вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
03 квітня 2024 рокуСправа № 912/804/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянув матеріали заяви Фермерського господарства "Колос" від 01.04.2024 про забезпечення позову, поданої до звернення з позовною заявою
особи, які можуть отримати статус учасників справи:
позивач: Фермерське господарство "Колос", 26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка
відповідач: Акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України", 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 1
третя особа: приватний виконавець Кіровоградського округу Золотарьова Тетяна Валентинівна, 25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 43
Заявник, Фермерське господарство "Колос", до подання позову звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із заявою про забезпечення позову (вх. №804/24), в якій просить суд зупинити стягнення в безспірному порядку на підставі виконавчого напису від 14.02.2022, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем під №249 на підставі іпотечного договору №48 від 14.11.2018, який посвідчений приватним нотаріусом Голованівського округу Воєводою Світланою Миколаївною під №1049.
В обґрунтування заяви вказує, що має намір звернутися до суду з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича від 14.02.2022 № 249. Вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства. Свої доводи мотивує, зокрема: вчиненням виконавчого напису з порушенням підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису; сума боргу, яку відповідач хоче стягнути з позивача є оспорюваною, а відтак і сам виконавчий напис є незаконним.
Зазначає, що 14.11.2018 між Фермерським господарство "Колос" та Акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України" було укладено іпотечний договір №48, який посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Воєводою С. М. під №1049. Предметом іпотечного договору є нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Степова, буд. 3, загальною площею 1020,9 м.кв. Вищевказаний іпотечний договір укладено позивачем в забезпечення виконання власних зобов'язань перед АТ "Державний Ощадний банк України" за договором кредитної лінії №46 від 14.11.2018 року.
За умовами кредитного договору ФГ "Колос" отримало від АТ "Державний Ощадний банк України" кредит в розмірі 1 545 000,00 грн під 21,2% річних з кінцевим терміном погашення до 13.11.2021.
Вказує, що станом на дату подання даної заяви останньому стало відомо, що відповідач в межах виконавчого провадження №68709360 виставив на продаж предмет іпотеки на підставі виконавчого напису від 14.02.2022, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем під №249 на підставі іпотечного договору №48 від 14.11.2018, який посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Воєводою Світланою Миколаївною під №1049: нежитлове приміщення, загальною площею 1020,9 кв.м, за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Степова, 3.
Згідно виконавчого напису було запропоновано звернути стягнення на предмет іпотечного договору в рахунок погашення заборгованості ФГ "Колос" перед АТ "Державний Ощадний банк України" в розмірі 1 231 082,74 грн, з яких: 1 037 630,98 грн - тіло кредиту (нараховано з 08.12.2020 по 13.11.2021); 2 090,48 грн - пеня за несвоєчасне погашення процентів (нараховано з 07.04.2020 по 07.07.2020); 47 698,12 грн - 3% річних за несвоєчасне погашення боргу (нараховано з 15.11.2019 по 13.11.2021); 143 663,16 грн - інфляційні втрати по основному боргу (нараховано з листопада 2019 по квітень 2021).
Крім того, виконавчим написом запропоновано стягнути з позивача 20 000,00 грн плати внесеної за вчинення виконавчого напису.
Заявник зауважив, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що заявник не отримував від приватного нотаріуса письмового повідомлення або вимоги про погашення боргу та відповідно не мав будь-якої можливості надати свої заперечення щодо нарахованої відповідачем заборгованості, а відтак зазначені суми не є безспірними.
Крім того, заявник вважає спірною суму в розмірі 20 000,00 грн плати, внесеної за вчинення виконавчого напису, оскільки вона є необґрунтованою та завищеною, не підтвердженою будь-якими доказами. Розмір такої оплати визначено за погодженням між нотаріусом та відповідачем без будь-якої участі заявника.
Також, заявник відзначив, що станом на дату подання даної заяви відповідачем паралельно з виконавчим написом здійснюється стягнення тієї ж заборгованості на підставі рішення Господарського суду Кіровоградської області.
Так, згідно рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.10.2022 по справі №912/778/22 з позивача на користь відповідача стягнуто заборгованість за договором кредитної лінії № 46 від 14.11.2018 у розмірі 1 445 660,64 грн, з яких: 1 037 630,98 грн заборгованість за основним боргом, 136 447,83 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 57 110,21 грн 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 4 387,36 грн 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів, 198 529,54 грн втрат від інфляції за несвоєчасне повернення кредиту, 11 554,72 грн втрати від інфляції за несвоєчасне повернення процентів.
Вищевказана заборгованість стягується з позивача в межах об'єднаного виконавчого провадження, в якому здійснюється звернення стягнення за виконавчим написом.
Позивач вважає, що наявність судового спору про стягнення боргу в судовому порядку автоматично підтверджує спірність сум зазначених у виконавчому написі нотаріуса, який є предметом даного спору.
Заявник вважає, що дії відповідача можуть призвести до збитків заявника та безповоротних наслідків, розмір яких визначити буде неможливо, оскільки фактично відбувається звернення стягнення на його нерухоме майно.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з положеннями п. 5 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Оскільки у даному випадку позивач має намір звернутися до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.
У даному випадку заявник на підставі пункту 5 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України просить зупинити стягнення, яке вже відбувається на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Вказує, що за оскаржуваним виконавчим написом відкрито виконавче провадження, в межах виконавчого провадження №68709360 виставлено на продаж предмет іпотеки на підставі виконавчого напису від 14.02.2022 під №1049 та майно передано на реалізацію ДП "Сетам". Торги призначено на 17.04.2024.
При цьому заявник має намір звернутися до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що такий напис вчинено з порушенням норм законодавства. Тобто позовна заява буде містити немайнові вимоги, рішення про задоволення яких не вимагатиме примусового виконання.
У підтвердження викладених заявником обставин, останнім надано суду копії іпотечного договору № 48 від 14.11.2018 з додатком №1, виконавчого напису від 14.02.2022, за яким звернуто стягнення на майно, яке передане за договором іпотеки у забезпечення виконання зобов'язань ФГ "Колос" за договором кредитної лінії №46 від 14.11.2018.
На підтвердження перебування виконавчого напису на примусовому виконанні заявником надано суду постанову приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
На підтвердження передання майна на реалізацію ДП "Сетам" та призначення торгів на 17.04.2024 заявником у заяві зазначено посилання на сайт setam.net.ua.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених судом обставин, враховуючи, що спірний виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні, в межах якого, за наслідком вчинення виконавцем визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій, буде звернуто стягнення на спірне майно за виконавчим написом, при цьому заявник має намір оскаржити такий напис шляхом звернення до суду з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Адже у разі, якщо до закінчення розгляду майбутнього позову виконавцем буде примусово реалізовано майно на прилюдних торгах, то заявник (в майбутньому позивач) не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ФГ "Колос".
Суд зазначає, що приписи ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", які встановлюють вичерпний перелік підстав зупинення виконавчих дій, не містять такої підстави як оскарження виконавчого документу до суду, а вказують лише на обов'язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій, зокрема, на підставі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Тобто, звернення до суду з позовом про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із порушенням приписів закону при його вчиненні, не нівелює обов'язку державного виконавця вчинити примусові дії з його виконання в порядку та в межах строків, визначених Законом України "Про виконавче провадження", що свідчить про обґрунтованість посилань заявника на можливе його виконання за час вирішення спору в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Вказаними нормами закону передбачено, що власник має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, є заходи забезпечення виконання рішення суду.
Враховуючи те, що на час розгляду справи розпочато процедуру виконання спірного виконавчого напису, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, вжиття заходів забезпечення позову у даній справі відповідає ст.137 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що зупинення стягнення за виконавчим написом в якості заходу забезпечення позову не може перешкоджати господарській діяльності відповідача.
Таким чином, на переконання суду, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
При цьому, застосовуючи до спірних правовідносин означені судом норми права, суд, відповідно до ст. 236 ГПК України, також враховує висновки Верховного Суду у аналогічних спорах, викладені, зокрема, у постанові від 13.08.2021 по справі № 902/1264/20, від 13.05.2021 № 916/2761/20.
Суд враховує, що захід забезпечення позову про зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса не є тотожним позовній вимозі про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки в даному випадку до вирішення спору по суті про відповідність/невідповідність оспорюваного виконавчого напису вимогам закону лише зупиняється процедура виконання такого виконавчого напису з метою надання можливості позивачу захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження, без нових звернень до суду.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до вирішення спору по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Суд не вважає за необхідне вимагати здійснення заявником зустрічного забезпечення, оскільки не вбачає можливості понесення Банком збитків від застосування такого заходу забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
Суд звертає увагу заявника, що за приписами ч. 3 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фермерського господарства "Колос" від 01.04.2024 про забезпечення позову у справі №912/804/24 задовольнити.
2. Зупинити стягнення в безспірному порядку на підставі виконавчого напису від 14.02.2022, який вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим Олексієм Сергійовичем під №249 на підставі іпотечного договору №48 від 14.11.2018, який посвідчений приватним нотаріусом Голованівського районного нотаріального округу Воєводою Світланою Миколаївною під №1049.
3. Стягувач за даною ухвалою: Фермерське господарство "Колос" (26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка, код ЄДРПОУ 13756082).
4. Боржник за даною ухвалою: Акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00032129).
5. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
6. Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
7. Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
8. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
9. Оригінал ухвали надіслати Фермерському господарству "Колос" (26532, Кіровоградська область, Голованівський район, с. Ємилівка).
10. Копії ухвали надіслати Акціонерному товариству "Державний Ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 1), приватному виконавцю Кіровоградського округу Золотарьовій Тетяні Валентинівні (25022, м. Кропивницький, вул. В'ячеслава Чорновола, 43).
Ухвалу підписано 03.04.2024.
Суддя Г.Б. Поліщук