Справа № 366/171/20
Провадження № 1-кс/366/102/24
03.04.2024 смт. Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , про відмову у задоволенні клопотання від 14.02.2024 у кримінальному провадженні № 42020111130000016 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, ст. 341 КК України,
ОСОБА_3 (далі - Скаржник) звернувся до слідчого судді із зазначеною скаргою, у якій просив скасувати постанову слідчого ВРЗЗКС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , про відмову у задоволенні клопотання від 14.02.2024 у зазначеному кримінальному провадженні.
Скарга мотивована тим, що відділенням поліції № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області (раніше Іванківське ВП Вишгородського ВП ГУНП в Київській області) здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42020111130000016 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, ст. 341 КК України, у якому Скаржник є потерпілим.
З листа заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Київській області від 15.12.2023, який Скаржник отримав засобами поштового зв'язку 03.01.2024, останньому стало відомо про закриття кримінального провадження 15.08.2022.
Копію постанови про закриття кримінального провадження від 15.08.2022 Скаржник не отримав, а тому, 08.01.2024 звернувся до ВРЗЗКС СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області з клопотанням про надання йому копії такої постанови, у відповідь на що отримав лист слідчого ОСОБА_5 з копією постанови про закриття кримінального провадження від 16.08.2021.
Скаржник стверджує, що постанова про закриття кримінального провадження від 16.08.2021 оскаржена слідчим суддею Іванківського районного суду 16.06.2022, а матеріали кримінального провадження направлені для подальшого досудового розслідування до ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
12.02.2024 Скаржник звернувся до слідчої ОСОБА_4 з клопотанням про проведення слідчих дій, у якому просив надіслати йому, як потерпілому, копію постанови про закриття кримінального провадження від 15.08.2022 та надати можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, однак, постановою слідчої ОСОБА_4 від 14.02.2024 у задоволенні клопотання Скаржника відмовлено.
Скаржник вважає постанову слідчої від 14.02.2024 необґрунтованою, незаконною і такою, що обмежує його права як потерпілого, а тому, просить її скасувати.
Рух скарги
29.03.2024: скарга надійшла до суду; Судовий розгляд скарги призначений на 03.04.2024. Витребувано матеріали кримінального провадження № 42020111130000016. Про дату, час і місце розгляду скарги повідомлено Скаржника та слідчого.
Позиції сторін
Скаржник у судове засідання не з'явився та направив до суду заяву, у якій просив провести розгляд скарги без його участі. Скаргу підтримав.
Слідча ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась. Про дату, час і місце судового засідання повідомлялась вчасно та належним чином, шляхом надсилання до ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області копії ухвали про відкриття провадження за скаргою та її отримання, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції канцелярії відділення поліції. Заяв та клопотань по суті скарги до суду не направила.
03.04.2024 до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 42020111130000016.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям учасників судового процесу в судове засідання.
Встановлені обставини та застосовані норми права.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні рішення слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржено особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
З матеріалів кримінального провадження № 42020111130000016 вбачається, що Скаржник є потерпілим. Слід звернути увагу, що в матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про залучення Скаржника до участі у кримінального провадження як потерпілого, однак, кримінальне провадження внесене в ЄРДР саме за заявою Скаржника, який оскаржив бездіяльність слідчого про відмову у внесені відомостей в ЄРДР шляхом звернення до слідчого судді з відповідною скаргою в порядку ст. 303 КПК України (ухвала слідчого судді від 24.01.2020, а к.п. 3 Т. 1).
Відтак, в силу положень ч. 2 ст. 55 КПК України (в редакції, чинній як на час звернення із заявою про кримінальне правопорушення так і в чинній редакції) Скаржник є потерпілим та користується правами, визначеними ст. 56 КПК України.
При цьому, як слідує з матеріалів кримінального провадження, Скаржник неодноразово звертався до органу досудового розслідування в порядку ст. 220 КПК України з клопотаннями про проведення слідчих дій як потерпілий і такі клопотання були задоволені.
Право на звернення потерпілого під час досудового розслідування кримінального провадження до слідчого з клопотанням про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та одержання копій процесуальних документів регламентовано положеннями п.п. 4, 13 ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 56, ст. 220 КПК України.
При цьому, право потерпілого отримувати копію постанови про закриття кримінального провадження регламентовано ч. 6 ст. 284 КПК України.
Відтак, Скаржник має право на оскарження рішення слідчого про відмову у задоволенні його клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та надання йому копії постанови про закриття кримінального провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як вбачається з наданого Скаржником супровідного листа слідчої ОСОБА_4 про направлення копії постанови про відмову у задоволені клопотання, Скаржник копію такої постанови отримав 21.03.2024, про що свідчить його особистий підпис на супровідному листі.
Відтак, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк на звернення Скаржника зі скаргою на постанову слідчого не пропущений.
Статтею 7 КПК України передбачені загальні засади кримінального провадження, однією з яких є законність, сутність якої розкрита у ст. 9 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Вимоги до постанови слідчого, прокурора визначені ч. 5 цієї статті.
Згідно з листом заступника начальника відділу СУ ГУНП в Київській області від 15.12.2023 за вих.. № 8624-вих/109/24/44-2023, Скаржнику повідомлено, що у кримінальному провадженні № 42020111130000016 слідчим 16.08.2021 прийнято рішення про його закриття. На виконання ухвали слідчого судді Іванківського районного суду від 16.06.2022 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено, проте, 15.08.2022 прийнято рішення про закриття кримінального провадження (а.с. 16 Т. 1).
08.01.2024 Скаржник звернувся до слідчого, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42020111130000016 з клопотанням про проведення процесуальних дій в порядку ст. 220 КПК України, у якому просив надіслати йому, як потерпілому, копію постанови про закриття кримінального провадження від 15.08.2022 та надати йому можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження, що підтверджується доданою Скаржником до скарги копією клопотання за вх.. № Д-7 канцелярії Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
У відповідь на це клопотання Скаржнику слідчим ОСОБА_6 13.01.2024 направлено копію постанови про закриття кримінального провадження від 16.08.2021.
12.02.2024 Скаржник звернувся до слідчого з повторним клопотанням, яке є аналогічним тому, з яким він звертався 08.01.2024, яке зареєстроване за вх.. № Д-34 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
У відповідь на повторне клопотання, слідчою ОСОБА_4 Скаржнику надано копію постанови від 14.02.2024 про відмову у задоволенні його клопотання.
Постанова слідчої про відмову у задоволенні клопотання мотивована тим, що 15.08.2022 орган досудового розслідування прийняв рішення про закриття кримінального провадження, а у відповідності до положень ст. 221 КПК України ознайомлення з матеріалами досудового розслідування здійснюється до його завершення.
При цьому, слідча розглянула клопотання в частині відмови потерпілому з його ознайомленням з матеріалами кримінального провадження та не вирішила питання про відмову у задоволенні клопотання в частині надання потерпілому копії постанови у кримінальному провадженні.
З такими висновками слідчої слідчий суддя погодитись не може, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відтак, слідчою в оскаржуваній постанові не обґрунтовано підстави відмови потерпілому у надісланні йому копії постанови про закриття кримінального провадження, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 220 КПК України, тоді як обов'язок слідчого направити потерпілому копію постанови про закриття кримінального провадження регламентований ч. 6 ст. 284 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Стаття 221 КПК України має назву «Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення»
Слідча, обґрунтовуючи відмову у задоволенні клопотання Скаржника про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження з підстави завершення досудового розслідування кримінального провадження помилилась в застосуванні норм процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Отже, закон пов'язує закінчення досудового розслідування з постановленням процесуального рішення - постанови про закриття кримінального провадження, або вчиненням комплексу процесуальних дій, пов'язаних із направленням до суду обвинувального акту чи відповідного клопотання. У Параграфі 1 Глави 24 КПК розкриваються відповідні форми закінчення досудового розслідування.
За загальним правилом, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (ч. 3 ст. 214, ч. 8 ст. 223, ст. 219 КПК).
Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом або з клопотанням про застосування примусових заходів, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов'язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК, та не має точок дотику із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на проведення слідчих (розшукових) дій «прив'язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.
До аналогічного за змістом висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові у справі № 344/6630/17.
Відтак, посилання слідчої про завершення досудового розслідування не відповідає дійсності, оскільки прийняття постанови про закриття кримінального провадження є формою закінчення а не завершення досудового розслідування.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження.
З огляду на викладене, форма закінчення кримінального провадження у виді його закриття рішенням слідчого не є підставою для відмови потерпілому для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та ненадання копії постанови про закриття кримінального провадження.
За таких обставин, скарга Скаржника підлягає задоволенню, а постанова слідчої ОСОБА_4 від 14.02.2024 про відмову у задоволенні клопотання Скаржника у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 307 КПК України підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 9, 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу задовольнити.
Постанову слідчої відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_4 від 14.02.2024 у кримінальному провадженні № 42020111130000016 від 30.01.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 5 ст. 27, ст. 341 КК України, про відмову у задоволені клопотання ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, скасувати.
Копію цієї ухвали надіслати скаржнику, слідчому для відома та прокурора для контролю за її виконанням.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1