Справа № 487/645/24
Провадження № 3/487/540/24
03.04.2024 року місто Миколаїв
Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого лікарем-ординатором КРП ММР «Міська лікарня №1», РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП,-
До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшли матеріали з Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
Згідно протоколу, складеного 26.12.2023 року серії ВАВ №984803, 24.12.2023 року о 00:30 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , вчинив сварку відносно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, штовхав та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоду психологічному та фізичному здоров'ю в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , якого в ході конфлікту ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим спричинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1732 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не прибув, до початку судового засідання подав заяву, згідно якої просить закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не прибула, до початку судового засідання подала заяву, згідно якої просить закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також у своїй заяві ОСОБА_2 , повідомила, що події, які відбулись 24.12.2023 о 00:30 год. були звичайною побутовою сваркою без вчинення домашнього насильства.
Статтею 278 КУпАП визначений перелік питань, які вирішує орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, і серед них - чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст.1732 КУпАП, розглядається протягом доби.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 1732 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов'язковою, що передбачено ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Санкцією статті 1732 КУпАП передбачено покарання у вигляді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Згідно ст. 27 КУпАП, штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 301 КУпАП громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Отже, враховуючи обставини справи суд вважає, в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки притаманні домашньому насильству, а наявні ознаки конфліктної ситуації між ним та ОСОБА_2 .
Враховуючі пояснення надані ОСОБА_2 , суд вважає, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження. Невід'ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої особи, окрім цього не встановлено чи викликали дії ОСОБА_1 будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення насильства в розумінні вимог ст. 1732 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Згідно ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи достатніх, належних та допустимих доказів, які з урахуванням конкретних, наведених вище обставин, вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1732 КУпАП, враховуючи, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 1732 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 187, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 278, 280, 283, 284 КУпАП, суд-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1732 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.О. Темнікова