номер провадження справи 24/197/21
25.03.2024 Справа № 908/3788/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Петруніна С.О., розглянувши в матеріали справи № 908/3788/21
за позовом: Акціонерного товариства “Приватбанк” (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 104196,10 грн.
за участю представників:
від позивача: Якушев С.О., довіреність № 7756-К-Н-О від 07.09.2021 (приймають участь в режимі відеоконференції)
від відповідача: не прибув
Акціонерне товариство “Приватбанк” звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредит у сумі 22727,26 грн., заборгованості за процентами у сумі 68138,43 грн., заборгованість по комісії у сумі 9848,00 грн., пені в сумі 3482,41 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.12.2021 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3788/21 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення суми кредиту, сплати процентів, комісії, пені в рамках договору банківського обслуговування від 06.06.2013. Позов обґрунтовано ст. ст. 526, 530, 554, 610, 1054 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3788/23 в порядку спрощеного позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 24/197/21, ухвалено здійснювати розгляд справи з повідомлення (виклику) учасників справи, судове засідання призначено на 26.01.2022 о 10 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 26.01.2022 відкладено розгляд справіі на 14.02.2022.
Ухвалою суду від 14.02.2022 вирішено справу № 908/3788/21 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Відкрито підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 21.03.2022.
Ухвалою суду від 14.03.2022, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану розгляд справи відкладано, дата та час підготовчого судового засідання не визначена.
Ухвалою суду від 29.06.2022 призначено підготовче судове засідання на 17.08.2022.
Ухвалою суду від 17.08.2022 відкладено підготовче засідання у справі № 908/3788/21 до завершення бойових дій та/або деокупації, оточення (блокування) Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області. Про дату та час судового засідання сторін буде повідомлено додатково відповідною ухвалою суду.
Ухвалою суду від 26.01.2024 призначено підготовче засідання на 20.02.2024.
Ухвалою суду від 29.01.2024 задоволено заяву Акціонерного товариства «Приватбанк» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції у справі №908/3788/21.
Ухвалою суду від 20.02.2024 закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 25.03.2024 о 12 год. 00 хв.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 25.03.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів,
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представника відповідача.
В засіданні 25.03.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
06.06.2013 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 06.06.2013 (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Частиною 1статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
16.02.2015 відповідачем була припинена господарська діяльність, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприемців та громадських формувань, про що свідчать відомості з відповідного реєстру.
Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598 - 609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
ОСОБА_1 відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Відповідно до 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно -цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.
Відповідно до п. 3.181.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.
Відповідно до 3.18.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода»).
Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов, ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клїєнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).
Розділом 3.18.4 обумовлено порядок розрахунків, згідно якого за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі -період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.1.Умов).
При необнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.18.4.1.2. Умов).
У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення, заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.18.4.1.3).
Під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1 4 Умов).
Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9).
Пунктом 3.18.4.4.Умов визначено розмір винагороди за використання ліміту, яку позичальник сплачує Банку 1-го числа кожного місяця.
При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими (3.18.1.8.).
Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Позивачем зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
З наданої позивачем до матеріалів справи довідки про розміри встановлених кредитних лімітів за вих. № 30603ZPMWS0C2 від 15.11.2021 слідує, що ОСОБА_1 на поточному рахунку № НОМЕР_2 встановлено кредитний ліміт: 04.06.2013 - 20000,00 грн., 08.10.2013 - 22000,00 грн., 17.01.2014 - 24000,00 грн., 01.03.2014 - 24000,00 грн.
Відповідач в обумовлені строки не погасив у повному обсязі заборгованість за договором перед позивачем.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідач станом на 01.11.2021 має заборгованість - 235105,20 грн, яка складається з: 22727,26 грн. - заборгованість за кредитом; 68138,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9848,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 134391.51 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Не сплата відповідачем заборгованості за кредитним договором № б/н від 06.06.2013 стала підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом
Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 06.06.2013 в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем не надано доказів належного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування б/н від 06.06.2013 в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати відсотків за користування кредитом та комісії.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем (22727,26 грн. - заборгованість за кредитом; 68138,43 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9848,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом) підтверджується матеріалами справи, є доведеним, відповідачем не спростований, а тому зазначені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.18.2.2.2, 3.18,4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п„ п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Згідно з п. 3.18.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано.
Нарахування Банком пені здійснено відповідно до умов Договору, заборгованість відповідача з пені дорівнює 3482,41 грн.за період з 05.05.2014 по 03.11.2014, що відображено у розрахунку заборгованості.
Враховуючи умови договору та здійснивши системний аналіз норм права, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 4730,34 грн є виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 3482,41 грн судом задовольняється.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, законними та такими, що підлягають задоволенню судом повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк “Приватбанк” (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) - 22727 (двадцять дві тисячі сімсот двадцять сім) грн 26 коп. заборгованості за кредиту, 68138 (шістдесят вісім тисяч сто тридцять вісім) грн 43 коп. заборгованості за процентами, 9848 (девять тисяч вісімсот сорок вісім) грн грн 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 3482 (три тисячі чотириста вісімдесят дві) грн 41 коп. пені та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.04.2024.
Суддя Т.А. Азізбекян