ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.03.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1001/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Матіяш М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сочавської Уляни Петрівни
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Сервіс паркування"
про зобов'язання вчинити дії
за участю:
від позивача: Устінський Андрій Вікторович,
від відповідача: ОСОБА_1
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради з позовом до Фізичної особи-підприємця Сочавської Уляни Петрівни, про зобов'язання вчинити дії, а саме зобов"язати ФОП Сочавську У.П. звільнити майданчики для паркування I паркувальної зони: Площа Ринок 1-11, Площа Ринок, вул.Шеремети - вул.Старозамкова шляхом демонтажку тимчасової споруди для обслуговування першої паркувальної зони, паркомату, шлагбауму на в"їзді в I паркувальну зону (перехрестя вулиць Старозамкова та Шпитальна в м.Івано-Франківську) та на виїзді з I паркувальної зони (перехрестя вулиць Любомира Гузара та Галицька в м.Івано-Франківську).
Вирішення судом процесуальних питань.
08.11.2023 суд відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 27.11.2023, яке відкладав на 18.12.2023 та 09.01.2024.
09.01.2024 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Сервіс паркування" Івано-Франківської міської ради; ухвалив продовжити підготовче провадження на 30 днів до 08.02.2024 та відклав підготовче засідання на 29.01.2024, в якому оголосив перерву до 07.02.2024.
В судовому засіданні 07.02.2024 суд постановив закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті на 28.02.2024.
В судовому засіданні 28.02.2024 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для укладення мирової угоди вх.№3387/24 від 28.02.2024. Суд відповідно до протокольної ухвали відмовив у задоволенні поданого клопотання, оскільки представник позивача зазначив, що жодних домовленостей з відповідачем щодо укладення мирової угоди немає, а подане клопотання є затягуванням розгляду справи та небажання відповідача звільняти майданчик для паркування від обладнання, яке встановлене для виконання умов договору.
У цьому ж судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі вх.№1854/24 до вирішення та набранням законної сили рішень судів у справах №909/72/24 та №300/6853/23. Подане клопотання мотивоване тим, що вказані справи взаємопов"язані із справою, що розглядається, тому існує об"єктивна неможливість розгляду цієї справи. Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд відмовив у його задоволенні (ухвала від 28.02.2024) та відклав розгляд справи на 18.03.2024.
18.03.2024 представник відповідачки подав клопотання про закриття провадження у справі вх.№2474/24. Подане клопотання мотивоване тим, що організатором та власником території де здійснюється господарська діяльність є виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, а Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради є лише уповноваженим органом на підписання договору та здійснення нагляду за виконанням його умов. Зазначив, що на виконання умов договору власник території не підписав акт прийому-передачі майданчиків, а тому позивач просить звільнити те, що по факту не передавав. У зв"язку з чим вважає, що предмет спору як такий відсутній. Розглянувши подане клопотання суд відмовив у його задоволенні (ухвала від 18.03.2024).
В цьому ж засіданні представник відповідачки подав клопотання про відвід судді Максимів Т.В. вх.№ 4607/24 від 18.03.2024, в задоволенні якого суд відмовив у зв"язку з необґрунтованістю (ухвала від 18.03.2024).
В судове засідання 18.03.2024 представник третьої особи КП "Сервіс паркування" не прибув, натомість 24.01.2024 подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи без участі третьої сторони за наявними матеріалами.
18.03.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору про обладнання та утримання місць для паркування №114/1П від 27.08.2018 відповідач у зв"язку із припиненням його дії не звільнив майданчики для паркування від обладнання (тимчасових споруд), які встановленні для виконання цього договору. Обґрунтовані позовні вимоги ст.509, 901, 530, 626, 627 ЦК України.
Позиція відповідача.
Представник відповідачки проти позову заперечив, вказав, що згідно з чинним законодавством на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, договори укладені до початку воєнного часу пролонговуються автоматично. Отже, договір про обладнання та утримання місць для паркування №114/1П від 27.08.2018 є діючим на період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення, а тому у вказаний період відповідачка продовжує надання послуг з паркування і облаштування паркувальних зон зазначених у договорі.
Зазначив, що в п.1.2. Договору, майданчики для паркування вважаються переданими Оператору з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Відсутність в матеріалах справи такого акта свідчить про те, що по факту майданчики не передавались, тому вимога позивача про звільнення майданчиків для паркування, які не передавались є безпідставною.
29.01.2024 представник відповідачки зазначив, що відповідно до рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 у справі №300/6853/23, суд задоволив позов ФОП Сочавської У.П. до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №1200 від 15.09.2023 "Про демонтаж самовільно встановлених об"єктів", тому підстав для задоволення цього позову не має.
Також зазначив, що за результатами конкурсу відповідно до Протоколу №1 від 18.08.2023 засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу з визначення операторів паркування на території Івано-Франківської територіальної громади, переможцем конкурсу визначено ФОП Пригоду В.Ф., ФОП Сочавська У.П. за результатами конкурсу посіла друге місце.
08.12.2023 відповідно до рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1665 договір про обладнання та утримання місць для паркування №76/1 від 01.09.2023 укладений з ФОП Пригодою В.Ф. розірваний за згодою сторін. Враховуючи розірвання договору з ФОП Пригодою В.Ф., який після його підписання не приступив до виконання, не облаштував місць для паркування та добровільно відмовився від нього, керуючись тим, що таке облаштування за свій рахунок здійснила ФОП Сочавська У.П., яка посіла друге місце, має бути визнана переможцем такого конкурсу, з яким Управління транспорту та зв"язку Івано-Франківської міської ради зобов"язане укласти договір.
В судовому засіданні просив суд в позові відмовити.
Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Сервіс паркування".
Третя особа зазначила, що відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради від 15.12.2023 №257-39 Івано-Франківської міської ради від 15.12.2023р. №257-39 Комунальне підприємство "Сервіс паркування" визначено оператором майданчиків для платного паркування транспортних засобів, зазначених у цьому рішенні, яке організовує та провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на таких майданчиках; передано майданчики для платного паркування транспортних засобів згідно з переліком (додається) та доручено забезпечити належне утримання та облаштування майданчиків, надавати послуги з користування майданчиками, тощо.
В пунктах 25-27 вказаного рішення вказані спірні майданчики, а саме: Пл. Ринок, 1-11, Пл. Ринок (зі сторони Ратуші), вул. Олени Степанів (Шеремети) - Старозамкова. Проте, комунальне підприємство не може організувати та провадити діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на спірних майданчиках, через те, що таку діяльність без будь-яких правових підстав здійснює ФОП Сочавська У.П., яка встановила на в'їзді (перехрестя вулиць Старозамкова та Шпитальна в м. Івано-Франківську) та виїзді (перехрестя вулиць Любомира Гузара та Галицька в м. Івано-Франківську) з І паркувальної зони тимчасові споруди для обслуговування, паркомати, шлагбауми. Відтак всі хто в'їжджає отримує талон, який належить оплатити на рахунок ФОП Сочавська У.П., оскільки без цього виїзд з першої паркувальної зони неможливий. В поясненнях КП "Сервіс паркування" просило позов задовольнити в повному обсязі.
Обставини справи. Оцінювання доказів.
Предметом позову є вимога про зобов'язання вчинити дії.
27.08.2018 Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради (надалі Уповноважений орган) та Фізична особа-підприємць Сочавська Уляна Петрівна (надалі Оператор) уклали договір №114/1П про обладнання та утримання місць для паркування (надалі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Уповноважений орган надає Оператору право на надання послуги з платного паркування на майданчиках для паркування, визначених у додатку до цього договору, а Оператор зобов'язується обладнати та утримувати майданчики для паркування відповідно до Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342. Правил благоустрою міста Івано-Франківська та цього Договору.
Згідно з додатком до цього Договору його предметом є Лот 1: І паркувальна зона (Площа Ринок, 1-11; Площа Ринок; вул. Шеремети - вул. Старозамкова).
Майданчики для паркування вважаються переданими Оператору з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі (п.1.2. Договору).
Відповідно до п.2.3.2. Договору, Оператор зобов"язаний, зокрема здійснювати власним коштом облаштування майданчиків для паркування обладнанням, дорожними знаками, наносити розмітку, забезпечити утримання майданчиків для паркування відповідно до Вимог щодо обладнання та утримання майданчиків для паркування.
Звільнити майданчики для паркування негайно після припинення дії цього договору (п.2.3.11 Договору).
Згідно з пунктом 6.1. Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 27.08.2018 року та діє до 27.08.2023 року.
26.07.2023 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, у зв"язку із припиненням дії договору, оголосив конкурс з визначення оператора паркування, зокрема по Лоту 1: Площа Ринок. 1-11. Площа Ринок (зі сторони Ратуші). Вул. Олени Степанів (Шеремети) - вул. Старозамкова (рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 26.07.2023 року №979).
В конкурсі брали участь 2 учасники: ФОП Пригода В.Ф. та ФОП Сочавська У.П.
Відповідно до Протоколу №1 від 18.08.2023 засідання конкурсної комісії для проведення конкурсу з визначення операторів паркування на території Івано-Франківської територіальної громади, переможцем конкурсу визначено ФОП Пригоду В.Ф.
Результати конкурсу затверджені Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 25.08.2023 року №1107.
25.08.2023 відповідачка на адресу позивача направила лист №08, в якому зазначила, що згідно з чинним законодавством на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, договори укладені до початку воєнного часу пролонговуються автоматично. Отже, договір про обладнання та утримання місць для паркування №114/1П від 27.08.2018 є діючим на період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення, а тому у вказаний період відповідачка продовжує надання послуг з паркування і облаштування паркувальних зон, зазначених у договорі.
28.08.2023 позивач направив на адресу відповідачки лист №8046/26.1-10/07в, відповідно до якого зазначив, що 28.08.2023 дія договору №114/1П від 27.08.2023 припинена; просив виконати умови п.2.3.11 договору щодо обов'язку негайного звільнення майданчиків для паркування, припинити здійснення господарської діяльності та демонтувати відповідне обладнання.
31.08.2023 позивач у відповідь на лист відповідачки №08 від 25.08.2023 також наголосив на необхідності звільнення майданчика та відсутність підстав для пролонгації дії договору на період воєнного стану (лист №07/26.1-10/144).
З метою перевірки дотримання умов договору про обладнання місць для наркування №114/1П від 27.08.2018 уповноважені представники Управління транспорту та зв"язку провели перевірку та склали Акти перевірки дотримання умов договору "Про обладнання місць для наркування" від 16.10.2023, 17.10.2023, 18.10.2023, 19.10.2023, 20.10.2023, 23.10.2023, 24.10.2023, 25.10.2023, 26.10.2023, 27.10.2023, якими встановили факт здійснення ФОП Сочавською У.П. господарської діяльності на майданчиках для паркування та зобов"язали ФОП Сочавську У.П. виконати умови договору, відповідно до розділу II пункту 2.3.11. та звільнити майданчики. Вказані акти складались в присутності представника Сочавської У.П. Дарвая Ярослава Ігоровича, який відмовився як від підписання акта, так і від отримання примірника акта. Повноваження Дарвая Я.І. підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю від 29.07.2021 року, копія якої приєднана до матеріалів справи.
15.09.2023 Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради прийняв рішення №1200 "Про демонтаж самовільно встановлених об'єктів" на підставі матеріалів Комунального підприємства "Муніципальна інспекція "Добродій", відповідно до якого вирішив протягом двох робочих днів з моменту його оприлюднення демонтувати тимчасові споруди та засоби обмеження дорожнього руху по АДРЕСА_1 .
12.10.2023 ФОП Сочавська У.П. не погоджуючись з вказаним рішенням звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №1200 від 15.09.2023 "Про демонтаж самовільно встановлених об'єктів".
04.01.2024 Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №300/6853/23: позов ФОП Сочавської У.П. до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення №1200 від 15.09.2023 "Про демонтаж самовільно встановлених об"єктів" задовольнити; визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №1200 від 15.09.2023 "Про демонтаж самовільно встановлених об'єктів".
Ухвалюючи вищезазначене рішення суд виходив зокрема з того, що тимчасові споруди та засоби обмеження дорожнього руху за адресою: АДРЕСА_1 , були встановлені ФОП Сочавською У.П. правомірно, на виконання Договору №114/1П від 27.08.2018 з метою ведення нею підприємницької діяльності з організації паркування автомобільного транспорту. Тому, вони не можуть вважатися встановленими самовільно.
Як зазначив позивач 28.08.2023 Договір №114/1П від 27.08.2018 припинив свою дію, однак станом на 03.11.2023, відповідачка всупереч умовам Договору, а саме п.2.3.11, не виконує свій обов'язок щодо звільнення майданчиків для паркування продовжуючи здійснювати свою господарську діяльність на них, у зв"язку з чим позивач звернувся в суд за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір про обладнання та утримання місць для паркування №114/1П від 27.08.2018 є договором надання послуг, оскільки передбачає вчинення певних дій за плату, відтак, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі такого договору належить застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини надання послуг.
Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно -правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої стропи (кредитора) певну дію (передати майно, виконані роботу, надати послугу, сплатній гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1. 3. 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, змін або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є виплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідач в порушення умов договору майданчики для паркування після припинення дії договору не звільнив, доказів припинення діяльності з організації паркування автомобільного транспорту не подав.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів перебачені: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За змістом наведених норм, захист прав на земельну ділянку забезпечується шляхом застосування конкретного способу захисту, а перелік способів захисту, який визначений наведеними статтями не є вичерпним, оскільки суд може захистити право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Таким чином, суд може застосувати не встановлений законом або договором спосіб захисту за наявності двох умов: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом або договором спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах; по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення позовної вимоги призведе до ефективного захисту прав чи інтересів позивача.
Як вище зазначав суд, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання чи оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання чи оспорення та спричиненим цими діями наслідкам. Вимога про захист права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості поновлення-гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.
Суд встановив, що відповідачка відповідно до умов договору та приписів законодавства зобов'язана звільнити майданчики для паркування. Однак, саме лише зобов'язання відповідачки звільнити майданчики для паркування не призведе до повного захисту порушених прав та інтересів позивача.
Як вбачається з обставин справи, інтерес позивача полягає саме в звільненні майданчиків для паркування від тимчасових споруд, встановлених відповідачкою з метою ведення нею господарської діяльності з організації паркування автомобільного транспорту, оскільки на самих майданчиках для паркування (яких є 3 в межах І паркувальної зони і які знаходяться вздовж доріг в межах першої паркувальної зони) відсутні в'їздні-виїзні шлагбауми та паркомати, а регулювання в'їзду-виїзду, стягнення плати за паркування здійснюється саме в місцях розташування тимчасових споруд для обслуговування першої паркувальної зони; паркомату, шлагбауму та за допомогою цих елементів.
Згідно Схеми парковки паркувальної зони №1, яка погоджена відділом безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області, такі тимчасові споруди (паркомат, шлагбаум) встановлені на в'їзді (перехрестя вулиць Старозамкова та Шпитальна в м. Івано-Франківську) та виїзді зони (перехрестя вулиць Любомира Гузара та Галицька в м. Івано-Франківську) з І паркувальної зони.
З огляду на безпідставне ухилення відповідачки від виконання обов"язку щодо звільнення майданчиків для паркування, суд вважає вимоги позивача про демонтаж тимчасової споруди для обслуговування першої паркувальної зони, паркомату, шлагбауму на в'їзді в І паркувальну зону (перехрестя вулиць Старозамкова та Шпитальна в м. Івано-Франківську) та на виїзді з І паркувальної зони (перехрестя вулиць Любомира Гузара та Галицька в м. Івано-Франківську) правомірними та такими, що належать до задоволення.
Щодо твердження відповідачки, що у зв"язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану, договір про обладнання та утримання місць для паркування №114/1П від 27.08.2018 не припинив свою дію, суд зазначає, що згідно чинного законодавства на період дії правого режиму воєнного стану в Україні автоматична прологанція передбачена тільки для договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану (п.5 Постанови КМУ №364 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану").
Твердження відповідачки про відсутність в матеріалах справи акта приймання-передачі паркувальних майданчиків не спростовує факту реалізації нею права для надання послуг з платного паркування протягом дії договору та суперечить іншим її твердженням, викладених в письмових заявах, які приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
Висновок суду.
Факт порушення відповідачкою свого зобов'язання щодо звільнення майданчиків для паркування в строк, встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про звільнення майданчиків для паркування І паркувальної зони: Площа Ринок, 1-11, Площа Ринок, вул. Шеремети - вул. Старозамкова шляхом демонтажу тимчасової споруди для обслуговування першої паркувальної зони, паркомату, шлагбауму на в'їзді в І паркувальну зону (перехрестя вулиць Старозамкова та Шпитальна в м. Івано-Франківську) та на виїзді з І паркувальної зони (перехрестя вулиць Любомира Гузара та Галицька в м. Івано-Франківську) обґрунтована та належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.
При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.3282829414.1 та №197 від 02 листопада 2023 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп., суд покладає на відповідача.
Керуючись ст.2, 86,129,236-238,240,241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради до Фізичної особи-підприємця Сочавської Уляни Петрівни про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Фізичній особі-підприємцю Сочавській Уляні Петрівні, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1 ) звільнити майданчики для паркування І паркувальної зони: Площа Ринок, 1-11, Площа Ринок, вул. Шеремети - вул. Старозамкова шляхом демонтажу тимчасової споруди для обслуговування першої паркувальної зони, паркомату, шлагбауму на в'їзді в І паркувальну зону (перехрестя вулиць Старозамкова та Шпитальна в м. Івано-Франківську) та на виїзді з І паркувальної зони (перехрестя вулиць Любомира Гузара та Галицька в м. Івано-Франківську).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сочавської Уляни Петрівни, АДРЕСА_2 (код НОМЕР_1 ) на користь Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради, вул. М.Грушевського, буд.21,м. Івано-Франківськ,76004 (код 40226397) 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 03.04.2024
Суддя Т. В. Максимів