Справа № 553/3140/23
Провадження № 3/553/60/2024
Іменем України
29.03.2024м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., за участі секретаря судових засідань - Макаренка Я.В., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Момота Т.Г., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Кулішова В.П., розглянувши матеріали, які надійшли від управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Абазівка Полтавського району Полтавської області, є громадянкою України, директором ТОВ "НДЦ "Екоальянс", має на утриманні неповнолітню дитину, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
за статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
18.11.2023, о 17:38 год., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Полтаві, біля б. 5/2 по бульвару Богдана Хмельницького, на порушення вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки та здійснила наїзд на припаркований автомобіль Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який після удару здійснив наїзд на автомобіль ЗАЗ Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_4 , припаркований попереду. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
18.11.2023, о 17:38 год., в м. Полтаві, біля б. 5/2 по бул. Богдана Хмельницького, діючи на порушення вимог пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 керувала автомобілем Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку в медичному закладі КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради", де 18.11.2023 було складено висновок № 582.
08.02.2024 від представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Кулішова В.П. надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що 18.11.2023 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить потерпілій ОСОБА_1 , та автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Просить визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушень за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнути до відповідальності.
28.02.2024 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвоката Момота Т.Г. надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_2 не заперечує своєї участі в скоєнні ДТП, в результаті якої транспортні засоби отримали пошкодження, але заперечує факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння зважаючи на те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 було проведено за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, який не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом на території України, та є не сертифікованим приладом, роздруківка з драгера не містить підпис особи, що проводила огляд, термін калібрування і повірки приладу протермінований, використані для дослідження неоригінальні вживані мундштуки, на приладі відсутній захисний елемент "SDI", лікар не пройшов тематичну підготовку щодо проведення таких досліджень, що відповідно до вимог Інструкції та положень ч. 2 ст. 266 КУпАП унеможливлювало використання результатів приладу для визначення стану алкогольного сп'яніння. Враховуючи викладене, просив справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не перешкоджає судовому розгляду справи за її відсутності.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат Момот Т.Г. вказав про те, що не доведено, що ОСОБА_2 перебувала в нетверезому стані, лікар провів дослідження за допомогою Drager, тоді, як повинен проводити клінічне дослідження, ОСОБА_2 вказувала, що не перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а перебуває під дією медичних препаратів, які приймала за призначенням, та наполягала про відібрання крові, лікарем для дослідження використані неоригінальні вживані мундштуки, відсутні докази про те, що лікар, який є психіатром, може проводити дослідження в наркодиспансері, долучене посвідчення про проходження підвищення кваліфікації до диплому викликає сумнів. Враховуючи викладене, просив визнати ОСОБА_2 такою, що не керувала транспортним засобом в стані сп'яніння, а лише такою що скоїла дорожньо-транспортну пригоду.
Потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що 18.11.2023, близько 17:40 год., вона припаркувала автомобіль Renault біля магазину "Екомаркет" та пішла в магазин. Через невеликий проміжок часу, почула удар, виглянула у вікно і побачила, що сталася ДТП, на її автомобіль здійснено наїзд. Вона вийшла з магазину. З автомобіля Nissan вийшла, як потім з'ясувалося, ОСОБА_2 , вона була в стані сильного алкогольного сп'яніння, хиталася, від неї був запах алкоголю. Після ДТП Побуховська обіцяла відшкодувати збитки, але до теперішнього часу цього не зробила. Просила також врахувати, що на питання поліцейського, чи вживала ОСОБА_2 якісь лікарські препарати остання відповіла, що не вживала. Це чітко зафіксовано на відеозапису з бодікамер.
Захисник потерпілої ОСОБА_1 - адвокат Кулішов В.П. зазначив, що матеріалами справи та поясненнями свідків доведено вину ОСОБА_2 у вчиненні ДТП, а саме порушенні п. 12.1 ПДР, за що передбачено відповідальність статтею 124 КУпАП, вказав на необхідність врахування поведінки ОСОБА_2 , якою не відшкодовано шкоду, завдану потерпілій. З приводу вчинення ОСОБА_2 правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП зазначив, що твердження сторони захисту щодо вживаних мундштуків, то на відео зафіксовано розпакування такого мундштука, щодо повторного використання, то на відео не зафіксовано який мундштук використовувався, заперечень від ОСОБА_2 щодо мундштуків не надходило. На підставі викладеного просив визнати винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти стягнення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про таке.
За частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно має ґрунтуватися на обставинах установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах (стаття 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно пункту 12.1 Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно пункту 2.9а Правил дорожнього руху, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_2 у порушенні вимог Правил дорожнього руху України та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 628296 від 18.11.2023 та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 628299 від 18.11.2023, в який викладено обставини правопорушень;
- схемою місця ДТП від 18.11.2023, яка підписана ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без зауважень чи заперечень, а тому в суду не має підстав вважати відображені в ній відомості такими, що не відповідають дійсним обставинам справи;
- письмовими поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 від 18.11.2023;
- письмовими поясненнями потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 18.11.2023;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 18.11.2023;
- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2023 № 582, відповідно до якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- довідкою ВАП УПП в Полтавській області про те, що ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП протягом року не притягувалася;
- даними відеофайлів з бодікамери поліцейського та відеозапису з "безпечного міста" на CD-диску.
Допитаний у судовому засіданні 08.02.2024 свідок ОСОБА_4 пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Перебуваючи вдома, на кухні, у вечірній час, близько 17.00 год., побачив з вікна, як автомобіль Nissan в'їхав в припаркований автомобіль Рено в задню ліву частину, Рено відкинуло на припаркований автомобіль Ланос. Дорога в цьому місці заокруглена, автомобіль Nissan їхав прямо, не змінюючи напрямку. Після ДТП він вийшов на вулицю та запропонував інспектору поліції надати свої пояснення.
Всі вищевказані докази узгоджуються між собою, доводять винуватість ОСОБА_2 та повністю спростовують доводи захисту в межах обставин, які не визнаються.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015; та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно п. 3 Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6-8 зазначеної інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я). У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.
Частиною 2 та 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Процедура проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проведена у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Стосовно доводів захисника про те, що прилад «Drager Alсotest 6810» не є спеціальним технічним засобом, дозволеним до застосування МОЗ та Держспоживстандартом та є не сертифікованим приладом, то такі є необґрунтованими.
Так, пунктами 1 та 3 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння належать газоаналізатори: «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6820», «Alcotest 6810», «Alcotest 7410 Pluscom», «Алконт 01».
Всі види газоаналізаторів «Drager Alcotest» зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер «Alcotest 6820».
Із роздрукованого результату огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 та з копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 0379 083 23 (а. с. 135), вбачається, що датою останнього калібрування приладу «Drager Alkotest 6820» ARNA-0666 є 13.04.2023.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747, вказаний інтервал становить 1 рік, тобто до 13.04.2024 (огляд проводився 18.11.2023), що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу «Drager Alkotest 6820», а відтак підстави для визнання результатів приладу недійсними - відсутні.
Також слід зазначити, що прилад є сертифікованим, що підтверджується копією сертифіката про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, зареєстрованого 05.07.2023 № UA/MD.548-23, дійсний до 04.07.2028 (а. с. 130)
За таких умов, огляд ОСОБА_2 проведений за допомогою технічного приладу, яким дозволено такий огляд, отже, результат тесту приладу «Drager Alcotest 6820» є допустимим доказом у справі. Відсутність підпису особи, яка проводила огляд на стан сп'яніння на роздруківці результату огляду, не є підставою для визнання такого доказу недопустимим.
Досліджений в судовому засіданні висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2023 № 582, відповідно до якого ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, містить підпис лікаря ОСОБА_7 та підписаний ОСОБА_2 без зауважень.
Доводи захисника про те, що огляд проводився лікарем, який не пройшов тематичну підготовку, не є слушними та спростовуються даними посвідчення про проходження в Харківській медичній академії післядипломної освіти лікарем ОСОБА_8 підвищення кваліфікації до диплому № ТА 11067246, назва циклу або удосконалення "діагностика станів сп'яніння, тематичне удосконалення". (а. с. 94)
Не є слушними також твердження захисту про те, що поведінка ОСОБА_2 після ДТП є наслідком прийому медичних препаратів (гіпотензивної терапії, яку їй призначено), оскільки це спростовується даними, зафіксованими на відеозапису, де на питання поліцейського "чи приймали ви медичні препарати?", ОСОБА_2 відповіла "не приймала". На відеозапису зафіксовано виявлення відповідних ознак сп'яніння, які і стали підставою для проведення огляду.
Отже, всі доводи суд розцінює як позицію захисту, направлену на ухилення від відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Поряд з цим, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення досягає більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торіха поти Іспанії», параграфи 29-30) Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ - є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при судовому розгляді, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
Отже, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд, кваліфікує дії ОСОБА_2 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до частин 2 та 6 статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було вчинено ОСОБА_9 18.11.2023, тобто, з моменту вчинення правопорушення на момент розгляду справи сплинуло понад три місяці.
Відповідно до пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу закінчились на момент розгляду справи.
При таких обставинах, враховуючи, що з дня вчинення адміністративного правопорушення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення пройшло понад три місяці, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.
Враховуючи конкретні обставини правопорушення, дійшов висновку, що на ОСОБА_2 належить накласти стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з неї судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 38, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду строків накладення адміністративного стягнення.
Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.
У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Повний текст постанови складено 03.04.2024.
Суддя Ю.М. Подмаркова