154/775/24
2/154/487/24
02.04.2024 Володимир-Волинський міський суд Волинської області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
У лютому 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини протягом 3 місяців для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на пропуск строку з поважних причин, оскільки про існування заповіту він не знав і знайшов його нещодавно серед документів спадкодавця.
Позивач в підготовче судове засідання на розгляд справи не з'явився, подав до суду письмову заяву про можливість слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, згідно якої позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечив щодо їх задоволення, просив суд слухати справу у його відсутності.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи та проведенням розгляду справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом на належне йому майно, яке складається із частки в квартирі АДРЕСА_1 .
Як вбачається з заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Володимир-Волинського нотаріального округу Волинської області Івановою Л.П. від 27.04.2022 року, ОСОБА_2 , все належне йому на день смерті майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, в тому числі: все те що він успадкував за законом чи за заповітом заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з копією свідоцтва про право власності від 17 січня 2007 року серії НОМЕР_2 , виданого Володимир-Волинським міськвиконкомом, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» №13492485 від 07 лютого 2007 року, квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З письмових пояснень позивача вбачається, що необізнаність про наявність заповіту перешкодила йому вчасно звернутись до нотаріальної контори. Такі причини є поважними і не залежали від його волі.
Стосовно вимог про визнання пропуску строку для прийняття спадщини з поважної причини та його поновлення суд виходить з наступного.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі як основним законом України так і міжнародним нормативним актом, суд зобов'язаний належним чином перевіряти докази, що надані позивачем в обґрунтування його права власності, та сприяти захисту такого права.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220,1222,1270 ЦК України).
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Позивач зазначає, що не звернувся до нотаріальної контори у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини, оскільки про існування заповіту він не знав і знайшов його нещодавно та випадково серед документів спадкодавця.
Отже, суд, оцінюючи причини неприйняття спадщини позивачкою у встановлений законом строк, повинен врахувати також й принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Враховуючи наведені норми, суд повинен враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, з урахуванням встановлених обставин по справі, поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини є доведеною та обґрунтованою, внаслідок чого позов підлягає задоволенню та наданню позивачу додаткового строку в три місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,81,89,234,256,263-265 ЦПК України, ст.ст.392,1220,1222,1269,1270,1272 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Володимирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Тетяна ПУСТОВОЙТ