Справа № 357/3648/24
Провадження № 2-з/357/36/24
"03" квітня 2024 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Кузьменка Є.А., звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належну на праві власності ОСОБА_2 квартиру по АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи причини необхідності вжиття вказаних заходів, заявник зазначає, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 14 800 доларів США. Відповідач є власником вказаного майна і має можливість реалізувати його з метою невиконання рішення суду або його утруднення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
На підставі ч. 13 ст. 7 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку письмового провадження, оскільки повідомлення учасників справи при розгляді заяви не є обов'язковим.
Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України врегульовано, що позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа № 357/ 3648/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 14 800 доларів США, отриманих за розписками.
На підтвердження перебування у власності ОСОБА_2 квартири по АДРЕСА_1 , заявником надано інформаційну довідку з додатку «Реєстр нерухомості» № 13295694550 від 01.03.2024 щодо права власності на вказану квартиру.
Відповідно до вказаної інформації заявником проводився пошук за ідентифікаційним номером фізичної особи - відповідача, при цьому за результатами пошуку вбачається про вид спільної власності: спільна сумісна; розмір частки: 1/1.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Для вжиття заходів забезпечення позову заявник має підтвердити обставини наведені в заяві належними доказами.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Вказана правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У даній справі суд не може взяти до уваги в якості доказів надані заявником відомості з додатку «Реєстр нерухомості», виходячи з наступного.
Єдиною державною інформаційною системою, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження є Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Так, згідно з відповіддю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 519380 від 01.04.2024, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 06.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б. 06.03.2024, реєстровий № 311, реєстраційний номер майна: 403349932103, номер запису про право власності: 54000615.
Таким чином, вказана у заяві про забезпечення позову квартира належить на праві власності не відповідачу по даній справі, а іншій особі.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази, суд дійшов висновку за необхідне відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 149-153, 260, 353, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання (складення).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя А. Ю. Цуранов