08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/510/24
381/462/24
02 квітня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
за участю відповідача ОСОБА_3 ,
за участю Третьої особи - ОСОБА_4
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Третя особа - ОСОБА_4 , Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,-
29.01.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати ОСОБА_3 його батьком та внести відповідні зміни до актового запису про його народження. В обґрунтування позову зазначає, що у свідоцтві про його народження відомості про батька зазначено за заявою матері. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , перебував у стосунках з лютого 1998 року до березня 1999 року. У другій декаді липня 1998 року мати позивача завагітніла і сповістила про це відповідача але вони спільно вирішили не укладати шлюб. Від народження позивача відповідач спілкувалися з матір'ю позивача ОСОБА_4 але проживали окремо. Біологічним батьком позивача є відповідач але на момент реєстрації народження дитини мати позивача через особисті непорозуміння зареєструвала дитину на своє ім'я. у віці шести років позивачу було повідомлено про те, що його батьком є відповідач з яким він почав спілкуватися постійно: ходити на спільні прогулянки та в гості до батька, який надавав йому моральну підтримку, перебували спільно в гостях. Позивач свої дні народження святкував у відповідача, відвідував під час шкільних канікул, різних свят. Для встановлення свого походження позивач просить суд визнати відповідача своїм батьком та внести зміни до актового запису про його народження.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2024 року відкрито загальне провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.
В підготовчому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, та просили його задовольнити з підстав зазначених в позові.
Відповідач в підготовчому провадженні позовні вимоги визнав, та зазначив, що дійсно є біологічним батьком дитини але так склалися життєві обставини, що на час народження позивача так і в подальшому не відбулися дії щодо внесення відомостей в документи про народження сина його як батька дитини. Просив позовні вимоги задовольнити.
Третя особа - ОСОБА_4 , проти позову не заперечувала і суду пояснила, що дійсно позивач є її сином і сином відповідача ОСОБА_3 , з яким у них були відносини без реєстрації шлюбу. На той час ОСОБА_3 був одружений та мав сім'ю. В подальшому батько дитини розпочав спілкуватися з дитиною і продовжує це робити до теперішнього часу. Просила задовольнити позовні вимоги.
Представник Фастівського відділу ДРАЦС у Фастівському районі надали лист в якому просять справу слухати у їх відсутність, проти позовних вимог не заперечують.
Відповідно до ст. 200 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем, суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.
Заслухавши учасників судового процесу, свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 . Згідно свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міськвиконкому Київської області від 22.07.1999 року, батьками ОСОБА_1 записано ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України.
Частиною 3 статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Визнання батьківства це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Однак одного волевиявлення особи щодо визнання себе батьком певної дитини недостатньо для настання правових наслідків. Необхідно також ще й волевиявлення матері дитини, яке полягає у вираженні згоди на те, щоб чоловік був записаний батьком її дитини. Саме тому вимагається подання до органів реєстрації актів цивільного стану спільної заяви матері дитини та чоловіка, який вважає себе батьком цієї дитини.
Визнання батьківства є констатацією факту біологічного батьківства особи, яка подала заяву до органів реєстрації актів цивільного стану, метою якого є підтвердження вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений в тому числі і самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до прав щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Відповідно до результатів Аналізу ДНК на батьківство № 42109 від 20.03.2024 року проведеного Медико-генетичним центром «МАМА ПАПА» (Ліцензія МОЗ № 1168 від 03.10.2016) ймовірність батьківства ОСОБА_3 дитини ОСОБА_1 становить 99,9 %.
Отже, вказані докази, суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку установленому законом.
Також, в судовому засіданні були допитані свідки, які суду показали, що позивач постійно спілкувався з відповідачем та завжди повідомляв, що останній є його батьком. Відповідач приймав участь в житті дитини.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував, що є батьком позивача та просив позовні вимоги задовольнити.
Мати дитини - ОСОБА_4 підтвердила в судовому засіданні, що відповідач є батьком її дитини ОСОБА_1 .
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Враховуючи те, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 за результатами дослідження, складає величину не менше 99,99%, та врахувавши в сукупності інші письмові докази надані позивачем, покази свідків суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 4,12,13,76-82,141,258,259,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст. 1,3,6,128,134 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ідент.номер: НОМЕР_2 , проживає: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 , прож.: АДРЕСА_2 , Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідент.номер: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , Фастівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 33258077, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Тараса Шевченко, 2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Громадянина України, батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Фастівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису № 222 від 22 липня 1999 року, вчинений відділом реєстрації актів громадянського стану Фастівського міськвиконкому Київської області про народження дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Фастів Київської області, виключивши відомості про батька дитини « ОСОБА_6 », вказавши в графі «батько» - « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець м. Фастів Київської області, громадянин України».
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В.Соловей