Справа №295/903/24
Категорія 156
3/295/646/24
02.04.2024 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Болейко А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
09.01.2024 о 02 год 30 хв ОСОБА_1 у м. Житомирі по вул. Ольжича, 1, керував транспортним засобом «Chevrolet», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього рух, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання 02.04.2024 не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується списком повідомлених осіб про розгляд справи після судового засідання 04.03.2024. Будь-яких заяв та клопотань не подавав до суду.
Суд звертає увагу, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, що передбачено ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Європейський Суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Суд, виходячи з зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 без поважних причин в судове засідання розцінюється судом як зловживання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, своїми процесуальними правами, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
ОСОБА_1 в минулому судовому засіданні 04.03.2024 вину не визнав. Зазначив, що після вчинення ДТП погано себе почував. Від надання медичної допомоги на пропозицію поліцейського відмовився.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 695681 від 09.01.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.01.2024, згідно якого огляд не проводився; рапортом працівника поліції від 09.01.2024; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №695682 від 09.01.2024 за ст. 122-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо тверджень ОСОБА_1 , що він не керував т/з 09.01.2024, то згідно рішення Богунського районного суду м. Житомира №295/905/24 від 04.03.2024, останній визнав, що 09.01.2024 керував т/з «Chevrolet», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 втікав на т/з, яке є джерелом підвищеної небезпеки від поліцейських на великій швидкості, на літніх шинах взимку, в комендантську годину, тому останнього визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124,ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування т/з на строк 3 (три) місяці.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, приходжу до висновку про накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір у розмірі 605,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п'ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.П. Болейко
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.