номер провадження справи 19/20/24
01.04.2024 Справа № 908/191/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Давиденко Ірина Вікторівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17, ідентифікаційний код 31650052)
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 66 387,75 грн.
без виклику учасників справи
25.01.2024 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява (вх. № 209/08-07/24) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» про стягнення 66 387,75 грн страхового відшкодування.
Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невиконання відповідачем зобов'язань по виплаті страхового відшкодування за шкоду, завдану транспортному засобу, який спричинив ДТП. Оскільки позивач відповідно до Закону здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, просив стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі в розмірі 66 387,75 грн. Обґрунтовуючи позов, посилається на ст. ст. 993, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 12, 22, 29 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.01.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/191/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою суду від 30.01.2023 у справі № 908/191/24 відповідачу запропоновано не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали суду від 30.01.2024 про відкриття провадження у справі № 908/191/24 доставлена відповідачу в його електронний кабінет 30.01.2024, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка про доставку електронного листа.
Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України через підсистему Електронний суд ЄСІТС подано Відзив на позовну заяву від 13.02.2024 до якого відповідач визнає позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 66 387,75 грн., завданої в результаті ДТП. Крім того, просить повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору на підставі ст. 130 ГПК України.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.04.2024.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
06.09.2023 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (далі - Страховик, позивач у справі) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 21251914-02-06-01 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом Ford Fusion д.н.з НОМЕР_1 .
08.10.2023 в м.Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Ford Fusion д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля ГАЗ 3110 д.н.з. НОМЕР_3 , він-код 31100030541499, під керуванням ОСОБА_2 .
У результаті даної ДТП пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ВУСО», транспортний засіб Ford Fusion д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси №712/11375/23 від 07.11.2023 року, особою винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_2 , якого було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до Протоколу огляду транспортного засобу та рахунку -фактури на оплату № 81 від 21.10.2023 загальна вартість відновлення автомобіля Ford Fusion д.н.з НОМЕР_1 становить 113 787,00 грн.
Договір набуває чинності з моменту внесення першого страхового платежу на поточний рахунок страхувальника і діє до настання терміну внесення наступного платежу (до 06.12.2023) (п.3.5 Договору).
Таким чином, Договір добровільного страхування наземного транспорту № 21251914-02-06-01 від 06.09.2023 діяв станом на час дорожньо-транспортної пригоди 08.10.2023.
Письмових доказів, якими спростовується зазначене, матеріали справи не містять.
За страховим випадком позивачем складено страховий акт №2323423-1 від 31.10.2023 та визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 113 787,00 грн.
Згідно із ст. 25 Закону України «Про страхування» та умов Договору, на підставі заяви Страхувальника ПрАТ «СК «ВУСО» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 113 787,00 грн. Перерахування коштів здійснювалось наступним чином:
-94 467,00 грн., було перераховано на рахунок СТО;
-19 320,00 грн., було проведено взаємозалік страхового відшкодування в рахунок несплаченого страхового платежу за договором №21251914-02-06-01 від 06.09.2023.
Факт проведення зазначеної виплати підтверджується страховим актом № 2323423-1 від 31.10.2023 року, платіжною інструкцією № 51568 від 31.10.2023, та довідкою- підтвердження заліку страхового відшкодування.
Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ГАЗ 3110 д.н.з. НОМЕР_3 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі) згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕP/212013737.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом ГАЗ 3110 д.н.з. НОМЕР_3 , згідно Полісу № ЕP/212013737 застрахована відповідачем, позивачем 02.11.2023 на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» направлялася заява за вих. № 3972 на виплату страхового відшкодування в розмірі 113 787,00 грн.
Положення ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна Компанія «Фафорит Ассистанс» для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Ford Fusion д.н.з НОМЕР_1 .
Відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу вих. № 37174 від 28.12.2023 р. коефіцієнта фізичного зносу (Ез) автомобіля Ford Fusion д.н.з НОМЕР_1 дорівнює 0,55.
Згідно з п. 2.4. Методики вартість матеріального збитку визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розкомплектування КТ3, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Тобто, матеріальний збиток, це вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу.
Відповідно до п. 8.2. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТ3 (Сврз) та величини ВТВ за формулою:
Сврз = Ср + См + Cс x (1 - E3)
де: Сврз - вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (матеріальний збиток), грн.;
Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт ,грн.;
См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;
Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;
Ез - значення коефіцієнта фізичного зносу.
Згідно з актом виконаних робіт № 21 від 01.12.2023 складеного ФОП ОСОБА_3 :
Ср. = 18 300 грн.;
См = 13 852 грн.;
Сс =81 635,00 грн.;
Тоді за формулою:
Сврз = 18 300,00 + 13 852,00+ 81 635,00 * (1 - 0,55) = 68 887,75 грн.
Відповідно до лімітів полісу № ЕP/212013737 за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 160 000,00 грн.
Згідно ст. 12 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Відповідно до умов полісу ОСЦПВВНТЗ № ЕP/212013737 розмір франшизи становить 2 500,00 грн.
Отже, сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем становить 66 387,75 грн.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 66 387,75 грн.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом ГАЗ 3110 д.н.з. НОМЕР_3 , водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, застрахована у відповідача відповідно до Полісу ЕP/212013737 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Матеріалами справи підтверджено вину водія транспортного засобу ГАЗ 3110 д.н.з. НОМЕР_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 08.10.2023.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
В силу приписів ст., ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Абзацом 2 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів франшиза становить 2500,00 грн.
Положення ст. 29, п. 32.7 ст.32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092).
Позивачем розрахунок виплати страхового відшкодування здійснено з урахуванням положень ст., ст.12, 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Вимога про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» 66 387,75 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, заявлена позивачем є обґрунтованою.
Відповідач позовні вимоги про стягнення 66 387,75 грн. страхового відшкодування визнав повністю, про що зазначив у Відзиві на позовну заяву.
Згідно з п.1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, тому дійшов висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення відповідного рішення.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» матеріальної шкоди в розмірі 66 387,75 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку суброгації, задовольняються судом в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст.130 Господарського процесуального кодексу України та п. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач позовні вимоги визнав, про що повідомив у відзиві.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 514,00 грн., який сплачений згідно платіжної інструкції № 5321від 24.01.2024, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, за відповідною ухвалою суду. Судовий збір в сумі 1 514,00 грн., покласти на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 191, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; адреса для листування: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 31650052) 66 387 (шістдесят шість тисяч триста вісімдесят сім) грн. 75 коп. страхового відшкодування та 1 514 (одна тисяча п'ятост чотирнадцять) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ВУСО», (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; адреса для листування: 03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи 31650052) за відповідною ухвалою суду з Державного бюджету України 1 514 (одна тисяча п'ятост чотирнадцять) грн. 00 коп. судового збору, що дорівнює 50 % від суми судового збору, у зв'язку із визнанням позову відповідачем.
Рішення складено та підписано 03.04.2024.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.