"21" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5321/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Амосова академіка, буд. 1/34, офіс 1, код ЄДРПОУ 38010942)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД” (67231, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Білка, вул. Стрекалова, буд. 68, код ЄДРПОУ 38525550)
про стягнення 106846,80 грн., -
за участю представників сторін: не з'явились
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД” про стягнення 106846,80 грн., з яких: 99633,60 грн. основного боргу, 6715,03 грн. пені та 498,17 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №28/03/03-23Р від 28.03.2023 щодо повної та своєчасної сплати за товар.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2024, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/5321/23; розглядати справу вирішено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; зобов'язано позивача до 12.02.2024 надіслати або вказати можливий термін надсилання оригіналів всіх поданих до суду в додатку до позовної заяви письмових доказів (для огляду суду).
25.01.2024 за вх.№3166/24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує, зокрема, наступне:
- відповідач зазначає, що договір поставки від №28/03/03-23Р від 28.03.2023 не підписувався повноважним представником ТОВ “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД”, а підпис вчинений в наданому договорі не належить директору ТОВ “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД”, взагалі невідомо кому належить здійснений підпис, у зв'язку з чим у відповідача відсутній оригінал договору;
- відповідач наголошує, що при огляді відтиску печатки на копії договору, наданого до матеріалів позовної заяви, виявлено розбіжності з печаткою ТОВ “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД”;
- відповідач зауважує, що до позовної заяви надані копії видаткових накладних, підписаних не зрозуміло ким; у наданих суду видаткових накладних не зазначені посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій; у них міститься лише підпис з боку отримувача товару, проте вказані видаткові накладні не містять даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, довіреностей на отримання товару також не надано;
- відповідач вказує, що із наданих позивачем на підтвердження поставки товару відповідачу видаткових накладних вбачається те, що на них відсутні прізвище, ім'я та по-батькові особи, що їх підписала зі сторони отримувача товару, що не дає підстави стверджувати про належність оформлення вказаних накладних у відповідності до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, що ставить під сумнів факт поставки; довіреності на право отримання товару позивачем також не були надані; надані видаткові накладні не підписувалися повноважним представником ТОВ “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД”, а підпис вчинений в наданих видаткових накладних не належить директору ТОВ “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД” чи іншій уповноваженій особі, взагалі невідомо кому належить здійснений підпис, у зв'язку з чим у відповідача відсутній оригінал.
25.01.2024 за вх.№3168/24 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” оригінал договору №28/03/03-23Р від 28.03.2023 та видаткових накладних, доданих до позовної заяви, для огляду у судовому засіданні та встановлення факту наявності оригіналів.
Ухвалою суду від 08.02.2024 призначено розгляд справи №916/5321/23 у судовому засіданні з викликом сторін; судове засідання з розгляду справи призначено на 29.02.2024 об 11:45; викликано сторін у судове засідання, яке відбудеться 29.02.2024 об 11:45; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” оригінал договору №28/03/03-23Р від 28.03.2023 та видаткових накладних, доданих до позовної заяви, для огляду.
22.02.2024 за вх.№4311/24 до суду від позивача надійшли оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду, які були оглянуті судом та копії товарно-транспортних накладних, податкових накладних, платіжних інструкцій, які залучено судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 29.02.2024 судом у протокольній формі винесено ухвалу в порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 21.03.2024 об 11:45.
У судове засідання 21.03.2024 сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Водночас, Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” воєнний стан в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 7 листопада 2022 року №757/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України від 5 лютого 2024 року №49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Справа №916/5321/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В судовому засіданні 21.03.2024 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 21.03.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
28.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД” (покупець, відповідач) укладений договір поставки №28/03/03-23Р.
Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити (передати) у власність біологічні препарати (інші біопрепарати, добрива та продукцію) торгової марки “Жива Земля” та торгової марки “HELPROST”, (надалі - товар) в кількості, в асортименті та за ціною, зазначеною у Специфікаціях на поставку товару, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар та оплатити його вартість в строки та на умовах, визначених даним договором.
Згідно з п.п. 2.1, 2.4, 2.6 договору умови, строк поставки товару, його асортимент, кількість, вартість зазначаються у Специфікаціях, які є невід'ємними частинами до даного договору; при отриманні товару (прийнятті його по якості та кількості) покупець зобов?язаний постачальникові по одному підписаному уповноваженим представником покупця та скріпленому печаткою (при наявності) екземпляру: товарно-транспортної накладної; видаткової накладної; у разі неможливості одночасно надати зазначені документи, покупець протягом 5 (п?яти) банківських днів направляє їх постачальнику поштою або іншими кур?єрськими службами та обов?язково направляє скановані копії документів на електронну адресу покупця, вказану в реквізитах, в день поставки товару. на розсуд та за погодженням сторін можуть використовуватися документи в електронній формі. електронний документообіг у такому разі буде здійснюватися у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України; податкові накладні та, у разі потреби, розрахунки коригування до них, оформлюються в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення “М.Е.Дос” та реєструються в ЄРПН у порядку діючого законодавства України; постачальник зобов?язаний надати покупцю податкову накладну в електронній формі, з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису оформлену в уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений термін.
За п.п. 3.1, 3.2, 3.11, 3.12 договору приймання товару по якості та кількості здійснюється на складі покупця або перевізника (в залежності від умов поставки, які зазначені у Специфікаціях) з урахуванням положень документів зазначених у п. 2.3.1 або на складі продавця, якщо це передбачено Специфікацією до даного договору; приймання товару, який постачається по цьому договору, проводиться сторонами: - по кількості - у відповідності з кількістю, зазначеною у видатковій накладній, а в разі отримання у перевізника товару - згідно кількості, вказаній в товарно-супроводжувальних документах; - по якості - у відповідності з даними постачальника, зазначеними в сертифікаті якості або іншому документі постачальника про якість товару; право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно - транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов даного договору; підписання представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання постачальником умов даного договору по поставці товару та засвідчує узгодження з покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару в видатковій накладній; постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов?язання з поставки товару, якщо він поставив товар в місце, зазначене у специфікації з усією супроводжувальною документацією, яка вимагається за чинним законодавством України та даним договором, якщо внаслідок прийому було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, умовам, визначеним у замовленні покупця, та іншим умовам даного договору.
У відповідності до п.п. 4.1, 4.2, 5.1, 5.2, 5.3, 5.5 договору вартість одиниці товару та загальна вартість цієї кількості товару визначається у підписаній сторонами Специфікації, що є його невід?ємною частиною договору; ціна договору складає суму вартості всіх Специфікацій до договору та не може перевищувати 800000 грн. 00 коп. (вісімсот тисяч гривень 00 копійок ); оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України - гривні; покупець проводить оплату вартості товару на умовах та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, які є невід?ємною частиною до даного договору; оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу лише на банківський рахунок постачальника, що зазначений в договорі; оплата вважається здійсненою після зарахування відповідних коштів на рахунок постачальника.
Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань по цьому договору, сторони несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства України та умов договору; у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченої партії товару. у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору (додаткової угоди та/або специфікацій) більше ніж 5 (п?ять) календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 6 (шостого) дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.
За п.10.1 договору договір набирає законної сили з моменту його підписання та скріплення печатками (при наявності) сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
У додатковій угоді від 28.03.2023 до договору №28/03/03-23Р від 28.03.2023 сторони, зокрема, вирішили викласти п.6.2 договору у наступній редакції: у випадку несвоєчасної оплати згідно умов договору покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого товару за календарний день простроченого платежу до дати повної оплати.
В матеріалах справи наявні підписані обома сторонами специфікації до договору №28/03/03-23Р від 28.03.2023, які визначають, зокрема: найменування товару, кількість, строк поставки, загальну вартість:
- специфікація №1 від 28.03.2023 на суму 35409 грн.; строк поставки - квітень 2023 року; умови оплати - 20% попередньої оплати, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023;
- специфікація №2 від 10.04.2023 на суму 28083 грн.; строк поставки - квітень 2023 року; умови оплати - 20% попередньої оплати, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023;
- специфікація №3 від 10.05.2023 на суму 19536 грн.; строк поставки - травень 2023 року; умови оплати - 20% попередньої оплати, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023;
- специфікація №4 від 16.05.2023 на суму 24420 грн.; строк поставки - травень 2023 року; умови оплати - 20% попередньої оплати, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023;
- специфікація №5 від 16.05.2023 на суму 17094 грн.; строк поставки - травень 2023 року; умови оплати - 20% попередньої оплати, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023.
Також в матеріалах справи наявні підписані обома сторонами видаткові накладні до договору №28/03/03-23Р від 28.03.2023, а саме: №433 від 11.04.2023 на суму 35409 грн.; №567 від 20.04.2023 на суму 28083 грн.; №1049 від 16.05.2023 на суму 19536 грн.; №1095 від 19.05.2023 на суму 17094 грн.; №1157 від 29.05.2023 на суму 24420 грн. Всього на суму 124542 грн.
Окрім того, в матеріалах справи наявні рахунки на оплату до договору №28/03/03-23Р від 28.03.2023, а саме: №263 від 31.03.2023 на суму 35409; №337 від 10.05.2023 на суму 28083 грн.; №691 від 10.05.2023 на суму 19536 грн.; №757 від 16.05.2023 на суму 17094 грн.; №754 від 16.05.2023.
Також в матеріалах справи наявні: товарно транспортні накладні; податкові накладні, а також платіжні інструкції про сплату відповідачем на користь позивача грошових коштів за товар згідно рахунків: №263, №337, №691, №754, №757 на загальну суму 24908,40 грн.
У претензії від 06.09.2023 №61/23 позивач просив відповідача сплатити заборгованість за договором поставки №28/03/03-23Р від 28.03.2023 у розмірі 99633,60 грн.
В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості за договором поставки №28/03/03-23Р від 28.03.2023, в якому відображено: сума основного боргу - 99633,60 грн.; інфляційні втрати (06.09.2023-07.11.2023) - 498,17 грн.; пеня - 6715,03 грн. (06.09.2023-07.11.2023).
Доказів сплати заявлених до стягнення сум матеріали справи не містять.
Несплата відповідачем повної вартості поставленого товару стала підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат та пені.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що даний спір виник з приводу виконання договору поставки №28/03/03-23Р від 28.03.2023. В матеріалах справи відсутні відомості про визнання даного договору недійсним чи не укладеним. Господарським судом було оглянуто оригінал договору поставки №28/03/03-23Р від 28.03.2023, специфікацій до нього та видаткових накладних.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, з урахуванням встановлених судом обставин, господарський суд вказує, що позивачем на виконання умов договору поставки №28/03/03-23Р від 28.03.2023 та специфікацій до договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 124542 грн., що підтверджуються, зокрема, підписаними обома сторонами відповідними видатковими накладними до договору, а відповідач в порушення умов договору, специфікацій та вищевказаних норм законодавства в повному обсязі не здійснив оплату за отриманий товар, а сплатив товар лише частково на суму 24908,40 грн., що підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 99633,60 грн., яка підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, доказів сплати заборгованості матеріали справи не містять, а тому за таких обставин є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” позовні вимоги про стягнення з відповідача 99633,60 грн. основного боргу.
Господарський суд зазначає, що відповідачем у відзиві поставлено під сумнів факт підписання договору та видаткових накладних повноважним представником ТОВ “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД”, а також зазначено, що при огляді відтиску печатки на копії договору, наданого до матеріалів позовної заяви, виявлено розбіжності з печаткою ТОВ “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД”. Разом з тим, господарський суд наголошує, що позивачем було надано для огляду оригінал договору та видаткових накладних, зокрема і за клопотанням відповідача, проте відповідач у судові засідання не з'явився, заяв/клопотань щодо призначення експертиз у справі не заявив, а тому з урахуванням презумпції правомірності правочину у суду відсутні підстави вважати, що правочин (договір поставки) є неправомірним. Таким чином, господарський суд вказує, що відповідачем у поданому відзиві не спростовано факт укладення договору та поставки товару, а також суму основного боргу, а саме лише посилання відповідача на вищевказані доводи не створює правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Іншого відповідачем не доведено.
Щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат та пені, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата пені передбачена п.6.2 договору з урахуванням додаткової угоди від 28.03.2023.
Щодо заявлених інфляційних втрат та пені, господарський суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки в межах заявленого періоду, встановивши вірність цих розрахунків та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, приймаючи до уваги висновки суду про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у спірних правовідносинах, а також приймаючи до уваги не надання відповідачем контррозрахунків нарахованих сум, враховуючи право позивача на отримання компенсації з боржника за неналежне виконання зобов'язання, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” позовних вимог про стягнення з відповідача 6715,03 грн. пені та 498,17 грн. інфляційних втрат.
Іншого відповідачем не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОФІРМА ПЕРЕМОГА 1 ЛТД” (67231, Одеська обл., Іванівський р-н, с. Білка, вул. Стрекалова, буд. 68, код ЄДРПОУ 38525550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ “БТУ-ЦЕНТР” (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Амосова академіка, буд. 1/34, офіс 1, код ЄДРПОУ 38010942) 99633 /дев'яносто дев'ять тисяч шістсот тридцять три/ грн. 60 коп. основного боргу, 6715 /шість тисяч сімсот п'ятнадцять/ грн. 03 коп. пені, 498 /чотириста дев'яносто вісім/ грн. 17 коп. інфляційних втрат та 2684 /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/ грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01 квітня 2024 р.
Суддя Ю.С. Бездоля