Миколаївської області
Справа №487/655/24
Провадження №1-кс/477/201/24
02 квітня 2024 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: заявника (обвинуваченого) - ОСОБА_3 (не з'явився),
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - не з'явилася,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід суддям у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023152030000335, по його обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду Миколаївської області у судді ОСОБА_5 знаходиться на розгляді кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023152030000335, по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
01 лютого 2024 року він подав заяву про відвід суддям Жовтневого районного суду Миколаївської області, в тому числі й судді ОСОБА_5 . Зазначав, що справа відносно нього неправомірно передана для розгляду до Жовтневого районного суду Миколаївської області із Заводського районного суду м. Миколаєва, так як Жовтневий районний суд Миколаївської області не є найбільш територіально наближеним до Заводського районного суду м.Миколаєва, тому передача справи до цього суду вказує на явну заінтересованість його суддів.
Крім того на неправомірність передачі справи із Заводського районного суду м. Миколаєва вказує і відсутність заяв про відводи/самовідводи суддів цього суду, що могло бути передумовою передачі справи на розгляд до іншого суду.
В судовому засіданні прокурор просив відмовити в задоволенні заяви через її безпідставність.
Представниця потерпілого до суду не з'явилася, про його час та місце була повідомлена телефонограмою, заяв не подала.
Обвинувачений до судового засідання також не з'явився, про його час та місце був також повідомлений телефонограмою, заяв не подав. Раніше ним подана заява про участь в засіданні в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню, оскільки заявлена ним підстава для такої участі в засіданні, не передбачена законом.
Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши заяву про відвід, прийшов до наступних висновків.
Частиною 1 статті 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Також, відповідно до статті 76 КПК України недопустима повторна участь судді в кримінальному провадженні, що також є підставою для відводу судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до загальновідомої практики Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Висловлення недовіри суду є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, однак підстави для цього повинні бути реальними і підтвердженні відповідними доказами та даними, а не бути припущеннями.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023152030000335, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, знаходиться у провадженні судді Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_5 .
Вказана заява ОСОБА_3 про відвід надійшла 01 лютого 2024 року, ще до надходження матеріалів кримінального провадження до суду та проведення авторозподілу для визначення судді з її розгляду.
Так, первісно провадження відносно нього надійшло до Заводського районного суду м. Миколаєва, але ухвалою судді від 22 січня 2024 року, а потім поданням голови цього суду справа направлена до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності, оскільки Заводський районний суд м.Миколаєва як юридична особа є потерпілим в справі
В зв'язку з цим ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 30 січня 2024 року Миколаївський була визначена підсудність з розгляду кримінального провадження за Жовтневим районним судом Миколаївської областю. Ця ухвала оскарженню не підлягає. Приймаючи таке рішення суд погодився з тим. що Заводський районний суд м. Миколаєва є потерпілим, що може викликати сумніви в упередженості його суддів під час розгляду справи відносно ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду, тобто колегією суддів Миколаївського апеляційного суду.
Відповідно до частини 5 цієї статті спори про підсудність між судами не допускаються.
Надання оцінки та перегляд ухвали апеляційного суду не належить до компетенції суддів першої інстанції, яка є обов'язковою для виконання ними.
Відповідно до частини 5 статті 80 КПК України відвід має бути вмотивованим. Тобто, мають бути наведені обставини, що унеможливлюють участь судді у розгляді провадження та подані належні та допустимі докази на підтвердження цього.
Постановлення ухвали Миколаївським апеляційним судом про визначення підсудності справи за Жовтневим районним судом Миколаївської області не свідчить про упередженість суддів цього суду, в тому числі й судді ОСОБА_5 , при її розгляді, а заява обвинуваченого про такий відвід ґрунтується на припущенні і по своїй суті є вираженням незгоди з ухвалою суду апеляційної інстанції.
Таким чином підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 відсутні.
Керуючись статтями 75, 80-82, 369-372, 376 КПК України,
Відмовити в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід суддям Жовтневого районного суду Миколаївської області, в тому числі й судді ОСОБА_5 , від розгляду кримінального провадження відносно нього, внесеного до ЄРДР під № 12023152030000335 за ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1