03 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/209/24
(№927/96/24)
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., перевіривши у межах справи про банкрутство
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю “СІВЕР ГРЕЙН”,
код ЄДРПОУ 41682379, вул. Пушкіна, 16, оф. 404, м.Чернігів, 14000
до боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю “БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ”,
код ЄДРПОУ 30865826, вул. Шевченка, 5, смт. Березна, Чернігівський район, Чернігівська область, 15622
предмет спору: про відкриття провадження у справі про банкрутство
матеріали справи позовного провадження
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Енерджи Плюс”,
вул. Інструментальна, 22, м. Чернігів, 14037;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Березнянський”,
вул. Шевченка, 5, смт. Березна, Чернігівська область, 15622;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: арбітражний керуючий Лукашук Віталій Васильович (РНОКПП НОМЕР_1 )
предмет спору: про стягнення боргу в сумі 600000,00 грн
22.01.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Енерджи Плюс” поданий позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Березнянський” про стягнення боргу в сумі 600000,00 грн за товар, поставлений за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 15 від 19.01.2021 та додатків № 3 від 01.04.2021 та № 4 від 15.06.2021 до нього (далі - Договір).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частин своєчасної оплати за товар, поставлений за видатковими накладними від 01.04.2021 № 371, від 17.06.2021 № 393 та товарно-транспортними накладними від 01.04.2021 № Р371/1, від 01.04.2021 № Р371/2, від 17.06.2021 № Р393.
Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; учасникам справи встановив строки для подачі до суду письмових заяв по суті заявлених вимог, про що постановив ухвалу від 24.01.2024.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.03.2024 постановлено передати справу № 927/96/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Енерджи Плюс” (вул. Інструментальна, 22, м. Чернігів, 14037; код ЄДРПОУ 42677363) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Березнянський” (вул. Шевченка, 5, смт. Березна, Чернігівська область, 15622; код ЄДРПОУ 30865826) про стягнення 600000,00 грн, до Господарського суду Чернігівської області, в складі судді Белова С.В., у провадженні якого перебуває справа № 927/209/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Березнянський” (код ЄДРПОУ 30865826).
На підставі розпорядження від 02.04.2024 № 02-01/72/24 в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 927/96/24” був призначений повторний автоматизований розподіл справи № 92796/24, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю С.В.Белова.
Заяви (позовні заяви) у спорах, стороною в яких є боржник, розглядають у межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
При цьому, суд звертає увагу позивача на наступне:
за змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частини перша, друга статті 4 ГПК України).
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).
Під захистом прав розуміється сукупність дозволених законом певних дій, прийомів, способів, що використовуються особою, право якої порушено або може бути порушено чи оспорюється, з метою відновлення порушеного (оспорюваного) права, припинення правопорушення чи запобігання вчиненню правопорушення та відшкодування спричиненої шкоди, тоді як форми захисту - це такий процесуальний порядок, який забезпечує реалізацію права на захист.
За змістом статті 12 ГПК України провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених спеціальним законом про банкрутство.
За правилами юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.
Таким чином, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з грошовими вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача.
З цими правилами кореспондуються приписи статті 7 КУзПБ, що визначає основні засади розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Отже, стаття 7 КУзПБ у сукупності із зазначеними нормами ГПК щодо предметної та виключної підсудності втілюють принцип концентрації справ з метою підвищення ефективності господарського процесу.
Загалом, завдяки концентрації господарського процесу забезпечується його оперативність, яка відповідає динамічності господарського обороту та меті швидкого відновлення порушеного правового господарського порядку.
Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).
Таким чином, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що визначення юрисдикції усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц).
У розвиток цієї правової позиції у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20) звернуто увагу на те, що в разі коли наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу.
Механізм реалізації приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ законодавець конкретизував у частині третій цієї статті КУзПБ, установивши, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Зі змісту наведених норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який здійснює провадження у справі про банкрутство відповідача.
Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Відповідно до статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У постанові від 09.04.2019 у справі № 910/6407/18 Верховний Суд зазначив, що при визначенні підсудності спору відповідному господарському суду з урахуванням критерію територіальної юрисдикції судам належить керуватися приписами статей 27- 30 ГПК України та враховувати законодавчо встановлену заборону спорів між судами щодо підсудності.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (частина сьома статті 31 ГПК України).
Наведені правила застосовні до випадків розгляду майнового спору судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, оскільки суддя відповідного суду, який розглядає справу про банкрутство одноособово, діє як суд (близький за змістом висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.03.2020 № 909/180/19).
Отже, імперативний припис частини третьої статті 7 КУзПБ про передачу справи, стороною якої є боржник, до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, підлягає реалізації в порядку статті 31 ГПК України невідкладно, після отримання судом, що розглядає справу позовного провадження, інформації про відкриття провадження у справі про банкрутство сторони у спорі.
В ухвалах про передачу/прийняття справи до провадження за підсудністю згідно з пунктом 8 частини першої статті 20, частиною тринадцятою статті 30 ГПК України, статтею 7 КУзПБ господарські суди мають повідомити сторони про порядок її розгляду в межах справи про банкрутство, а якщо предметом позову є майнові (грошові) вимоги до боржника - роз'яснити позивачу обов'язок (право) заявлення та порядок задоволення таких вимог у справі про банкрутство, а також наслідки пропуску строку, встановленого для їх подання за змістом статей 39, 45 КУзПБ.
Приймаючи справу за позовом з майновими (грошовими) вимогами до боржника, господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, з'ясовує питання щодо заявлення позивачем кредиторських вимог в порядку частини першої статті 45 КУзПБ та, якщо таке право ним не реалізоване, призначає справу позовного провадження до розгляду за правилами ГПК України в межах справи про банкрутство відповідача.
Відповідна правова позивція викладена в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/4455/19.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.03.2024 (суддя Белов С.В.) постановлено відкрити провадження у справі №927/209/24 про банкрутство про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ” (код ЄДРПОУ 30865826); ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника; призначити розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Березнянський” Лукашука Віталія Васильовича (свідоцтво №1885 від 21.12.2018 року, РНОКПП НОМЕР_1 ).
11.03.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у даній справі про банкрутство з метою виявлення всіх кредиторів за №72721.
За змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
Враховуючи наведене вище, а також відповідні висновки Верховного Суду, суд роз'яснює позивачу його обов'язок (право) звернутися до Господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ” (код ЄДРПОУ 30865826) в сумі 600000,00 грн в порядку та строк, передбаченими ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
Дослідивши зміст даного позову та доданих до нього документів, суд вважає за необхідне за власною ініціативою залучити арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (свідоцтво №1885 від 21.12.2018 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оскільки прийняте за результатами вирішення даного спору судове рішення може вплинути на його права та обов'язки щодо боржника під час виконання ним своїх повноважень розпорядника майна.
За правилами ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
Керуючись ст. 2, 7, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 32, 50, 121, 172, 183, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Справу № 927/96/24 прийняти для розгляду в межах справи № 927/209/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ” (код ЄДРПОУ 30865826) за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін.
2. Номером справи визначити № 927/209/24 (927/96/24).
3. Розгляд справи № 927/209/24 (927/96/24) розпочати спочатку.
4. Залучити арбітражного керуючого Лукашука Віталія Васильовича (свідоцтво №1885 від 21.12.2018 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
5. Зобов'язати позивача не пізніше двох днів з дня вручення копії даної ухвали направити третій особі (арбітражному керуючому Лукашуку В.В.) копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду.
6. Встановити процесуальний строк для подання арбітражним керуючим Лукашук В.В. письмових пояснень щодо позову - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. У разі подання пояснень їх зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 165, 168 Господарського процесуального кодексу України.
7. Роз'яснити арбітражному керуючому Лукашук В.В., що подання письмових пояснень щодо позову є його правом.
8. З урахуванням приписів ч.1 ст. 197 ГПК України, суд повідомляє про обмежену технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції (обмежена кількість залів судових засідань, що забезпечують проведення судового засідання в режимі відеоконференції), тому питання про таку можливість буде вирішуватись судом після отримання заяви зацікавленої сторони в порядку статті 197 ГПК України.
Копії цієї ухвали надіслати сторонам та третій особі.
Ухвала складена та підписана 03.04.2023 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.В. Белов
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
засоби зв'язку - тел.099 420 54 50