Справа №359/390/23
Провадження №2/359/200/2024
8 лютого 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Кулик Т.В.,
за участю представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу:
за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ в натурі домоволодіння;
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ в натурі домоволодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою,
встановив:
ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним первісним позовом та просила здійснити поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 пред'явила зустрічний позов, в якому вона також просила здійснити поділ в натурі спірного домоволодіння та встановити порядок користування земельною ділянкою, на якій воно розташовується.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 27 березня 2023 року (а.с.134-135) обидва позови були об'єднані в одне провадження.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.2 та ч.3 ст.13 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність. Цей принцип полягає в тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач або його представник подали заяву про вжиття цього процесуального заходу.
Встановлено, що представники сторін ОСОБА_4 та ОСОБА_1 подали заяви про залишення без розгляду первісного та зустрічного позовів (а.с.237-238, 239-240). У такий спосіб вони розпорядились процесуальними правами, що належить їх довірителям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно предмета спору.
Вжиття вказаного процесуального заходу є не правом, а обов'язком суду.
З огляду на це суд вважає, що первісний позов, пред'явлений ОСОБА_2 , а також зустрічний позов, пред'явлений ОСОБА_3 , належить залишити без розгляду.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, ч.4, ч.5 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ в натурі домоволодіння залишити без розгляду.
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ в натурі домоволодіння та встановлення порядку користування земельною ділянкою залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня оголошення судового рішення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець