вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2024 р. Справа № 911/605/24
Суддя Господарського суду Київської області Н.Г. Шевчук розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 911/605/24
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до 1. Громадського об'єднання Садівничого товариства "Тополька-1", 08352, Київська область, Бориспільський район, сільрада Вороньківська
2. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д
про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційної дії
встановив:
Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 08.03.2024 від ОСОБА_1 надійшла позовна заява з вимогами до Громадського об'єднання Садівничого товариства "Тополька-1" (далі - ГО СТ "Тополька-1") та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про:
- визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Громадської організації Садівничого товариства "Тополька-1", оформленого протоколом № 1/2023 від 08.10.2023;
- скасування реєстраційної дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійсненої 20.11.2023 щодо Громадської організації Садівничого товариства "Тополька-1" за № 1003541070025004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої міститься в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення прав позивача, як члена Громадської організації Садівничого товариства "Тополька-1", на участь в управлінні організацією, оскільки про проведення 08.10.2023 зборів товариства ОСОБА_1 повідомлено не було та, надалі, на підставі оскаржуваного рішення в Єдиний держаний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідні зміни стосовно керівника організації.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.03.2024 відкрито провадження у справі № 911/605/24 за правилами загального позовного провадження.
Водночас 01.04.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державним реєстраторам будь-яких інших органів державної реєстрації, нотаріусам та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації, особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Громадської організації Садівниче товариство "Тополька-1" реєстраційні дії щодо державної реєстрації зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 вказав, що відповідач-1 є недобросовісним учасником господарських відносин у розумінні Цивільного кодексу України.
Так, 05.09.2020 було проведено позачергові загальні збори ГО СТ "Тополька-1", рішення яких оформлено у вигляді протоколу позачергових загальних зборів ГО СТ "Тополька-1" № 2/2020 від 05.09.2020.
На підставі зазначеного рішення 02.10.2020 посадовою особою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галаховою О.В. була проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ГО СТ "Тополька-1", запис № 1003541070021004664, стосовно зміни керівника та/або відомостей про керівника юридичної особи.
Натомість 14.02.2022 рішенням Господарського суду Київської області по справі № 911/1779/21 (рішення суду набрало чинності 29.06.2022) за позовом ОСОБА_2 до Громадського об'єднання садівничого товариства "Тополька-1" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ухвалено: - визнати незаконним та скасувати рішення позачергових загальних зборів ГО СТ "Тополька-1", оформлене протоколом № 2/2020 від 05.09.2020; - скасувати реєстраційну дію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійснену 02.10.2020 щодо ГО СТ "Тополька-1" за № 1003541070021004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, 07.11.2021 було проведено засідання правління ГО СТ "Тополька-1", рішення оформлено у вигляді протоколу засідання правління б/н від 07.11.2021 та 12.12.2021 проведено загальні збори ГО СТ "Тополька-1", рішення яких оформлено у вигляді протоколу загальних зборів ГО СТ "Тополька-1" № 1/2021 від 12.12.2021.
На підставі рішення від 12.12.2021, посадовою особою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Іллічовим С.О. 08.02.2022 проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ГО СТ "Тополька-1", запис № 1003541070024004664, стосовно зміни керівника та/або відомостей про керівника юридичної особи.
Проте рішенням Господарського суду Київської області від 01.08.2023 у справі № 911/1573/22 (рішення суду не набрало чинності станом на дату подання заяви про забезпечення позову) за позовом ОСОБА_2 до Громадського об'єднання садівничого товариства "Тополька-1" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ухвалено: - визнати незаконним та скасувати рішення правління ГО СТ "Тополька-1", оформлене протоколом б/н від 07.11.2021; - визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів ГО СТ "Тополька-1", оформлене протоколом № 1/2021 від 12.12.2021; - скасувати реєстраційну дію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійснену 08.02.2022 щодо ГО СТ "Тополька-1" за № 1003541070024004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
08 жовтня 2023 року було знову проведено загальні збори ГО СТ "Тополька-1", рішення яких оформлено у вигляді протоколу загальних зборів ГО СТ "Тополька-1" № 1/2023 від 08.10.2023, яке є предметом спору у даному судовому провадженні та на підставі якого в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідні зміни стосовно керівника організації (запис № 1003541070025004664).
Таким чином, на переконання позивача, проведення Громадським об'єднанням садівничим товариством "Тополька-1" зазначених загальних зборів мало на меті лише одну ціль - унеможливити майбутнє виконання судових рішень, а відтак утруднити та вжити заходів щодо неможливості захисту законних прав та інтересів позивача.
Так, за доводами позивача, такі свідомі та протиправні дії відповідача-1 свідчать про його недобросовісність, виходячи з приписів загальних засад цивільного законодавства, зокрема справедливості, добросовісності та розумності, закріплених у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Поряд з тим позивач наголосив, що обраний спосіб забезпечення позову не спричинить збитків відповідачам та третім особам, а також не позбавить відповідача-1 (ГО СТ "Тополька-1") прав та інтересів щодо здійснення господарської діяльності та отримання доходів. За таких підстав сторона позивача вважає, що підстави для застосування судом зустрічного забезпечення до позивача відсутні.
Розглянувши вказану заяву від 01.04.2024 про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.
Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
В немайнових спорах має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
З огляду на те, що у цій справі заявник звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет належності, допустимості та достовірності.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із змісту позову, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, предметом якого є визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів Громадської організації Садівничого товариства "Тополька-1", оформленого протоколом № 1/2023 від 08.10.2023 та скасування реєстраційної дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.11.2023 за № 1003541070025004664 (зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), яка, за доводами позивача, є похідною вимогою від вимоги про визнання незаконним та скасування рішення зборів.
Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням права ОСОБА_1 , як учасника ГО СТ "Тополька-1" на участь в управлінні товариством, зокрема неповідомленням його, як учасника про проведення загальних зборів товариства, на яких прийнято рішення про зміну керівника та членів керівних органів товариства.
У заяві про забезпечення позову позивач із посиланням на докази у справі доводить, що проведення Громадським об'єднанням Садівничим товариством "Тополька-1" загальних зборів, зокрема 12.12.2021 та 08.10.2023, за результатами яких до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи ГО СТ "Тополька-1" внесено зміни про керівника та членів керівних органів громадського формування, зміни відомостей про керівника юридичної особи, має на меті - унеможливити, як виконання рішень суду, які набрали законної сили, так і майбутнє виконання судових рішень (рішення яке ще не набрало законної сили та у разі ухвалення рішення на користь позивача), а відтак утруднить захист законних прав та інтересів позивача.
Оскільки, як твердить позивач, незважаючи на ухвалене судом рішення у справі № 911/1779/21 (рішення набрало законної сили 29.06.2022), яким визнано незаконним та скасовано рішення позачергових загальних зборів ГО СТ "Тополька-1", оформлене протоколом № 2/2020 від 05.09.2020, а також скасовано реєстраційну дію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійснену 02.10.2020 щодо ГО СТ "Тополька-1" за № 1003541070021004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його фактично виконати неможливо, у зв'язку з тим, що 12.12.2021 було проведено загальні збори ГО СТ "Тополька-1", на підставі якого проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу за записом №1003541070024004664 стосовно зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи.
Теж саме становище передбачається у разі набрання чинності рішенням суду від 01.08.2023 у справі № 911/1573/22, яким визнано незаконним та скасовано рішення правління ГО СТ "Тополька-1", оформлене протоколом б/н від 07.11.2021 та рішення загальних зборів ГО СТ "Тополька-1", оформлене протоколом № 1/2021 від 12.12.2021; а також скасовано реєстраційну дію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), здійснену 08.02.2022 щодо ГО СТ "Тополька-1" за № 1003541070024004664 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), інформація щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, оскільки як вже зазначалось 08.10.2023 проведено загальні збори ГО СТ "Тополька-1", якими знову змінено керівника та членів керівних органів товариства.
Отже, по суті подана позивачем заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях щодо можливої зміни керівництва товариства у майбутньому, що знову ж таки спричинить негативні наслідки для позивача у вигляді нівелювання можливості захисту своїх порушених прав в обраний спосіб в межах ініційованого ним судового спору.
З огляду на наведене суд зазначає, що у цій справі має досліджуватися обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову, а також питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Подібну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Відповідно до частини першої статті 7, частини першої статті 9, частини першої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі, зокрема, відповідних заяв про державну реєстрацію; документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За приписами частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до реєстру можуть бути внесені зміни до відомостей про юридичну особу, зокрема на основі примірника оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру та відомостей про керівні органи громадського формування (ім'я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв'язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів.
Натомість державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Приймаючи до уваги предмет спору та докази, якими заявник обгрунтовує наявність обставин, що є підставою для забезпечення позову, суд дійшов висновку, що внесення до реєстру відомостей про зміну керівника або зміну відомостей про керівника та/або осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, або відомостей про таких осіб ускладнить поновлення порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, позаяк внесення нових записів в частині зазначених відомостей фактично призведе до того, що позивач буде змушений звертатися до суду з новими позовними вимогами, зокрема щодо скасування нових реєстраційних записів, щоб відновити свої порушені права та інтереси.
Даний захід забезпечить ефективний захист прав та інтересів позивача судом в межах одного судового провадження, разом з тим цей захід забезпечення позову не може вважатись тотожним задоволенню позову.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони державному реєстратору внесення до реєстру вказаних відомостей, а саме зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи є адекватним та обґрунтованим заходом забезпечення позову, який відповідатиме меті його застосування та перебуває у безпосередньому зв'язку з предметом позову.
Суд вважає, що заборона суб'єктам державної реєстрації вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії щодо зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки такий захід забезпечення позову не перешкоджатиме діяльності відповідача-1, а спрямований саме на незмінюваність керівництва та членів керівних органів відповідача-1 до вирішення справи по суті.
При цьому, вжиття вищевказаних заходів позбавить позивача необхідності звернення у майбутньому із іншими позовами щодо оскарження реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якщо такі будуть вчинені, щодо зміни керівника товариства.
Крім того, суд зазначає, що застосовані у даній справі заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та мають наслідком збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, з якими звернувся позивач.
Таким чином, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до частин першої та третьої статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Положеннями вказаної статті визначено право суду у випадку можливості спричинення відповідачу/ам внаслідок забезпечення позову збитків, вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову зустрічного забезпечення у розмірі співмірному із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач, у зв'язку із забезпеченням позову.
Тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 911/1695/18.
Водночас, у разі якщо буде встановлено, що підстави для задоволення позову будуть відсутніми, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб (відповідача-1), адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, з огляду на що суд не знаходить підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
Крім цього, суд звертає увагу, що відповідачі не позбавлені права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходів забезпечення позову, а саме: заборонити державним реєстраторам Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державним реєстраторам будь-яких інших органів державної реєстрації, нотаріусам та будь-яким іншим суб'єктам державної реєстрації, особам, які перебувають у трудових відносинах з суб'єктами державної реєстрації, вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи - Громадської організації Садівниче товариство "Тополька-1" (08352, Київська область, Бориспільський район, сільрада Вороньківська, код ЄДРПОУ 26146847) реєстраційні дії щодо державної реєстрації зміни керівника, змін до відомостей про керівника юридичної особи та/або про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
Стягувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржник: Громадська організація Садівниче товариство "Тополька-1", 08352, Київська область, Бориспільський район, сільрада Вороньківська, код ЄДРПОУ 26146847.
3. Ухвала про забезпечення позову відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дати її прийняття.
Суддя Н.Г. Шевчук
Ухвалу підписано: 02.04.2024