"05" жовтня 2010 р. Справа № 2/110/10
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Колесниковій В.В.,
з участю представників сторін:
від позивача, Арбатський О.В,, довіреність № б/н від 20.09.10, Козіна Л.К - директор - протокол загальних зборів №1 від 16.02.2009р.;
від відповідача, не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/110/10
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зустріч”, 54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, 12
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1
про: стягнення коштів у сумі 4 395,00 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “Зустріч” звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором оренди приміщення у розмірі 4395 грн.
На адресу суду 22.09.2010р. від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, в яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що вимога позивача про сплату боргу є необгрунтованою у зв'язку з відсутністю розрахунку суми боргу по оренді. Згідно п. 3.3. договору оренди укладеного з ТОВ «Зустріч»розмір орендної плати залежить від кількості ігрових автоматів, які встановлені в орендованому приміщенні. Позивачем не наведена кількість ігрових автоматів, які використовувалися орендарем в орендованому приміщенні. Акт виконаних робіт №57 від 30.04.2010р. складено у односторонньому порядку. Доданими до позову документами, зокрема довідкою про державну реєстрацію позивача, листом на адресу відповідача, рахунком від 08.05.2010р. про надані послуги з постачання електроенергії вказано в якості орендодавця - ЗАТ «Зустріч», а ні ТОВ «Зустріч».
Представник позивача заявою № 255 від 23.09.10р. уточнив позовні вимоги, в якій останній пояснює , що відповідач ПП ОСОБА_3 01.10.2006р. уклав договір оренди приміщення з ТОВ «Зустріч», правонаступником якого є ЗАТ «Зустріч». Даний договір автоматично пролонговувався, відповідач користувався приміщенням площею 16 кв.м за адресою м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 21-6 (кафе «Хвилинка») для розміщення своїх ігрових автоматів. Згідно з п.1.3 даного договору відповідач повинен був платити орендну плату в розмірі 150грн. за один автомат у місяць, всього відповідачем було встановлено 11 ігрових автоматів. За розрахунком позивача, заборгованість відповідача по орендній платі на момент звільнення приміщення складає 5125грн. виходячи з наступного: 150 грн.х 11 автоматів = 1650грн. х 3 місяці = 4950грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Зустріч” (далі-позивач) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (далі-відповідач) укладено договір оренди приміщення б/№ від 01.10.2006 р., згідно якого орендодавець (позивач) передає орендарю (відповідач) у тимчасове користування на умовах оренди нежилого приміщення (або його частини) загальною площею 16 кв.м. за адресою: м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 21-6 (кафе «Хвилинка»).
Згідно п. 1.1 договору оренди приміщення від 01.10.2006р., відповідач користувався приміщенням площею 16 кв.м за адресою м.Миколаїв, пр. Жовтневий, 21-6 (кафе «Хвилинка») для розміщення своїх ігрових автоматів.
Відповідно до п.1.3 даного договору відповідач повинен був платити орендну плату в розмірі 150 грн. за один автомат у місяць, всього відповідачем було встановлено 11 ігрових автоматів.
З січня поточного року відповідач перестав вносити орендну плату та сплачувати вартість спожитої електроенергії, а звільнив приміщення за вимогою позивача лише 10.05.10р., тобто заборгував за три місяці, що підтверджується записом відповідача на письмової вимозі від 28.04.10р. про звільнення приміщення, на якій відповідач розписався про вручення її 28.04.10р. та зазначив, що звільнить приміщення 10.05.10р., та що вартість встановлених їм дверей, яку треба врахувати при остаточному розрахунку складає 1700 грн., з чим сторони досягли узгодження.
Згідно здійсненого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по орендній платі на момент звільнення приміщення складає 5125грн., при цьому позивач виходив з наступного: 150грн.х 11 автоматів = 1650грн. х 3 місяці = 4950грн.
Крім того, позивачем був здійснений розрахунок вартості спожитої електроенергії відповідно до показників лічильника, який склав суму у розмірі 1145 грн. Отже, відповідач заборгував перед позивачем суму у розмірі 6095грн. (4950 грн. + 1145грн.), але з рахунку заборгованості необхідно включити вартість дверей у сумі 1700 грн. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума у ромірі 4395 грн.
Відповідач незважаючи на неодноразові звернення позивача про погашення заборгованості ухиляється від її сплати.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, яке виникло внаслідок дії договору оренди між Позивачем та Відповідачем полягає в тому, що Відповідач, як зобов'язана сторона за договором, зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру, а саме - сплатити грошові кошти, на користь Позивача, який відповідно має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК, іншими законами або договором.
Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, судом встановлено, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію відповідачем згідно показникам лічильника у сумі 1145 грн. підлягають відхиленню, оскільки наданий позивачем акт виконаних робіт № 57 від 05.05.2010р (а.с. 19) та акт від 05.05.2010р. (а.с.17) складено в односторонньому порядку та неможе бути належним доказом по справі. Щодо вимоги позивача про сплату боргу по орендній платі у розмірі 4950 грн. (150грн.х 11 автоматів = 1650грн. х 3 місяці) підлягає задоволенню, оскільки дана вимога відповідає п.1.3. договору, де вказано, що за користування майном сплачується орендна плата в розмірі 150 грн. за один автомат. Оскільки при розрахунку заборгованості позивачем була врахована вартість встановлених відповідачем дверей, що склала 1700 грн., то враховуючи вище наведене, сума боргу відповідача перед позивачем склала 3250 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається та зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладенні Договору, повинні виконуватися належним чином та відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу.
За таких обставин, уточнені позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.
Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 1145 грн. відмовити.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Зустріч” (54034, м. Миколаїв, вул. Будівельників, 12; код 13859155) заборгованість у розмірі 3 250 грн.; 87,26 грн. -держмита та 174,52 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя