Справа № 357/2926/24
1-в/357/160/24
03.04.2024 м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква Київської області в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в режимі відеоконференції з ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, до засудження офіційно не працевлаштованого, до засудження зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2022 за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4, 70 ч. 1 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,
раніше судимого: 1) 13.09.2006 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік; 2) 22.05.2007 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, 17.08.2009 звільнений з місць позбавлення волі умовно достроково, невідбутий строк покарання 11 місяців 28 днів; 3) 12.08.2010 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, 01.10.2014 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; 4) 11.01.2022 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці позбавлення (не звільнявся),
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_5 , представник Державної установи «Білоцерківської виправної колонії (№35)» ОСОБА_6 , засуджений ОСОБА_4 , захисник засудженого - адвокат ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
Адвокат ОСОБА_3 , діючи в інтересах засудженого ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення останнього з місць позбавлення волі. Клопотання обґрунтовує тим, що засуджений відбуває покарання в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» на підставі вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2022, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання з 14.07.2021 по 14.10.2024. Засуджений ОСОБА_4 станом на 14.09.2023 відбув дві третини строку покарання. Згідно характеристики на засудженого ОСОБА_4 покарання в ДУ «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» він відбуває з 24.02.2023. За час відбування покарання в установі характеризується позитивно. Має одне погашене станом на 16.12.2022 стягнення у виді суворої догани та 2 заохочення у виді подяк.Постановою начальника державної установи 26.07.2023 переведений до дільниці соціальної реабілітації, що при колонії. За час відбування покарання в дільниці соціальної реабілітації характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, має одне заохочення.
Ознайомившись з характеризуючими даними засудженого ОСОБА_4 , переконаний, що даний громадянин не лише став на шлях виправлення, а й своєю позитивною поведінкою в ставленні до керівництва виправної колонії, до засуджених, до праці, до благоустрою установи за час відбуття покарання довів своє виправлення. Про вчинений злочин він говорить з усвідомленням та глибоким розкаянням (як вказано у характеристиці, він зацікавлений у змінах). Виконавчих стягнень засуджений не має. Вважає, що стосовно засудженого ОСОБА_4 варто додатково врахувати: 1) злочини не пов'язані з посяганням на життя людей і не є особливо тяжкими; 2) незначний 7-ми місячний залишок до закінчення відбуття покарання; 3) при достроковому звільненні у свідомості засудженого сформується враження, що за добрі вчинки і загалом позитивну поведінку заохочення надаються не на папері начальника колонії, а мають реальний результат, навіть, у виді дострокового звільнення, що буде справедливим.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання та просив його задовольнити. При цьому пояснив, що в установі він перебуває з 03.06.2022. До дільниці соціальної реабілітації його перевели 26.07.2023 того часу він почав працювати на ТОВ «Доміном Груп». Перед ДСР він працював днювальним, а саме здійснював прибирання у конференцзалі установи, заробітну плату при цьому не отримував. Також він виконує роботи по благоустрою. Раніше вчиняв злочини, тому що не усвідомлював своїх дій, відсутність працевлаштування спонукало вчиняти злочини. Запевнив, що після звільнення має куди працевлаштуватися, однак письмової гарантії про це не має. З жовтня отримав два заохочення, працевлаштований, нарікань на нього немає.
Представник ДУ «БВК (№35)» пояснив, що підтримує висновок установи щодо ступеня виправлення засудженого про те, що засуджений ОСОБА_4 став на шлях виправлення та заслуговує на умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Додаково пояснив, що робота засудженого днювальним означає, що він був залучений до праці по 2 години на день в порядку черговості.
Прокурор заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання посилаючись на відсутність такої однієї із обов'язкових умов як сумлінне ставлення до праці, оскільки останній був працевлаштований нетривалий проміжок часу, що передує зверненню до суду із клопотанням.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку учасників, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50,65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва, яким він засуджений 14.12.2022 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання 14.07.2021, кінець строку 14.10.2024.
Із наявної в матеріалах справи характеристики на особу засудженого ОСОБА_4 , встановлено, що міру кримінального покарання в місцях позбавлення волі він відбуває з 15.07.2021. Утримуючись в державній установі «Київський слідчий ізолятор» характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. 3 03.06.2022 відбував покарання в державній установі «Білоцерківська випрана колонія (№ 35)» характеризувався негативно, мав 1 стягнення. Заохочень не мав. 3 17.11.2022 відбував покарання в державній установі «Київський слідчий ізолятор» характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав. В державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» відбуває покарання з 24.02.2023. За час відбування покарання в установі характеризується позитивно. Мав 1 стягнення, погашене у встановленому законом порядку. Має 1 заохочення. Постановою начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» 26.07.2023 був переведений до дільниці соціальної реабілітації, що при колонії. За час відбування покарання в дільниці соціальної реабілітації характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, має два заохочення. Стягнень не має. На даний час працевлаштований робітником на контрагентському об'єкті. Відношення до праці добре. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Утримує у чистоті та порядку своє спальне місце та приліжкову тумбочку, однак не завжди має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої йому роботи. Належним чином виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Самостійно виконує роботи із самообслуговування, та подає приклад іншим засудженим. Виконує роботи по благоустрою місць позбавлення волі, проявляє розумну ініціативу при їх виконанні. Дотримується вимог пожежної безпеки.
Не приймає участі в реалізації програм диференційованого виховного впливу для засуджених, не бере участь у роботі самодіяльних організацій, приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі. Навчався в білоцерківському навчальному центрі № 35 та здобув спеціальність - слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними та близькими шляхом отримання посилок. За час відбування покарання отримав 9 посилок. На профілактичному обліку не перебуває. Згідно вироку позову не заявлено. Рівень готовності до змін: роздуми над змінами. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
10.10.2023 комісією було розглянуто питання про умовно-дострокове звільнення з місць позбавлення волі засудженого ОСОБА_4 Комісія відмовила в умовно-достроковому звільненні від покарання, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 має недостатній ступінь виправлення.
Поряд з тим, на час розгляду клопотання адміністрацією установи надано суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 від 14.03.2024 відповідно до якого із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи засуджений став на шлях виправлення (довів своє виправлення) та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
За змістом роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002, умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при вирішенні цього питання суди повинні враховувати, зокрема, дані про його попередні судимості.
Судом також встановлено, що засуджений ОСОБА_4 раніше був засуджений:
1) 13.09.2006 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 рік;
2) 22.05.2007 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, 17.08.2009 звільнений з місць позбавлення волі умовно достроково, невідбутий строк покарання 11 місяців 28 днів;
3) 12.08.2010 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, 01.10.2014 звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання;
4) 11.01.2022 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці позбавлення (не звільнявся).
При вирішенні питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Так «сумлінна поведінка» означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених. Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Під «сумлінним ставленням до праці» слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні,за значний період цього терміну.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.Прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення, не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком.
При цьому суд бере до уваги поведінку засудженого ОСОБА_4 за весь час відбування покарання, а не лише за останній період, що передує зверненню з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 наразі відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2022, яким він засуджений за ч. 2 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Згідно з характеристики від 18.03.2024 та висновку щодо ступеня виправлення засудженого до ОСОБА_4 за період відбування покарання тричі застосовувалися заходи заохочення, а саме: 13.07.2023, 26.10.2023 та 24.01.2024 за виконання покладених обов'язків та виконання правил поведінки. Один раз 15.06.2022 до засудженого застосовувалося стягнення у виді суворої догани за те, що він не приступив до робіт по благоустрою місць позбавлення волі. Стягнення погашено 16.12.2022.
При цьому, суд зазначає, що фармальний факт відсутності у ОСОБА_4 протягом 2023 року стягнень не дають можливості дійти висновку про сумлінність його поведінки як підстави для застосування до нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, оскільки відповідно до положень ст. 107 КВК України додержання умов відбування покарання є обов'язком засудженого.
Із довідки про прибутки по місяцям № 73 від 20.03.2024 вбачається, що засуджений ОСОБА_4 із двох років і восьми місяців відбування покарання (32 місяці) був працевлаштований 8 місяців у період часу з серпня 2023 по даний час.
Суд звертає увагу на те, що висновок про сумлінність ставлення до праці слід робити, не лише за період, що передує звільненню, а за весь час відбування покарання, принаймні за значний період цього терміну. Факту працевлаштування засудженого на протязі четвертої частини терміну відбутого покарання, що безпосередньо передує зверненню до суду та станом на час розгляду клопотання не достатньо для висновку про сумлінність ставлення його до праці. При цьому сам по собі факт працевлаштування не дає достатніх підстав для застосування до засудженого пільги умовно-дострокового звільнення. Суд відхиляє доводи засудженого про те, що до офіційного працевлаштування він працював днювальним, оскільки обов'язки днювального виконуються засудженими по дві години на день, в порядку черговості, і не вважаються виконаням трудових обов'язків.
Згідно з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Виконання призначеного покарання має своєю метою не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також попередження нових злочинів і основною підставою умовно-дострокового звільнення є досягнення однієї з цілей покарання, зокрема виправлення засудженого, що підтверджується його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Проте матеріали справи не містять даних, які б беззаперечно вказували, що ОСОБА_4 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Судом встановлено, що хоча у поведінці засудженого ОСОБА_4 мають місце позитивні тенденції починаючи з липня 2023, проте у своїй сукупності вони не доводять, що засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, оскільки його працевлаштування, наявність позитивної характеристики, кількість заохочень (3), які отримав засуджений та відсутність стягнень, не можуть свідчити що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2022 та про наявність достатніх підстав для його звільнення від відбування призначеного йому покарання умовно-достроково.
За встановлених обставин, суд вважає що застосування до засудженого ОСОБА_4 положення ст. 81 КК України на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не буде виконано мети кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової, тобто, на думку суду, застосування положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_4 є не обґрунтованим та передчасним.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.50, 74, 81 КК України, керуючись ст.ст.371, 372, 537, 539 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим з моменту вручення йому судового рішення.
Суддя ОСОБА_7