває при виконанні своїх службових обов'язків продовжив конфлікт з ним, у ході якого вчинив активну фізичну протидію здійсненню працівником поліції своїх обов'язків, зірвав шеврон з форменого одягу, та вдарив ОСОБА_7 в праве плече кулаком, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді садна на зовнішній поверхні правого плеча у середній третині, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.345 КК України.
16.06.2020 у нічний час, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3 з дозволу користувача вказаної квартири ОСОБА_9 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою обернення його на свою користь та особистого збагачення за чужий рахунок, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_9 та потерпіла ОСОБА_10 за його діями не спостерігають, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 взяв із сумки потерпілої належний їй мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi 5 Plus», вартістю 1767,00 грн та залишив місце вчинення злочину, в подальшому розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Показав, що 16.06.2020 він був в гостях у потерпілої ОСОБА_10 та її чоловіка та поки всі спали він викрав належний потерпілій мобільний телефон Xiaomi, який потім видав працівникам поліції. Також в цей день він вживав алкогольні напої в кафе біля станції метро до нього підійшов працівник поліції, який був у форменому одязі, представився, на що він відреагував агресивно та в ході конфлікту вдарив поліцейського, зірвав шеврон. Обвинувачений не оспорював фактичних обставин та доказів по справі, об'єм викраденого, його вартість, а також механізм і спосіб заподіяння тілесних ушкоджень не заперечував.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що він на момент кримінального правопорушення працював інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області. 16.06.2020 близько 9 год. на службовий планшет прийшов виклик на вул. Вернадського щодо спричинення тілесних ушкоджень, приїхавши на місце в кафе, вони виявили ОСОБА_4 , який вживав алкогольні напої. Поліцейські представилися, показали посвідчення, пояснили причини звернення та спочатку обвинувачений погодився пройти з ними, але потім влаштував бійку, вів себе зухвало, агресивно, нецензурно лаявся, погрожував поліцейським, потім ударив його, заподіявши тілесні ушкодження, пошкодив шеврон. Потерпілий ОСОБА_7 наполягав на призначенні обвинуваченому суворого покарання, цивільний позов не заявляв.
Потерпіла ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що з обвинуваченим раніше знайома не була. Влітку 2020 року перебувала за адресою АДРЕСА_4 , її молодий чоловік ОСОБА_9 прийшов додому разом із ОСОБА_4 , також приїхала її подруга, вони вживали алкогольні напої. ОСОБА_4 залишився ночувати у них. Зазначила, що телефон поклала в сумку, а зранку виявила його зникнення, ОСОБА_4 також вдома вже не було. Вказала, що матеріальних претензій не має, наполягала на суворому покаранні.
Будучи допитаним свідок ОСОБА_8 суду показав, що працює в Управлінні патрульної поліції в Харківській області, та в той час працював разом із ОСОБА_7 в одній роті. Вони отримали виклик по 102, в районі метро Гагаріна, щодо спричинення тілесних ушкоджень жінці похилого віку, яка описала нападника, та вони почали відпрацювання території, за прикметами особи, виявили ОСОБА_4 , який був в стані алкогольного сп'яніння, лаявся, в нього були перепади настрою, проявляв агресію. Потім сказав, що йому набридло, намагався залишити, почав кидатися, битися на ОСОБА_7 , вдарив його у ліву сторону, зірвав шеврон, намагався втекти, потім обвинуваченого було затримано. Коли вони виявили ОСОБА_4 , то повідомили йому причину, представилися, пред'явили посвідчення та знаходились у форменому одязі.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_4 , думку прокурора, обвинуваченого, який пояснив, що бажає закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, думку захисника, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів.
З урахуванням викладеного та наданих в суді обвинуваченим показань, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому умисних кримінальних правопорушень.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік і стан здоров'я, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, за медичною допомогою до КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3 ХМР» не звертався, під спостереженням лікаря нарколога, згідно з довідкою КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, має постійне місце проживання, одружений, має двох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований не був, суспільно-корисною діяльністю не займався, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання скарг на нього не надходило.
Обставиною, яка пом'якшує покарання суд визнає щире каяття. Як обставини, які обтяжують покарання судом враховано рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Виходячи із загальних засад призначення покарання, враховуючи наведені вище характеризуючи дані обвинуваченого, думки потерпілих осіб, які наполягали на суворому покаранні, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім є покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції ч.2 ст.185 та ч.2 ст. 345 КК України.
Підстав для застосування положень статей 69, 69-1, 75 КК України суд не знаходить.
Тільки таке покарання, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, принципу індивідуалізації покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, засадам гуманності і справедливості.
Враховуючи, що ОСОБА_4 є раніше судимою особою, після звільнення з залу суду 15.06.2020 вже на наступний день вчинив встановлені цим вироком кримінальні правопорушення, що свідчить про те, що останній відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо виключно в умовах ізоляції від суспільства.
Процесуальні витрати у справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави в порядку ст.124 КПК України.
Питання про речові докази судом вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлялись, застосовані заходи забезпечення у виді арешту майна підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що на підставі ухвали слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.10.2020 до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За таких обставин, в межах кримінального провадження, що розглядається, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід, а від так у строк покарання ОСОБА_4 необхідно зарахувати попереднє ув'язнення у період з 16.10.2020 до винесення вироку, відповідно до ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Оскільки підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів судом не встановлено, до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_4 слід залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст.345 КК України та призначити йому покарання
за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч.2 ст. 345 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 03.04.2024.
У строк покарання ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 16.10.2020 по 02.04.2024 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили застосований до обвинуваченого запобіжний захід залишити тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 817,25 грн.
Скасувати арешт на майно, накладений за ухвалами слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.07.2020.
Речові докази у справі:
мобільний телефон «Xiaomi Redmi 5 Plus», який переданий на зберігання до камери схову Слобідського ВП за квитанцією № 3588 від 21.07.2020, передати потерпілій ОСОБА_10 , як їй належний;
коробку з під мобільного телефону «Xiaomi Redmi 5 Plus», яка передана на відповідальне зберігання ОСОБА_10 за розпискою від 13.07.2020, залишити потерпілій;
DVD-R диск залишити у матеріалах кримінального провадження;
шеврон, який переданий на зберігання до камери схову Основ'янського ВП за квитанцією № 964 від 18.06.2020, повернути потерпілому ОСОБА_7 ;
медичну маску білого кольору, яка передана на зберігання до камери схову Основ'янського ВП за квитанцією № 964 від 18.06.2020 - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження теж мають право отримати копію вироку.
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави ОСОБА_1