ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.04.2024Справа № 910/1048/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "УСГ" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 125 500,00 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
25 січня 2024 року Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "УСГ" (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (далі - Товариство) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 159 500,00 грн, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП. У вказаному позові Компанією заявлено клопотання про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 лютого 2024 року вищенаведену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1048/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 5 лютого 2024 року була направлена та доставлена до електронного кабінету Товариства 7 лютого 2024 (16 година 45 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.
Проте Товариство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань по суті спору на адресу суду не направило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
4 березня 2024 року Компанія подала до суду заяву від цієї ж дати про зменшення заявленого до стягнення з відповідача розміру страхового відшкодування до 125 500,00 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 березня 2024 року вказану заяву прийнято до розгляду судом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
23 липня 2023 року о 10 годині 40 хвилин на автодорозі М06 Київ-Чоп, 238 км, у с. Пилиповичі Звягельського району Житомирської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Mazda", державний номерний знак: НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем марки "Toyota", державний номерний знак: НОМЕР_2 , який рухався попереду. У результаті зіткнення обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Зазначені обставини були встановлені постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 вересня 2023 року в справі № 285/4872/23, якою водія автомобіля "Mazda", державний номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Toyota", державний номерний знак: НОМЕР_2 (застрахований транспортний засіб). Власником застрахованого транспортного засобу є ОСОБА_2 (страхувальник), під керуванням якого знаходився вказаний автомобіль під час ДТП.
Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб на момент ДТП було застраховано позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 19 липня 2022 року № 28-2801-22-00185. Копія цього правочину наявна в матеріалах справи.
У зв'язку з наведеними обставинами 25 липня 2023 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування № ДККА-84011.
Судом також встановлено, що на підставі: акту огляду пошкодженого транспортного засобу від 27 липня 2023 року, рахунку від 18 серпня 2023 року № ВДиС-0042353, звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, від 23 серпня 2023 року № 84011, складеного суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою - підприємцем Вілько О.Г., розрахунку суми страхового відшкодування від 30 серпня 2023 року та від 28 вересня 2023 року, - позивачем було складено страхові акти: від 30 серпня 2023 року № ДККА-84011 на суму 369 168,74 грн та від 28 вересня 2023 року № ДККА-84011/1 на суму 5 000,00 грн (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи). Відповідно до вказаних актів загальна сума страхового відшкодування склала 374 168,74 грн.
З матеріалів справи вбачається, що сума страхового відшкодування в розмірі 369 168,74 грн була перерахована позивачем на рахунок суб'єкта господарювання, який здійснював ремонт застрахованого транспортного засобу, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Автострада", а сума страхового відшкодування в розмірі 5 000,00 грн - на рахунок страхувальника, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій від 31 серпня 2023 року № 73115 та від 28 вересня 2023 року № 76279.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, до позивача в зв'язку зі здійсненою страховою виплатою за вищеописаною ДТП перейшло право вимоги на вказану суму.
З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як особи, що на законних підставах експлуатувала автомобіль "Mazda", державний номерний знак: НОМЕР_1 , була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) серії ЕР № 212252854 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, - 160 000,00 грн, франшиза - 500,00 грн).
Отже, Товариство є особою, на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації зазначеного автомобіля "Mazda" на момент ДТП.
З матеріалів справи вбачається, позивач звернувся до відповідача із заявою від 23 жовтня 2023 року вих. № 49495 на виплату страхового відшкодування на суму 374 168,74 грн. Ця заява отримана останнім 30 жовтня 2023 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303801165683.
Проте зазначена вимога до подачі до суду цього позову Товариством задоволена не була.
Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу серії ЕР № 212252854, а також положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останнього.
У той же час суд зазначає, що відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого позивачем на користь страхувальника страхового відшкодування у розмірі 374 168,74 грн, а також враховуючи встановлений полісом серії ЕР № 212252854 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб, у розмірі 160 000,00 грн та франшизи - 500,00 грн, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 159 500,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вже після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив на користь останнього суму страхового відшкодування в розмірі 34 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій: від 21 січня 2024 року № 31169 на суму 5 000,00 грн, від 1 лютого 2024 року № 31204 на суму 5 000,00 грн, від 2 лютого 2024 року № 31285 на суму 5 000,00 грн, від 5 лютого 2024 року № 31348 на суму 5 000,00 грн, від 6 лютого 2024 року № 31420 на суму 5 000,00 грн, від 12 лютого 2024 року № 31760 на суму 5 000,00 грн, від 21 лютого 2024 року № 563 на суму 2 000,00 грн, від 26 лютого 2024 року № 826 на суму 2 000,00 грн, - що й стало підставою для подачі позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог від 4 березня 2023 року.
У свою чергу, Товариство суму страхового відшкодування у розмірі 125 500,00 грн на користь Компанії не сплатило, обґрунтованих заперечень до останньої не висунуло, до суду їх також не подало. Матеріали справи не місять доказів протилежного.
Також відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої позивачем вартості відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу внаслідок його пошкодження в ДТП. Товариство не спростувало й розраховану позивачем суму страхового відшкодування.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 125 500,00 грн підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Компанії підлягає задоволенню.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Компанією суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 2, 3 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається з матеріалів справи, 8 грудня 2023 року між Компанією та адвокатським бюро "Гедз" було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 12-12/2023-Ю, за умовами якого останнє зобов'язалося надавати позивачу (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним правочином.
Відповідно до пункту 5.1 вказаного правочину за надання правової (правничої) допомоги адвокатським бюро у справах, де Компанія виступає позивачем, та в яких ціна позову перевищує 50 000,00 грн, остання перераховує на рахунок адвокатського бюро гонорар у розмірі 7 000,00 грн не пізніше 5-ти робочих днів після надання адвокатським бюром акту виконаних робіт та рахунку до нього.
Перелік справ, прийнятих від Компанії адвокатським бюро "Гедз" з метою надання передбачених цим договором юридичних послуг, визначено сторонами цього правочину в акті виконаних робіт від 23 січня 2024 року. У цьому акті також зазначено перелік наданих послуг (виконаних робіт), а також зазначено страхову справу, номер договору КАСКО, прізвище винуватця ДТП, сторін справи та найменування сторін даної справи.
Відповідно до вказаного акту виконаних робіт гонорар, передбачений умовами договору, за ведення даної справи в суді становить 7 000,00 грн. Загальна сума виконаних робіт за вказаним актом становить 15 000,00 грн.
Зазначений розмір витрат на правничу допомогу адвоката був сплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 23 січня 2024 року № 5339 на загальну суму 15 000,00 грн, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.
На підтвердження того, що Гедз Юлія Володимирівна є адвокатом, позивачем до його позовної заяви було долучено копії: відповідного свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 20 грудня 2021 року серії КС № 10423/10, а також довіреності від 5 січня 2024 року № 0124-13, що підтверджують повноваження вказаного адвоката на представництво інтересів Компанії в суді.
Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги задоволення пред'явлених Компанію позовних вимог у повному обсязі, а також зважаючи на відсутність клопотання відповідача про зменшення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв'язку, зокрема, з їх неспіврозмірністю, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про покладення на Товариство 7 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77; ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "УСГ" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32, літера "А"; ідентифікаційний код 30859524) 125 500 (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн 00 коп. страхового відшкодування, 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору, а також 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення: 3 квітня 2024 року.
СуддяЄ.В. Павленко