вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3540/23
За позовом Приватного акціонерного товариства «Газтек»
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»
треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору стороні відповідача: 1) Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ»;
2) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про визнання недійсним рішень загальних зборів,
Суддя Антонова В.М.
Секретар судових засідань Федорова С.М.
Представники учасників справи:
від позивача: Дмитренко А.А.;
від відповідача: Гранцерт М.О.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: Корнієнко К.С.;
Приватне акціонерне товариство «Газтек» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» (далі - відповідач) у якому просить:
- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом позачергових дистанційних загальних зборів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 08.06.2023 стосовно: припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів Наглядової ради Товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;
- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;
- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;
- визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважує на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 12.12.2023.
05.12.2023 від відповідача надійшла заява про залучення Акціонерного товариства «Державне Акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
08.12.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
11.12.2023 від Акціонерного товариства «Державне Акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
У підготовче засідання 12.12.2023 з'явились представники сторін.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.12.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державне Акціонерне товариство «ЧОРНОМОРНАФТОГАЗ» (далі - третя особа) та відкладено підготовче засідання на 06.02.2024.
27.12.2023 від третьої особи надійшли пояснення.
28.12.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
30.01.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення (заперечення на пояснення третьої особи).
31.01.2024 від позивача надійшло клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» про його участь в судовому засіданні по розгляду справи № 911/3540/23 в режимі відеоконференції.
06.02.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та заперечення на клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу.
06.02.2024 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про приєднання доказів.
У підготовче засідання 06.02.2024 прибули представники учасників справи.
У підготовчому засіданні представником відповідача подано клопотання про поновлення строку для подання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 поновлено відповідачу строк для надання заперечень на відповідь на відзив, відкладено підготовче засідання на 12.03.2024 та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - третя особа-2).
12.02.2024 від позивача на виконання вимог ухвали суд надійшло клопотання про долучення доказів направлення позовної заяви з додаткам третій особі-2.
04.03.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення в справі, в яких останній просить суд встановити додатковий строк для подання доказів у справі та приєднати їх до матеріалів справи.
У підготовче засідання 12.03.2024 з'явилися учасники справи. Представник позивача в засіданні заявив клопотання про поновлення строку на подання доказів, суд, із урахуванням думки учасників справи, протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника позивача про поновлення строк на подання доказів та долучив подані позивачем докази до матеріалів справи. Також у засіданні представник третьої особи-2 заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2024 відкладено підготовче засідання на 02.04.2024.
19.03.2024 від третьої особи-1 надійшли додаткові пояснення та заперечення на клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.
22.03.2024 від третьої особи-2 надійшли додаткові пояснення.
27.03.2024 від третьої особи-2 надійшли заперечення на клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення та заява про поновлення строку на їх подання.
28.03.2024 від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи.
02.04.2024 від позивач надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи наукового висновку.
02.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження в справі до набрання рішенням у справі 320/17043/23 законної сили.
У підготовче засідання 02.04.2024 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-2, третя особа-1 у засідання не з'явилась, про дату, час та місце засідання повідомлялась належним чином.
У засіданні представник третьої соби-2 підтримала заяву про поновлення строку на подання заперечень на клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.
Частинами 1, 2 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене вище, суд задовольняє заяву третьої особи-2 про поновлення строку на подання заперечень на клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.
Також розглянувши клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення, суд дійшов висновку про відмову в його задоволені з огляду на таке.
Так, у вказаному клопотанні позивач просить суд звернутися до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення з таких питань:
1. Чи втручання Держави Україна у мирне володіння майном, а саме, арешт акцій (корпоративних прав) АТ «Киъвоблгаз» і передача їх в управління АРМА з подальшим визначенням управителем АТ «АТ «Чорноморнафтогаз», є позбавленням власності (абзац перший статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини) чи контролем за використанням майна (абзац другий статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини)?
2. Чи Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року допускає автоматичне (без додаткового судового рішення) повне блокування (позбавлення власника усіх пов'язаних з ними прав) арештованих активів лише на підставі ухвали слідчого судді (яка за національним законодавством не оскаржується) про передачу арештованих доказів у кримінальному провадженні для здійснення заходів з управління ними зметою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості?
3. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року встановлює різницю між заморожуванням та арештом активів (freezing and seizure orders)?
4. Яким чином Директива ЄС 2014/42/EU від 03 квітня 2014 року та acquis communautaire регулює проміжне використання арештованих активів (interim use of assets) урядовими установами або третьою стороною до прийняття рішення про їх остаточної конфіскації або повернення власнику?
5. Чи слід вважати порушенням Директиви ЄС 2014/42/EU та статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини, якщо управління арештованими активами здійснюється з порушенням стандартів ISO 5500015 (огляд предмета управління активами, стандартні терміни та визначення), ISO 5500116 (вимоги до інтегрованої ефективної системи менеджменту для управління активами) та ISO 5500217 (керівництво щодо впровадження такої системи), або інших стандартів ISO?
6. Чи в контексті Директиви ЄС 2014/42/EU, є тотожними поняття арешту та управління: “Підприємством” (Businesses) та “Акціями чи іншими цінними паперами” (Shares or other securities)?
Просить також зупинити розгляд справи №911/3540/23 до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Суд Європейського Союзу є вищою судовою інстанцією Євросоюзу, яка покликана забезпечувати дотримання законності при тлумаченні та застосуванні положень установчих договорів.
Відповідно до ст.267 Договору про функціонування Європейського Союзу від 25.03.1957, суд Європейського Союзу має юрисдикцію виносити попередні рішення щодо: (a) тлумачення Договорів; (b) дійсність і тлумачення актів установ, органів, установ або агентств Союзу. Якщо таке питання порушується в будь-якому суді або трибуналі держави-члена, цей суд або трибунал може, якщо він вважає, що рішення з цього питання є необхідним для того, щоб він міг винести рішення, вимагати від Суду винести рішення щодо цього питання. Якщо будь-яке таке питання порушується у справі, яка розглядається судом або трибуналом держави-члена, проти рішень якого немає засобів судового захисту згідно з національним законодавством, такий суд або трибунал передає справу до Суду.
Відповідно до ст.234 Договору про заснування Європейської Спільноти (консолідована версія станом на 1 січня 2005 року), суд має юрисдикцію виносити попередні розв'язки стосовно: (a) тлумачення цього Договору; (b) чинності та тлумачення актів інституцій Спільноти та ЄЦБ; (c) тлумачення установчих документів органів, що їх засновано актом Ради, коли ці установчі документи обумовлюють це. У разі, якщо в суді держави-члена постає таке питання, цей суд, якщо вважає, що розв'язок цього питання потрібний, щоб уможливити йому винести рішення, може звернутися до Суду із запитом дати розв'язок цього питання. У разі, якщо таке питання постає у справі, що її розглядає суд держави-члена, чиї рішення не можна оскаржити за допомоги правових засобів національного права, цьому судові належить передати справу до Суду.
З наведених положень вбачається, що юрисдикція Cуду Європейського Cоюзу поширюється на суди держав-членів Європейського Союзу, і, співпрацюючи з такими судами, забезпечує однакове застосування та тлумачення законодавства ЄС. Рішення судових органів ЄС розглядаються як окреме джерело права ЄС та використовується самим Судом та судовими органами держав-членів Європейського Союзу під час застосування норм права Європейського Союзу.
Суд зазначає, що на даний час Україна не є державою-членом Європейського Союзу, відтак не наділена правом та обов'язком для звернення до Суду Європейського Союзу за винесенням попереднього рішення, а рішення Суду Європейського Союзу не можуть розглядатися як джерело права національної правової системи.
Загальнодержавна програма адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджена Законом України від 18.03.2004 р. та Угода про партнерство та співробітництво між Україною, ЄС та іншими державами-членами, є пріоритетним напрямом української зовнішньої політики та однією з основних складових процесу інтеграції України до ЄС, що включає адаптацію законодавства, утворення відповідних інституцій та інші додаткові заходи, необхідні для ефективного правотворення та правозастосування, з урахуванням критеріїв, що висуваються Європейським Союзом (ЄС) до держав, які мають намір вступити до нього.
Отже, вказані акти передбачають лише адаптацію національного законодавства, а не використання правових норм Європейського союзу, а тому до внесення змін в законодавство, або до укладення угоди про членство в ЄС, використанню підлягає національне законодавство.
Господарський процесуальний кодекс України не передбачає процедуру звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.08.2022 у справі №910/9627/20 зазначила, що рішення Суду ЄС належить розцінювати як таке, що дає змогу встановити зміст положень актів законодавства Європейського Союзу.
З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.
Відповідно до ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Керуючись статтями 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про поновлення строку на подання заперечень задовольнити, поновити строк на подання заперечень на клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення та прийняти подані заперечення до розгляду.
2. Відмовити в задоволені клопотання Приватного акціонерного товариства «Газтек» про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення
3. Відкласти підготовче засідання в справі 911/3540/23 на 30.04.2024 о 14:50 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 16/108, зал № 5.
4. Учасникам справи в строк до 19.04.2024 надати суду:
- пояснення щодо клопотання позивача про приєднання до матеріалів справи наукового висновку;
- пояснення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження в справі до набрання рішенням у справі 320/17043/23 законної сили.
5. Встановити учасникам справи строк для подання заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень), відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України - за 5 днів до судового засідання у письмовій формі.
6. Викликати у підготовче засідання учасників справи та їх представників. У відповідності до ст.60 ГПК України надати документи, що підтверджують повноваження представників учасників справи.
7. Звернути увагу сторін на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим сторонам, а також щодо порядку витребування доказів. Звернути увагу сторін на те, що копії письмових доказів, які подаються, повинні бути оформлені у відповідності до вимог ч.4 ст.91 Господарського процесуального кодексу України.
8. Ухвала набирає законної сили після її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст складено та підписано 03.04.2024.
Суддя В.М. Антонова